Постанова № 62784538, 16.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 876/7393/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Мартин О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м.Львова від 14.09.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А:

14.07.2016р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 120 від 30.06.2016р. та закрити провадження у справі через відсутність події правопорушення; стягнути з відповідача сплачений судовий збір (а.с.1-4).

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14.09.2016р. позов задоволено; скасовано постанову Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 120 від 30.06.2016р. про накладення на позивача штрафу в сумі 136 грн.; закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП, відносно ОСОБА_3, за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення (а.с.59-61).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу задоволити (а.с.64-66).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що адміністративне стягнення накладено на позивача належно уповноваженим органом (ст.ст.213, 218 КУпАП); наданими доказами доведено факт невнесення плати за паркування володільцем автомобіля «БМВ» із номерним знаком НОМЕР_1, яким є ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що крім складеного протоколу про адміністративне правопорушення, жодних документальних доказів в матеріалах справи, а також покликань на них у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, немає; на місці вчинення правопорушення позивача не було, протокол складений без нього; будь-які докази того, що паркування транспортного засобу здійснював ОСОБА_3, не надані.

Також у матеріалах справи є відсутніми дані про своєчасне сповіщення позивача про час та місце розгляду адміністративною комісією його справи.

Таким чином, у діях позивача не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, через що спірну постанову належить скасувати, а провадження у справі - закрити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не у повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Як слідує з матеріалів справи, 15.06.2016р. уповноваженою особою ЛКП «Львівавтодор» - інженером відділу з паркування ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 0726150, згідно якого 06.05.2016р. водієм транспортного засобу марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 (водія на місці порушення не виявлено), при паркуванні на майданчику для паркування на вул.Чайковського у м.Львові не сплачено за послуги паркування у період з 10 год. 20 хв. до 11 год. 20 хв. у розмірі 06 грн., через що у діях ОСОБА_3 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП (а.с.26).

Наведені обставини стверджуються фотографіями автомобіля на місці паркування (а.с.27-28), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 (а.с.29) та ОСОБА_6 (а.с.30).

Згідно листа ЛКП «Львівавтодор» № 1584 від 14.06.2016р. примірник протоколу скеровано на адресу проживання порушника (а.с.31-32).

Листом № 1662 від 15.06.2016р. ЛКП «Львівавтодор» направив матеріали справи про адміністративне правопорушення на розгляд Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (а.с.25), якою 30.06.2016р. винесено постанову № 120 про визнання ОСОБА_3 винним у порушення правил паркування транспортних засобів, тобто, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, та про накладення на останнього штрафу в розмірі 136 грн. (а.с.22 і на звороті).

Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, ОСОБА_3 наголошував на тому, що у постанові № 120 від 30.06.2016р. не зазначається його автомобіль; правом керування користувалася та фактичним володільцем автомобіля у день вказаного правопорушення була його дружина ОСОБА_7, а сам автомобіль знаходився у зовсім іншому місці. Також, незважаючи на вимоги закону, відповідачем не складено протокол про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду справи достовірно встановлено допущення відповідачем ряд порушень чинного законодавства, які ставлять під сумнів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також порушують його права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зокрема, відсутність складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення порушення та з участю порушника, неповідомлення останнього про час та місце розгляду його справи, а також сукупність недоліків складеної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Так, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм та уставленої практики їх застосування слідує, що складення протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється відразу після виявлення вчинення порушення; норми закону не передбачають можливості відтермінування складення протоколу для забезпечення виклику особи, яка його вчинила, до відповідного органу. Такий порядок складення протоколу ставить під сумнів його доказове значення і не гарантує дотримання прав особи, стосовно якої складено протокол.

У розглядуваній ситуації порушення правил паркування автомобіля було допущено 06.05.2016р., але складення протоколу датоване лише 15.06.2016р., що не відповідає вимогам закону.

Натомість, Положенням про паркування транспортних засобів у м.Львові, затв. ухвалою Львівської міської ради № 1072 від 29.12.2011р., передбачена можливість блокування контролером транспортного засобу у випадку несплати користувачем плати за паркування.

Причини незастосування таких заходів у розглядуваному випадку та неможливості складення протоколу на місці вчинення правопорушення відповідачем не роз'яснені.

В наведеному аспекті колегія суддів звертає увагу й на те, що згідно матеріалів адміністративної справи протокол від 15.06.2016р. про адміністративне правопорушення був скерований позивачу для ознайомлення 14.06.2016р., тобто, за день до його складання, що додатково ставить під сумнів дійсність цього протоколу та факт його скерування позивачу для ознайомлення (а.с.31).

Також колегія суддів критично оцінює представлені докази скерування поштою різних документів на адресу позивача, оскільки списки згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих не містять будь-яких підписів та печаток, що унеможливлює їх оцінку як належного доказу по справі (а.с.23-24).

Окрім цього, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до складеної постанови № 120 від 30.06.2016р. порушення правил паркування транспортних засобів допущено автомобілем марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.22); будь-яких виправлень допущеної помилки відповідачем не здійснено.

Аналіз представлених фотографій з місця паркування, на яких зафіксований автомобіль марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_1, свідчать про те, що із їх змісту неможливо виявити прив'язку до вул.Чайковського у м.Львові, на якій, за твердженням відповідача, мало місце порушення правил паркування транспортного засобу (а.с.17-18).

Не спростовані відповідачем доводи позивача й про те, що фактичним користувачем його автомобіля на 06.05.2016р. була інша особа, право керування якої засвідчується нотаріально посвідченою довіреністю від 23.10.2015р. (а.с.7).

Викликають сумнів пояснення свідків ОСОБА_5 (а.с.29) та ОСОБА_6 (а.с.30), оскільки такі пояснення були попередньо надруковані ЛКП «Львівавтодор» із залишенням місць для вписування часу та місць паркування, моделі та номерного знаку автомобілів.

Звідси, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил паркування згідно ч.1 ст.152-1 КУпАП України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення є підставним та обґрунтованим.

Разом з тим, суд першої інстанції не вправі був приймати рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Таким чином, заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 120 від 30.06.2016р., якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, накладено на нього штраф у розмірі 136 грн. та зобов'язано відшкодувати майнову шкоду в розмірі 06 грн.; у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову, тому в силу вимог ст.94 КАС України правові підстави для відшкодування за рахунок відповідача понесених судових витрат є відсутніми.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задоволити частково.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 14.09.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 120 від 30.06.2016р., якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, накладено на нього штраф у розмірі 136 грн. та зобов'язано відшкодувати майнову шкоду в розмірі 06 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська