Рішення № 62763769, 09.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/82/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. та Панька В.Ф.,

при секретарі: Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 15 березня 2016 року за об'єднаними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Верхньоводянської сільської ради Рахівського районну Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог - Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області в особі реєстраційної служби та ОСОБА_4, про встановлення юридичного факту і визнання права власності на спадкове майно та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Верхньоводянської сільської ради Рахівського районну Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог - реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про усунення від права на спадкування і визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися у суд із позовом до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району та ОСОБА_1 (т.1, а.с.3-7, 98), у якому просили:

-Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2014 р. є рідним батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.1981 р.);

-Визнати за ОСОБА_2, мешканцем АДРЕСА_1, право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_5, а саме: 1/6 частину житлового будинку № 5 разом із надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_2

-Визнати за ОСОБА_3, мешканкою АДРЕСА_1, право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_5, а саме: 1/6 частину житлового будинку № 5 разом із надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_2

На обґрунтування зазначали, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_2. Вони як спадкоємці першої черги (діти) за законом своєчасно подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини, проте у свідоцтві про народження ОСОБА_2 батьком указаний ОСОБА_2 замість правильного «ОСОБА_2.», у зв'язку з чим виникла потреба у встановленні факту родинних відносин між ними. Оформити право власності на вказаний будинок не можуть через відсутність правовстановлюючих документів.

У лютому 2015 р. ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і Верхньоводянської сільської ради Рахівського району. Просила усунути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від права на спадкування майна (житлового будинку АДРЕСА_2) після смерті ОСОБА_5; визнати за нею право власності на все спадкове майно за законом, що належало ОСОБА_5, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2. Вирішити питання судових витрат (т.1, а.с.120-122, 148-151).

На обґрунтування зазначала, що вона зі спадкодавцем постійно проживала та вела спільне господарство понад 22 роки, з яких 17 років у цивільному шлюбі та 5 років - у юридичному шлюбі. Тобто, вона прийняла спадщину та як спадкоємець першої черги за законом (дружина) своєчасно подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, проте оформити її не може через відсутність правовстановлюючих документів про належність майна (указаного житлового будинку) спадкодавцеві. Водночас відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають усуненню від права на спадкування, оскільки під час тяжкої хвороби ОСОБА_5, який був у безпорадному стані, вони мали можливість, але свідомо ухилялися від надання спадкодавцеві будь-якої матеріальної і моральної допомоги.

Ухвалою Рахівського районного суду від 03.12.2015 р. цивільні справи за вказаними позовами об'єднані в одне провадження (т.1, а.с.204-205).

Ухвалою цього ж суду від 11.01.2016 р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_4 (т.1, а.с.214-215).

Рішенням того ж таки суду від 15.03.2016 р. позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено повністю. Позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано за нею право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_5, а саме: 1/6 частину житлового будинку № 5 з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 у решті цього позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат (т.1, а.с.230-236).

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати це рішення із підстав, передбачених ст. 309 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України, та ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та задоволення її позову повністю. Указує, що факт батьківства не оспорювався, а неправильність запису «по-батькові» у свідоцтві про народження ОСОБА_2 має усуватися шляхом виправлення цього запису. Звертає увагу на неналежну оцінку судом доказів щодо вимоги про усунення від спадкування відповідачів ОСОБА_2, і ОСОБА_3 Зазначає, що, визнаючи спадковий будинок спільною сумісною власністю ОСОБА_5 і ОСОБА_4, суд мав установити час початку та завершення будівництва, коли будинок став об'єктом власності як нерухоме майно. Такої вимоги ОСОБА_4 не ставила. Житловий будинок не реєструвався як спільна сумісна власність. Отже, суд неправомірно вилучив зі спадкової маси ? частину спадкового будинку, чим позбавив її можливості успадкувати його в цілому (т.1, а.с.239-242).

У письмових запереченнях ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 як третя особа без самостійних вимог просять відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін. При цьому ОСОБА_4 указує, що ОСОБА_1 намагається позбавити її ? частини спірного будинку, який вони разом із ОСОБА_5 (спадкодавцем) побудували під час шлюбу (т.2, а.с.21-23, 42-46).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню із ухваленням нового, з таких мотивів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що за життя ОСОБА_5 перебував з 1973 р. по серпень 1995 р. у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, з якою побудували житловий будинок АДРЕСА_2, в зв'язку з чим такий набув статусу спільного сумісного майна подружжя. Тобто, спадковою масою після смерті ОСОБА_5 і на яку мають право спадкоємці, є ? частина вказаного житлового будинку. Суд установив також факт родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про усунення від спадкування відмовлено за недоведеністю.

Колегія суддів не погоджується із цими висновками, зокрема, через порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Позивачем у таких спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК.

Сторонами в цивільному процесі є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене, та чка пред'явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач, і яка, виходячи із заявленої останнім правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких) з метою поновлення прав позивача (ст.ст. 26 ч.1, 30, 33 ЦПК України). Спір щодо права на спадкування виникає між спадкоємцями, відповідачами в справі за позовом особи, яка вимагає визнання права власності на майно в порядку спадкування, є спадкоємці, які прийняли спадщину, та/або особи, які заперечують права спадкоємців на спадкове майно, пред'являють свої права на нього тощо.

За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

Предметом позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є половина житлового будинку АДРЕСА_2, а предметом позову ОСОБА_1 - цей же будинок у цілому.

ОСОБА_5 (спадкодавець) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с.14). Згідно з довідкою виконкому Верхньоводянської сільської ради від 30.10.2014 р. та записом в погосподарській книзі № 37 за 2011-2015 р. р. спірний будинок побудований у 1965 р. і числився за ОСОБА_5 Станом на сьогодні в будинку зареєстрована та проживає його дружина - ОСОБА_1 (т.1, а.с.22).

Постановами приватного нотаріуса від 04.11.2014 р. відмовлено ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірний будинок у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності померлого на цей будинок (т.1, а.с.25-26).

Постановою приватного нотаріуса від 20.08.2014 р. також було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірний будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане майно (т.1, а.с.124).

ОСОБА_7 і ОСОБА_4 розірвали шлюб 29.08.1995 р. (т.1, а.с.13).

ОСОБА_5 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 27.04.2009 р. (т.1, а.с.126).

Тобто, за правилами ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, оскільки факт родинних стосунків останнього з ОСОБА_5 (батьком) не заперечується і не оспорюється.

ОСОБА_4 (колишня дружина) заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_5 не подавала (зворотних даних не має), самостійних вимог про належність спірного будинку на момент смерті ОСОБА_5 спільною сумісною власністю подружжя і визнання права власності на половину такого майна не заявляла, до участі в справі залучена лише в якості третьої особи без самостійних вимог, а не як відповідач у виниклому матеріально-правовому спорі.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що в порядку виконання вимог ст. 10 ЦПК України (щодо сприяння всебічному та повному з'ясуванню обставин справи) і ст. 130 ч.6 п.2 ЦПК (щодо вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі) суд першої інстанції мав усунути цей істотний недолік.

Про такий обов'язок суду йдеться також у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.09 р. № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду».

Тобто, за загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Однак, суд першої інстанції у порушення принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) та всупереч положенням ст.ст. 10 ч.4, 30, 33 ЦПК України вирішив питання про права та обов'язки особи (ОСОБА_4), не залученої до участі в справі в належному статусі.

У разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Оскільки суд першої інстанції залишив цю обставину (суб'єктний склад відповідачів) поза увагою, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей усунути вказане порушення, то оскаржене рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовів як взаємопов'язаних одним предметом спору, що водночас не позбавляє зацікавлених сторін звернутися у суд із новим позовом.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, ч.3, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Рахівського районного суду від 15 березня 2016 року скасувати.

3. У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та позову ОСОБА_1 відмовити.

4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: