Постанова № 62761667, 17.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3173/16-п 17.11.2016 17.11.2016 17.11.2016

Номер провадження: 33/784/249/16

.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Войтовського С.А.

при секретарі судового засідання - Чоботаренко Т.І.

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаєва, громадянина України, працюючого директором ППТК «РосУкрснаб», зареєстрованого АДРЕСА_1,а, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, 29.07.2016 року, о 18 год. 10 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем SUZUKI GRAND VITARA, державний реєстрацій номер НОМЕР_1, рухався по вул. Херсонське шоссе в районі будинку № 45 в м.Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп`ягніння (тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження відповідно до

Провадження № 33/784/249/16 Головуючий суду 1-ї інстанції:Головіна Т.М.

Категорія: ст. 130 ч.1 КК України Доповідач: Войтовський С.А.

встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу алкотестера «Драгер» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки протокол складено з чисельними порушеннями, зміст його не відповідає дійсності - часу та місцю скоєння правопорушення, так як згідно відеофіксації, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду о 19.06 годині, а протокол складено о 19.00 годині та про порушення у протоколі зазначено - о 18.10 годині; місцем скоєння правопорушення зазначено район будинку № 45 по вул.Херсонське Шоссе, тоді як події відбувались на паркувальному майданчику «ЕКО-маркету», розташованого за адресою: вул.Херсонське Шоссе,38,а; в порушення вимог закону співробітниками поліції ОСОБА_1 не було запропоновано проходження освідування на місці за допомогою технічного приладу та не було роз'яснено порядку застосування спеціального технічного засобу. Також на його вимогу не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а було лише запропоновано пройти огляд на місці. Посилається і на те, що свідок ОСОБА_4 є дружиною поліцейського, а тому виникають сумніви в її неупередженості. Вказує, що при складанні протоколу свідок ОСОБА_5 надавав поліцейським не такі показання, як зафіксовані в його поясненнях, однак суд оцінки цьому не надав. На думку захисника, працівники поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 упереджено поставились до ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, допустили при цьому чисельні порушення і в суді намагалися його обмовити в скоєнні правопорушення, так як за кермом автомобіля він не знаходився і його ніхто не зупиняв. Захисник посилається і на те, що з показань свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 слідує, що автомобілем керував саме ОСОБА_8 - син ОСОБА_1, однак суд безпідставно не взяв до уваги ці показання.

Захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які просили скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, доходжу наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким надано належний аналіз.

Зокрема, зі змісту пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.07.2016 року слідує, що на місці зупинки транспортного засобу він відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку, мотивуючи тим, що за кермом автомобіля не знаходився і працівники поліції його обмовляють. Протокол також містить відомості про дотримання вимог п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, а саме щодо присутності двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження медичного огляду.

Так, з показань свідка ОСОБА_4 слідує, що вона була присутня в якості понятого при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 В її присутності на паркувальному майданчику «ЕКО-маркету» ОСОБА_1 відмовився продути в технічний прилад «Драгер» на предмет визначення його стану та повідомив, що він тверезий. Не погодився він їхати і в медичний заклад. При цьому, за зовнішніми ознаками - запах алкоголю, червоне обличчя та очі було видно, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Зі співробітниками поліції ОСОБА_1 поводився зухвало, висловлювався на їх адресу ненормативною лексикою.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_4 являється дружиною поліцейського, а тому наявні сумніви в її неупередженості, є безпідставними.

З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_4 не заперечувала вказану обставину. Це також підтверджується іншими матеріалами провадження, зокрема довідкою начальника УПП у м.Миколаєві від 11.11.2016 року про те, що ОСОБА_10 дійсно працює патрульним інспектором. Однак, ОСОБА_10 - чоловік свідка ніякої участі не приймав в оформленні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 і до вказаних подій відношення взагалі немає. Більш того, з відео запису з нагрудної камери - реєстратора поліцейського вбачається, що біля супермаркету подружжя ОСОБА_10 знаходилось випадково, так як сім`єю разом з дитиною направлялись до магазину.

Свідок ОСОБА_5 надав суду аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_4 щодо присутності у якості понятого при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 та його відмови у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння.

При цьому, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що зміст пояснень цього свідка оформлювався не зі слів ОСОБА_5 і він не погоджувався з викладеними в поясненні фактами, також є безпідставними.

Зазначений свідок підтвердив саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Вказане беззаперечно слідує як з його показань, так і зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери- реєстратора патрульного поліцейського, який відбирав пояснення.

При цьому, з зазначеного відео запису також вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не бажав проходити медичний огляд ні біля супермаркету, тобто на місці фактичної зупинки транспортного засобу, ні в медичному закладі. Вказані обставини ОСОБА_1 підтвердив і в суді, з посиланням на те, що він за кермом автомобіля не перебував та відмовився від проходження медичного огляду, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, показання ОСОБА_1 стосовно того, що він не перебував за кермом автомобіля, а ним керував його неповнолітній син - ОСОБА_8 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, з показань свідка ОСОБА_6 - патрульного поліцейського УПП у м.Миколаєві слідує, що під час патрулювання, на перехресті вул.Космонавтів та вул.Херсонське Шоссе в м.Миколаєві йому назустріч їхав автомобіль SUZUKI GRAND VITARA р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Водій порушив п.16.6 ПДР України - при виконанні маневру ліворуч не надав переваги транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку. Його вимогу увімкненням звукової сигналізації, а також відповідного жесту руки - зупинитися, водій проігнорував та проїхав далі. У зв'язку з цим він подав орієнтування та надалі цей автомобіль був зупинений іншим екіпажем біля паркувального майданчику «ЕКО-маркету», куди вони під'їхали також. За порушення п.16.6 ПДР України відносно ОСОБА_1 ним була складена постанова по ст.122 КУпАП.

Свідок також зазначав, що впевнений, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1, оскільки надалі біля «ЕКО-маркету» він його бачив особисто. Під час патрулювання автомобіль ОСОБА_1 рухався йому назустріч, а тому силует обличчя водія, який був у сонцезахисних окулярах він запам'ятав. ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування за допомогою газоаналізатору «Драгер» або проїхати в медичну установу, на що він відмовився та заперечував, що керував транспортним засобом.

Вказані показання ОСОБА_6 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7- іншого патрульного поліції УПП у м.Миколаєві, який суду показав, що під час патрулювання їх екіпаж рухався по вул.Ізмалкова в бік вул.Херсонське Шоссе. Їм надійшло повідомлення, що водій автомобіля SUZUKI GRAND VITARA р/н НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху та не зупинився на вимогу поліцейських. Під'їжджаючи до перехрестя, вони побачили даний автомобіль. Увімкнувши проблисковий маячок та звуковий сигнал, вони вимагали водія зупинитися, однак той проігнорував їх вимогу та продовжив рух, а вони поїхали за ним. Водій зупинився на паркувальному майданчику «ЕКО- маркету», вийшов з-за керма автомобіля та направився швидкою ходою в супермаркет, однак перед входом був ним зупинений. В той час під'їхав інший екіпаж, яким було надано орієнтування стосовно водія. ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування за допомогою газоаналізатору «Драгер» або проїхати в медичну установу, на що він відмовився, заперечуючи своє керування транспортним засобом. За зовнішніми ознаками - почервоніння обличчя та різкий запах алкоголю водій перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Ці показання свідків узгодженими не тільки між собою, а й показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, даним, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та відеозапису порушення.

Свідок ОСОБА_6 під час патрулювання за кермом автомобіля SUZUKI GRAND VITARA бачив ОСОБА_11 особисто, водія запам'ятав та впізнав при складанні протоколу. Свідок ОСОБА_7 під час патрулювання вимагав водія ОСОБА_11 зупинитися та їхав за його автомобілем аж до його зупинки. З його пояснень слідує, що він особисто бачив, як ОСОБА_1 вийшов з-за керма автомобіля та направився в супермаркет, перед входом до якого був ним зупинений.

Посилання ОСОБА_1 і його захисника на упередженість свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки вони раніше з ОСОБА_1 знайомі не були, знаходились при виконанні своїх службових обов`язків і причин для обмови останнього не встановлено ні судом першої інстанції, ні при апеляційному перегляді провадження.

Судом першої інстанції та при апеляційному перегляді також був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 18.32 год. при виході з супермаркету передає ключі від автомобіля своєму знайомому ОСОБА_12 та на пропозицію співробітника поліції надати їм ключі повідомляє про те, що останній приїхав на його автомобілі. На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 заперечує своє керування транспортним засобом та у присутності двох понятих відмовляється пройти огляд на предмет алкогольного сп'яніння на місці або проїхати в медичну установу (другий фрагмент запису - 2 хв.19-24 сек.) ОСОБА_1 веде себе зухвало, висловлюється на адресу патрульних поліцейських нецензурною лексикою, законні розпорядження поліцейських виконувати відмовляється.

Зазначеному доказу суд першої інстанції надав правильну оцінку, як такому, що підтверджує вину ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення. Інших відеозаписів вказаної події, на що посилався захисник в апеляції, немає.

Посилання захисника на те, що патрульний інспектор на місці не вказував назву технічного приладу, яким пропонував пройти огляд на місці, а також, що в цей день за патрульним ОСОБА_13 був закріплений технічний прилад «Drager ARAM 2299», а не «Drager ARAM 2221», як вказано в протоколі (довідка начальника УПП у м.Миколаєві від 11.11.2016 року), що на думку захисника також є підставою для визнання порушення порядку проходження медичного огляду і недійсним протоколу про адміністративне правопорушення, то вони являються безпідставними.

Як зазначено вище ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження медичного огляду на місці складання протоколу, а тому серія технічного приладу, в даному випадку, не є суттєвою та не має значення.

Надана судом першої інстанції і оцінка доводам захисника щодо порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про що він також зазначав і в апеляційній скарзі. А саме: щодо невідповідності часу та місцю скоєння правопорушення, то судом встановлено, що представлений відеозапис порушення розпочатий не з самого початку зупинки ОСОБА_1, а пізніше, і понятим було запропоновано засвідчити відмову ОСОБА_1 від проходження огляду о 19.04 години коли така відмова вже мала місце, тобто порушення п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 мало місце о 18.10 години, як зазначено у протоколі; щодо невідповідності відомостей у постанові по ст.122 КупАП відносно ОСОБА_1. стосовно часу порушення - 18.30 години, яке мало місце часом раніше, то дана постанова не була предметом судового розгляду і суд обгрунтовано не взяв до уваги відомості, викладені в ній; щодо невідповідностей адреси скоєння правопорушення, викладеної у протоколі, то судом першої інстанції встановлено, що район будинку №45 по вул.Херсонське Шоссе, як зазначено у протоколі, відповідно до карти міста Миколаєва, розташований навпроти паркувального майданчика супермаркету «ЕКО-маркет», який має юридичну адресу - вул.Херсонське Шоссе,38, а, тому порушення ПДР ОСОБА_1 мало місце саме в районі та за адресою, визначеною в протоколі.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду, у закладі охорони здоров'я.

Як слідує з матеріалів провадження та представленого відеозапису, водію ОСОБА_1 співробітниками поліції було запропоновано пройти медичний огляд на місці та у медичні установі. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в суді першої інстанції та при апеляційному перегляді провадження ОСОБА_1 не заперечував, що відмовився від проходження такого огляду на місці із застосуванням спеціальних технічних засобів та не бажав їхати для проходження огляду до медичного закладу.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду співробітниками поліції було порушено, немає. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд повністю погоджується, оскільки вони зроблені на підставі та ґрунтовному аналізі сукупності досліджених доказів.

Обставини щодо непричетності ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого правопорушення судом першої інстанції також перевірялись.

Так, з показань неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 - сина ОСОБА_1 слідує, що в цей день він керував транспортним засобом батька, так як той випивав на роботі і знаходився на задньому пасажирському сидінні. Вони заїхали на парковку до магазину «ЕКО-маркет». Він бачив позаду них поліцейську машину та чув звук сирени. Батько сказав, що за ними гониться поліція та наказав йому, щоб він залишив машину та йшов в магазин і там чекав на нього. Батька в магазині він не дочекався і коли вийшов, то з батьком були співробітники поліції і він пішов додому.

С показань ОСОБА_9 слідує, що ОСОБА_1 є його колегою і вони знайомі близько 3-4 років. В цей день ОСОБА_1 перебував на офісі та вони вживали алкогольні напої. Ввечері з офісу ОСОБА_1 забрав на його автомобілі син і ОСОБА_1 сів на заднє пасажирське сидіння.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги вказані показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки один з них є близьким родичем, а іншій товаришем ОСОБА_1 і вони зацікавлені у вирішенні справи на користь останнього. Крім того, їх показання повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким надана судом вірна оцінка.

Таким чином, суд правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 на час інкримінованих був особою, яка керувала транспортним засобом та на вимогу працівника поліції відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху.

Крім того, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин (порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України), а за відмову на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин (порушення вимог п.2.5 зазначених Правил).

Вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є повністю доведеною.

Стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та даних про особу правопорушника, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі, як просить апелянт, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 1 КУпАП, - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області С.А. Войтовський.