Ухвала суду № 62780836, 09.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/20213/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року у адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 жовтня 2013 року №0001104110, №0001114110, №0001124110,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 жовтня 2013 року №0001104110, №0001114110, №0001124110.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій скасовані; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київенерго» по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року; ТОВ «Компанія «Мармут ЛТД» за квітень, липень 2012 року; ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за квітень, липень 2012 року; ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» за січень, березень 2012 року; НВПФ «Аналітика» за жовтень, грудень 2011 року, квітень - червень 2012 року; ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за квітень - липень, вересень 2012 року; ТОВ «Менеджмент Систем Консалтинг» за серпень, жовтень - грудень 2012 року; ПП «Один два три» за вересень 2010 року; ПП «Спецшляхбуд» за серпень 2012 року; МКП «Енергопідряд» за грудень 2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 18 вересня 2013 року №1113/41-10/00131305.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 356828,00 грн, у тому числі за ІІІ квартал 2010 року на 2062,00 грн; ІІІ квартал 2012 року - 79330,00 грн; ІV квартал 2012 року - 275436,00 грн;

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 193.1 статті 193, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 270215,00 грн, в тому числі за вересень 2010 року на 1651,00 грн; жовтень 2011 року - 1541,00 грн; грудень 2011 року - 36291,00 грн; січень 2012 року - 1447,00 грн; березень 2012 року - 2480,00 грн; квітень 2012 року - 6127,00 грн; травень 2012 року - 2187,00 грн; червень - 3270,00 грн; серпень 2012 року - 119181,00 грн; вересень 2012 року - 1278,00 грн; жовтень 2012 року - 93200,00 грн, листопад 2012 року - 1562,00 грн;

- завищення від'ємного значення, що в подальших звітних періодах враховується у зменшення об'єкта оподаткування на загальну суму 167558,00 грн, в тому числі за листопад 2012 року - 1558,00 грн; грудень 2012 року - 166000,00 грн.

В обґрунтування порушень контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД»; ТОВ «Компанія «Мармут ЛТД»; ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»; ТОВ «Константа - Інкорпорейтед»; НВПФ «Аналітика»; ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»; ТОВ «Менеджмент Систем Консалтинг»; ПП «Один два три»; ПП «Спецшляхбуд»; МКП «Енергопідряд».

02 жовтня 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0001124110, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2012 року на 1558,00 грн, за грудень 2012 року - 166000,00 грн;

- №0001114110, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 446035,00 грн;

- №0001104110, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 337768,75 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеними вище контраегнтами, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, суд першої інстанції, з яким також погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

21 листопада 2011 року між позивачем (замовник) та Малим колективним підприємством «Енергопідряд» (підрядник) укладений договір про закупівлю робіт №1966/ЖТЕ-60-11, відповідно до якого останній зобов'язується у 2011 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи: Комплексний ремонт адміністративних та побутових приміщень в будівлі за адресою: вул. Бакінська, 2; та №1965/ЖТЕ-60-11 на об'єкт - Капітальний ремонт. Загальнобудівельні роботи. Улаштування побутових приміщень в будівлі за адресою вул. Н. Ополчення, 16а.

Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються дефектним актом, локальним кошторисом, договірною ціною (додаток 2). Підрядник виконує роботи відповідно до дефектного акту, локального кошторису, договірної ціни, будівельних норм й правил (ДБН) та графіку виконання робіт (додаток 1).

У пункті 4.2 договорів вказано, що для здійснення замовником оплати виконаних робіт підрядник надає у термін до 26 числа звітного місяця акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), акти на приховані роботи, фотоматеріали до початку робіт та після закінчення робіт з фото фіксацією всіх технологічних процесів протягом виконання робіт, сертифікати (паспорти) якості будівельних матеріалів, товарні накладні з цінами на будівельні матеріали та довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми КБ-2в, податкові накладні від 23.11.2011 №54 та від 30.12.2011 №64, платіжні доручення.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження виконання умов даних договорів, які полягають у підтвердженні реальності (товарності) вказаних фінансово-господарських операцій, не надано дефектного акту, локальних кошторисів, актів на приховані роботи, фотоматеріалів до початку робіт та після закінчення робіт з фото фіксацією всіх технологічних процесів протягом виконання робіт, сертифікатів (паспортів) якості будівельних матеріалів, графіку виконуваних робіт. Також по договору від 21.11.2011 №1965/ЖТЕ-60-11 позивачем не наданий проект 29/28-10-АС.

Також, між позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Сістемс Консалтінг» (виконавець) укладено договори:

- від 12.11.2012 №MSC/18001/04-TRG про надання інформаційно-консультаційних послуг у формі семінару на тему «Провідний аудитор системи керування охороною праці та промисловою безпекою згідно з вимогами міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007»;

- від 16.11.2012 №MSC/14001/14-TRG про надання інформаційно-консультаційних послуг у формі семінару на тему «Провідний аудитор системи екологічного менеджменту відповідно до вимог ISO14001:2004 та ISO19011:2002»;

- від 28.02.2012 №178-11 про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю Впровадження системи менеджменту охорони праці (СМОП).

- від 03.03.2011 №300-11 про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Впровадження системи екологічного менеджменту (СЕМ);

- від 04.10.2012 №1964-12 про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Інформаційно-консалтингові послуги з питань організації проведення незалежного оцінювання та моніторингу системи управління безпеки життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності),

- від 13.09.2012 №1709-12 про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Інформаційно-консалтингові послуги з питань організації проведення незалежного оцінювання та моніторингу системи управління охороною навколишнього середовища).

Умовами зазначених договорів передбачено укладання наступних первинних документів: запитів про надання відомостей та документації, актів прийому-передачі послуг, рахунків на оплату послуг, звітів по аналізу документації, робочих програм аудиту, звітів аудиту, сертифікатів відповідності.

На підтвердження реального виконання умов спірних договорів позивачем надано копії: рахунків-фактур, актів здачі-прийняття послуг, податкових накладних та платіжних доручень, звітів аудитів. Інші документи, складання яких передбачено умовами вказаних договорів, суду не надано.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи копій актів прийому-передачі послуг неможливо встановити в чому саме полягали вказані послуги, а також чим саме підтверджується факт проведення таких семінарів, впровадження систем менеджменту, проведення незалежного оцінювання, моніторингу та аудиту саме за результатами наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг» послуг. Копії сертифікатів, які надані позивачем на підтвердження реальності господарських взаємовідносин із названим контрагентом, не відображають, що відповідні послуги отримали саме представники/працівники позивача.

Крім цього, між позивачем (замовник) та приватним підприємством «Спецшляхбуд» (виконавець) укладено договори про закупівлю послуг за державні кошти (відновлення асфальтобетонного покриття) від 13.04.2012 №516-12, №519-12, №522-12.

Умовами договорів передбачено складання наступних документів: актів КБ-2, довідки КБ-3, схеми із зазначенням товщини шарів асфальту та підсипки, накладних на всі матеріали, платіжних доручень, контрольних карток, актів приймання - передавання місця розкриття, актів ущільнення ґрунту, дефектних актів, кошторисної документації.

Позивачем на підтвердження реального виконання робіт за спірними договорами надано суду: акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, податкові накладні та кошторисну документацію.

Проте, позивачем не надано накладних на матеріали, контрольних карток (підтверджують початок надання послуг), актів прийняття місць розкриття (підтверджують надання послуг та дату початку надання послуг).

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» позивачем надано суду копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

Проте, позивачем не надано копій договорів та рахунків-фактури, посилання на які є у наданих позивачем документах.

Аналогічну невідповідність судом першої інстанції встановлено в первинній документації, складеної на підтвердження господарських взаємовідносин позивача із приватним підприємством «Один два три», товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мармур ЛТД». Проте, позивачем не надано суду договорів, рахунків, накладних, на які є посилання у відповідних податкових накладних, як підставу їх складання.

Так, на підтвердження реального здійснення господарських відносин з приватним підприємством «Один два три» надано копії прибуткових ордерів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Горизонталь» позивачем надано суду копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, актів приймання будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів, видаткових накладних, рахунків-фактур, оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» позивачем надано суду копії: прибуткових договорів, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, акту приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД» позивачем надано суду копії: прибуткових ордерів, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мармур ЛТД» надано копії таких документів: довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів, рахунків-фактур.

Крім того, між позивачем та Науково-виробничою приватною фірмою «Аналітика» (постачальник) укладено такі договори:

- договір поставки від 06.12.2011 №96, відповідно до умов якого разом з товаром передаються: податкова та видаткова накладна, товаросупроводжувальні документи, технічний паспорт. В ході виконання умов договору сторонами складено податкові накладні, акт приймання-передачі, оплата підтверджується платіжним дорученням;

- договір на технічне обслуговування хіміко-аналітичного комплексу «Купол-55» від 31.03.2011 №31, на підтвердження виконання умов якого сторонами складено податкові накладні, акт здавання-приймання виконаних робіт. Оплата підтверджується платіжним дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, на підтвердження реального здійснення господарських відносин з Науково-виробничою приватною фірмою «Аналітика» позивачем надано копії: актів прийому виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок.

Проте документи, які визначені умовами названих договорів для поставки і обслуговування в пунктах 4.3 і 4.2 договорів (товаросупроводжувальні документи, технічний паспорт, технічний акт тощо) не надано.

Позивачем також не надано довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей та журналів реєстрації довіреностей, необхідність ведення яких була передбачена станом на момент здійснення перевіряємих фінансово-господарських операцій.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, дійсний рух активів, повинен включати в себе також наявність економічної причини (ділової мети).

У розумінні підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Проте, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено наявність економічної причини (ділової мети) за результатами фінансово-господарських операцій з зазначеними вище контрагентами.

Крім цього, під час апеляційного розгляду справи на вимогу колегії суддів представником відповідача були надані ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року по кримінальній справі №760/6249/15-к, та ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року по кримінальній справі №760/10767/15-к, згідно яких посадові особи контрагентів позивача - ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа - Інкорпорейтед», заперечують свою причетність до фінансово - господарської діяльності вказаних товариств.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, відповідно надані первинні документи не є підтвердженням даних податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні норми передбачені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно абзацу «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до складу витрат та податкового кредиту, зокрема, виданих постачальником та виконавцем послуг видаткових та податкових накладних, актів приймання передачі товару або послуг та інші, не є безумовною підставою для формування витрат та податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «Онікс Компані ЛТД»; ТОВ «Компанія «Мармут ЛТД»; ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»; ТОВ «Константа - Інкорпорейтед»; НВПФ «Аналітика»; ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»; ТОВ «Менеджмент Систем Консалтинг»; ПП «Один два три»; ПП «Спецшляхбуд»; МКП «Енергопідряд».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірними оскаржувані податкові повідомлення - рішення та відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 14.11.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.