Ухвала суду № 62765329, 15.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені,

№ апеляційного провадження:22-ц/796/12564/2016Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у квітні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по аліментам у сумі 36 520грн. 78коп., пені за прострочення сплати аліментів у сумі 189грн. 38коп. та судові витрати.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 6 листопада 2005 року по 2 вересня 2013 року, мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 23 листопада 2012 року ними був укладений договір про сплату аліментів на утримання дітей та визначення умов проживання (утримання) дітей, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., за умовами якого відповідач зобов'язався сплачувати аліменти на дітей по 250 доларів США щомісячно на кожну дитину в національній валюті Україні за курсом продажу готівкового долару США, встановленого ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на дату відповідного платежу.

Позивач стверджувала, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору утворилася заборгованість по виплаті аліментів у сумі 36 520грн. 78коп., а також відповідач повинен сплатити пеню відповідно до умов договору у розмірі 3% річних від несплаченої суми аліментів за кожен день прострочення, що за період з січня 2016 року по травень 2016 року становить189грн. 38коп.

Рішенням суду від 27 липня 2016 року в позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки постанова Пленуму Верховного Суду України, на яку послався суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не є нормою матеріального права, і посилання суду на можливість отримання виконавчого напису нотаріуса, позбавила її можливості захистити свої порушені права в частині отримання заборгованості по аліментам.

Також позивач посилається на те, що між нею та відповідачем існує спір стосовно розміру заборгованості, що виключає можливість отримання виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, позивач вважає, що висновок суду про безпідставність вимог про

- 2 -

стягнення пені за не сплату аліментів, так як відсутнє рішення суду про стягнення аліментів, суперечить нормам матеріального права та умовам, укладеного з відповідачем договору, яким передбачено сплату пені.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду апеляційної скарги через свого представника (с.с.101, 121), у судове засідання двічі не з'явилася, тому колегія суддів відповідно до ст. 305 ЦПК України провела судовий розгляд у її відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, які просили залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 6 листопада 2004р., який розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 2 вересня 2013р.

23 листопада 2012р. сторони уклали договір про сплату аліментів на утримання дітей та визначення умов проживання (утримання) дітей, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В.

За умовами вказаного договору сторони визначили, що на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батько зобов'язується сплачувати аліменти, які в національній валюті України відповідатимуть еквіваленту 250 доларам США на кожного із дітей щомісячно за курсом продажу готівкового долара США, встановленого Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» на дату відповідного платежу. Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 20 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері рахунок або наданням готівки матері за згодою останньої.

Пунктом 9 договору сторони погодили зобов'язання батька у разі невиконання, неналежного або несвоєчасного виконання даного договору та виникнення заборгованості з вини батька, сплатити неустойку (пеню) в розмірі 3 відсотків річних від несплаченої суми аліментів за кожен день прострочення зобов'язання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення заборгованості по аліментам, які сплачуються відповідно до договору, укладеного між батьками, здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ст. 189 Сімейного Кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, вказаною нормою встановлений порядок стягнення аліментів у разі невиконання одним із батьків умов договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006р., на яку послався суд, звужує дію ч. 2 ст. 189 СК України, колегія суддів вважає безпідставними, так як вказана норма не передбачає можливості стягнення заборгованості по аліментам або аліменти за рішенням суду.

Підстави та порядок стягнення заборгованості по аліментам встановлений у статті 194 СК України, згідно якої на підставі рішення суду стягується заборгованість по аліментам, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, тобто за аліментами, стягнення яких провадиться на підставі заяви платника про їх відрахування з його заробітної плати, пенсії,

- 3 -

стипендії.

Вказана норма матеріального права не передбачає можливості стягнення заборгованості по аліментам, які стягуються на підставі договору про сплату аліментів на дитину, укладеного між батьками, за рішенням суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем обґрунтовувалися його вимоги саме нормами сімейного права, а тому відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд на власний розсуд не може змінити підстави позовних вимог.

Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно пункту 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, безспірність заборгованості підтверджує вимога стягувача, направлена боржнику, про сплату заборгованості, отримання даної вимоги боржником та не заперечення боржником вказаної у вимозі заборгованості.

Позивачем суду не було надано доказів направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості та звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги про неможливість позивача звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису у зв'язку із наявністю спору про розмір заборгованості, а також про відсутність чіткого переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

- 4 -

За змістом вказаної норми за рішенням суду передбачена можливість стягнення неустойки у разі несплати аліментів, які стягуються за рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що правових підстав для застосування до правовідносин сторін ст. 196 СК України не має.

Посилання у апеляційній скарзі на необхідність вирішення даного спору відповідно до норм Цивільного Кодексу України не може бути підставою для скасування рішення суду, так як у суді першої інстанції такі вимоги позивачем заявлені не були і вони не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є несправедливим, так як суд позбавив позивача можливості отримати заборгованість по аліментам, колегія суддів вважає безпідставними, так як позивач не позбавлена можливості звернутися за вчиненням виконавчого напису нотаріусом, а у разі відмови у вчиненні такого напису, звернутися до суду на підставі норм Цивільного Кодексу України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: