Ухвала суду № 62783342, 09.11.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21801/16-ц

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2016 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мороз В.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності, -

встановила:

04 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та про визнання спільною сумісною власністю земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Молдавська, 56, площею 0,1 га, кадастровий номер 6810100000:20:003:0003, та розташований на ній обєкт незавершеного будівництва.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 ч.2ст. 119 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п.7постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем не вказано ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви.

Відповідно до п. 9 ч.1ст. 80 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п.а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» N2658-IIIзвіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обовязкових платежів визначенийпостановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимогпостанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка обєкта для цілей оподаткування здійснюється субєктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка обєктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на обєкти інтелектуальної власності.

Так, позивач в позовній заяві не вказав ціну позову та не зазначив вартість земельної ділянки та обєкту незавершеного будівництва, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З викладеного вбачається, що позивачу слід визначити ціну позову, обумовлену вартістю спірного майната надати підтвердження визначення дійсної вартості майна. (Висновок суб'єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної, товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи.

Як вбачається із позовної заяви, до матеріалів справи не було долучено достовірних та допустимих доказів ринкової вартості (на день звернення до суду з позовом) спірного майна, відповідно до яких повинна бути визначена ціна позову та відповідно до неї сплачений судовий збір суду.

Згідно ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 1, 2, ст. 6 ч. 3 ЗУ «Про судовий збір» із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року, що набрав чинності 01.09.2015 року, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивачем у позовній заяві вказано вимогу майнового та вимогу немайнового характеру, а судовий збір сплачено лише в сумі 275,60 грн., а тому позивач повинен доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 275,60 грн. та сплатити судовий збір відповідно до оцінки майна станом на день звернення до суду, подавши оригінал квитанції про сплату такого.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Хмельницькому районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045535, банк отримувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013,рахунок отримувача 31212206700490, код класифікації доходів бюджету 22030001 (ідентифікаційний код суду: 26515061).

Крім того, позивач просить визнати спільною сумісною власністю обєкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці площею, 0,1 га. за адресою: м. Хмельницький, вул. Молдавська, 56.

УЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об'єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, з моменту прийняття його до експлуатації; коли ж право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації. У разі необхідності право власності на незавершене будівництво, за наявності визначених законом умов, може бути зареєстровано органом, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (стаття 331 ЦК).

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом чоловіка, дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Висуваючивимогу про визнання за позивачем права власності нанезавершене будівництво, позивачем не враховано вищезазначені вимоги цивільного законодавства та не зазначено обставин щодо прийняття спірної будови до експлуатації з посиланням на докази щодо зазначених обставин. Відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності однієї із сторін на спірне майно, відсутні відомості про державну реєстрацію права власності на дане майно в Державному реєстрі речових прав, а також погоджена у відповідності до діючого законодавства проектно-кошторисна документація і відповідні дозвільні документи. Окрім того, не зазначено документів як доказів, що підтверджуютьобставини справи, а саме джерела та час придбання вказаного майна, не додано їх до матеріалів справи.

Окрім того, позивачем не додано доказів, що зазначене майно придбано за час спільного проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, а також що дане майно придбано за спільні кошти.

До того ж позивачем не долучено доказів спільного проживання з відповідачем ОСОБА_2 з 01.11.2001 року по 05.03.2009 року.

Позивач клопотанняпро витребування доказів не подавав, не зазначив, в чому полягають складнощі з отриманням доказів.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказану заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя -

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя