Ухвала суду № 62785206, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 658/755/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до керівників Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду Херсонської області Палиги Н.П., Потапенко Г.О., Сергієнко Т.А. щодо невірності перерахунку пенсії по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до керівників Каховського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Херсонської області з позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання керівників управління здійснити перерахунок пенсії з 17 червня 2014 року по теперішній час із зазначенням складових показників такого розрахунку, виплатити пенсію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 з 15 квітня 1991 року перебуває на обліку в Каховському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Херсонської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду Управління зобов'язано провести перерахунок пенсії позивача відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 червня 2014 року та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням сплачених коштів.

Під час виконання вказаної постанови суду Управлінням та перерахунку пенсії позивача, помилково взято середній дохід за 2007 рік, тоді як відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону необхідно робити перерахунок із врахуванням середньої заробітної плати за 2013 рік, тобто рік що передує зверненню за призначенням пенсії, а тому основна його пенсія повинна становити 2 322,20 грн. (Формула розрахунку: 2 764,53 грн. Х 1.47556 Х 0.60863).

Однак Управління після перерахунку визначило основну пенсію позивача в розмірі 1 365,25 грн. та відповідно за вказаний період було виплачено різницю між вже сплаченою пенсію та перерахованою загальною сумою 8 136,88 грн. Крім того вказує, що виплати: за ненормований стаж повинні становити 268,50 грн., за статус дитина війни повинна становити 322,20 грн. Отже, пенсія позивача на 17 червня 2014 року повинна бути у розмірі 2 912,90 грн.

Таким чином, позивач вважає, що постанова суду є невиконаною, а проведений перерахунок відповідачами суперечить чинному пенсійному законодавству України внаслідок чого ним не було отримано пенсійні виплати з урахуванням індексації за: 2014 рік в розмір 31 384,43 грн.; 2015 рік в розмірі 57 701,16 грн.; за 2016 рік в розмірі 20 994,56 грн.

За вказаних обставин просив визнати неправомірність дій відповідачів по перерахунку пенсії до постанови від 26 листопада 2015 року; зобов'язати керівників Управління особисто здійснити перерахунок пенсії керуючись постановою суду від 26 листопада 2015 року та ст.ст. 27, 40, 107 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із зазначенням розміру виплати з 17 червня 2014 року по теперішній час та індексації; виплатити кошти в розмірі 101 811,32 грн. в триденний термін.

Відповідачі Палига Т.П., Потапенко Т.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснили, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року ОСОБА_2 у відповідно до вимог чинного законодавства виконано перерахунок пенсії та виплачено належні позивачеві кошти у сумі 6708,46 грн.

Представник Управління в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також пояснила, що особа на прізвище Сергієнко у штаті Управління не перебувала та не перебуває.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення у повному обсязі.

На вказану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 з 15 квітня 1991 року знаходиться на обліку в управлінні, як одержувач пенсії за віком та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року зобов'язано Управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 червня 2014 року та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням сплачених коштів.

Відповідно до листа начальника Управління від 28 січня 2016 року пенсія позивача була перерахована на виконання вимог постанови суду від 26 листопада 2015 року з 17 червня 2014 року. Так, з 17 червня 2014 року розмір пенсії позивача складає 1 365,25 грн., з 01 вересня 2015 року становить 1 427,88 грн. У зв'язку з перерахунком пенсії за період з 17 червня 2014 року по 31 січня 2016 року різниця між виплаченими пенсійними виплатами та перерахованими становить 6 708,46 грн.

Згідно протоколу від 18 січня 2016 року № 111760 позивачу призначена до виплати сума в розмірі 6 708,46 грн.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ст. 25 Закону коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс= (См х Вс)/(100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу;См - сума місяців страхового стажу;Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ст. 40 Закону).

Відповідно до ст. 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення соціального захисту населення» від 23 квітня 2012 року № 327 встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Згідно матеріалів справи, Управління, перераховуючи пенсію позивача з 17 червня 2014 року для виконання постанови суду на підставі Закону виходило з наступного.

Управління, визначаючи основний розмір пенсії за віком з 17 червня 2014 року в розмірі 1 075,81 грн., взяло до уваги такі показники: середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період роботи з 01 січня 1985 року по 31 березня 1990 року в розмірі 1,47556; коефіцієнт страхового стажу в розмірі 0,60863 за 45 років 01 місяць трудової діяльності, які відповідають вимогам ст. 27 Закону.

Крім того, виходячи з положень ст. 28 Закону Управління перерахувало доплату за понаднормативний стаж, яка склала 189,80 грн.

При цьому, під час перерахунку Управління збільшило пенсійні виплати враховуючи зміну прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 вересня 2015 року, та включило до таких виплат суму індексації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі постанови суду від 26 листопада 2015 року з урахуванням Закону з 17 червня 2014 року, Управління діяло в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства України на момент таких перерахунків та з урахуванням наявних документів в пенсійній справі.

Посилання апелянта на те, що Управлінням при перерахунку його пенсії безпідставно застосовано середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а не середня заробітна плати за 2013 рік, як то передбачає ч. 2 ст. 40 Закону безпідставні, та не приймаються до уваги судом з наступних підстав.

Правила ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина 1 статті 40 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Згідно до ч. 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому термін «обчислення пенсії» у правовому розумінні слід вважати тотожним терміну «призначення пенсії», а не «перерахунку».

Таким чином, при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

За змістом Закону, правила частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина друга цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, неодноразово висловлений Верховним Судом України, у постановах від 20 березня 2012 року, від 4 березня 2014 року, від 14 жовтня 2014 (справи № 21-62а12, № 21-26а14, № 21-443а14) та ін., який, за вказаних правовідносин та нормативного регулювання, констатував відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так і показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.

Висновки Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів в силу приписів статті 244-2 КАС України.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 до керівників Каховського об'єднаного управління Пенсійного фонду Херсонської області Палиги Н.П., Потапенко Г.О., Сергієнко Т.А. щодо невірності перерахунку пенсії по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року підлягають залишенню без задоволення у повному обсязі.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 серпня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.11.2016 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян