Вирок № 62759808, 17.11.2016, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1272/16-к

1-кп/379/99/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 року

Таращанський районний суд Київської області в складі :

головуючого: судді Потеряйко С.А.

за участю секретаря: Іванченко Т.Б.,

прокурора: Сторчака М.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тараща

матеріали кримінального провадження № 12016110290000166 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тараща Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого ФОП ОСОБА_11 різноробочий м.Тараща, розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не військовозобов'язаного, з середньо-професійною освітою, потерпілого від аварії на ЧАЕС 4 категорії, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2016 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21061», номерний знак НОМЕР_1, разом із пасажиром ОСОБА_4, рухався зі сторони с. Бовкун Таращанського району Київської області в напрямку до м. Тараща Київської області.

Під час руху по вул. Набережна в с. Кирдани Таращанського району Київської області та, наближаючись до будинку № 81 вказаної вулиці, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі ПДР), відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не обрав безпечну швидкість для руху керованого ним транспортного засобу, в порушення вимог п. 12.4 ПДР, згідно з яким «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год», перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю більше за 94 км/год., а також в порушення вимог п. 34.1.1 ПДР відповідно до якого «забороняється перетинати суцільну лінію дорожньої розмітки», перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія) ПДР та розпочав маневр обгону автомобіля «ВАЗ-21041», номерний знак НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_5.

В ході здійснення обгону, водій ОСОБА_1 лівим бортом керованого ним автомобіля «ВАЗ-21061», номерний знак НОМЕР_1, виїхав на протилежне узбіччя вкрите піщаним насипом, рухаючись по якому, втратив контроль над керуванням транспортним засобом та, не вживши заходів для збереження життя та здоров'я громадян, в стані бокового заносу перетнувши проїзну частину зліва направо, виїхав на праве по його напрямку руху узбіччя, де допустив зіткнення передньою лівою частиною його автомобіля із задньою лівою частиною стоячого автомобіля «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3, з правої сторони якого в той час знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що також призвело до подальшого зіткнення автомобіля «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3 з попереду стоячим автомобілем «ГАЗ-2410», номерний знак НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_6, а також із проїжджаючим автомобілем «ВАЗ-21041», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

В результаті даного зіткнення вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_4, який знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ-21061», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які знаходилися з правої сторони автомобіля «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3, отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 64 Д від 22.06.2016 року у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом 4-6 ребер зліва, перелому тіла лівої лопатки, що утворилися від дії тупого предмету та могли виникнути під час ДТП. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я понад 21 день.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 65 Д від 22.06.2016 року у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлені тілесні ушкодження у вигляді численних саден в області обличчя, забитої рани у виличній частині праворуч, закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, перелому виличної дуги справа, травми грудної клітки з переломом груднини, забій м'яких тканин нижніх кінцівок, що утворилися від дії тупого предмету та могли виникнути під час ДТП. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани виличної частини праворуч, закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я понад 6 днів. Тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної дуги справа, травми грудної клітки з переломом груднини, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я понад 21 день.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 89 Д від 03.08.2016 року у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканей в області обличчя, закритого перелому нижньої щелепи в області кута зліва, струсу головного мозку, закритої травми грудної клітки із забоєм лівої легені, що утворилися від дії тупого предмету та могли виникнути під час ДТП. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я понад 21 день.

Грубе порушення водієм ОСОБА_1, вимог пунктів 2,9 (а), 12.1, 12.4, 34.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді заподіяння потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

По справі потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення на їх користь матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн. і 60000 грн. моральної шкоди. Матеріальна шкода під час розгляду справи в суді відшкодована в розмірі 3000 грн.

ОСОБА_9, як власником автомобіля «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3, заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 90000 грн та моральної шкоди в розмірі 20000 грн. Суд повертає даний цивільний позов, оскільки ОСОБА_9 не виконала вимоги ухвали суду від 10.11.2016 року щодо усунення недоліків її позовної заяви та роз'яснює її право повторного звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в ході розгляду даної справи визнав повністю, щиро кається у скоєному, зобов'язується відшкодувати в повному обсязі матеріальну шкоду та частково моральну шкоду, завдану злочином. Просить суд суворо не карати.

Обвинувачений в судовому засіданні показав, що 01.05.2016 року протягом ранку вжив близько 300 гр горілки. Приблизно о 12 год. 00 хв. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21061», разом із пасажиром ОСОБА_4, рухався зі сторони с. Бовкун Таращанського району Київської області в напрямку до м. Тараща Київської області. Під час руху по вул. Набережна в с. Кирдани Таращанського району Київської області, він перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю більше за 90 км/год., перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та розпочав маневр обгону автомобіля «ВАЗ-21041», який рухався попереду в попутному напрямку. В ході здійснення обгону, він лівим бортом керованого ним автомобіля «ВАЗ-21061», виїхав на протилежне узбіччя вкрите піщаним насипом, рухаючись по якому, втратив контроль над керуванням транспортним засобом та, в стані бокового заносу перетнувши проїзну частину зліва направо, виїхав на праве по його напрямку руху узбіччя, де допустив зіткнення передньою лівою частиною його автомобіля із задньою лівою частиною стоячого автомобіля «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3, з правої сторони якого в той час знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що також призвело до подальшого зіткнення автомобіля «Renault Kangoo» з попереду стоячим автомобілем «ГАЗ-2410, власником якого є ОСОБА_6, а також із проїжджаючим автомобілем «ВАЗ-21041» під керуванням ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлений цивільний позов та просить суд його задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на його користь 30000 грн моральної шкоди, завданої злочином, оскільки після ДТП він отримав важкі травми, довго лікувався, був порушений звичайний спосіб його життя, він втратив можливість заробляти кошти на утримання сім'ї, він досі перебуває в стресовому стані, по даний час не взмозі керувати автомобілем із-за страху. Також просить суд стягнути на його користь матеріальну шкоду, завдану злочином.

Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги про стягнення на його користь, завданої злочином шкоди, а саме матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, яка полягала в тому, що після ДТП він отримав сильний стрес, внаслідок чого тривалий час він не міг вести повсякденне життя, він в той період закінчував Таращанський агротехнічний коледж, не зміг своєчасно здавати курсові роботи, іспити та захищати диплом, він по даний час перебуває в депресивному стані, нерідко прокидається вночі від сну в якому бачить обставини ДТП. Він з батьком змушені постійно прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, оскільки не можуть вести активне громадське життя та реалізовувати свої повсякденні звички та бажання.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляду справи без його участі, претензій морального та матеріального характеру не має, цивільний позов заявляти не буде.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, що він раніше не судимий, вперше скоїв неумисний злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, матеріальну шкоду потерпілим відшкодував частково, суд вважає, що він заслуговує покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Враховуючи обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, беручи до уваги активне сприяння розкриттю злочину, що вказаний злочин скоєний з необережності і він не є тяжким, суд приходить до висновку, що він як особа не є суспільно-небезпечним і його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і застосовує до нього ст.75 КК України, вважаючи за недоцільне направляти обвинуваченого для відбування покарання, зобов'язавши його на підставі ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення на їх користь матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн. - документально підтверджена вартість коштів, затрачених потерпілими на лікування, то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення залишку боргу в розмірі 2000 грн з обвинуваченого ОСОБА_1

Щодо відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, оскільки внаслідок ДТП потерпілим були спричинені глибокі душевні страждання, завдано тривалого фізичного болю, порушений звичайний життєвий ритм, вони змушені були лікуватися, однак, враховуючи характер злочинних дій, які було скоєно з необережності, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань, виходячи з вимог розумності і справедливості, та враховуючи те, що саме притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності є частковим відшкодуванням моральної шкоди, суд зменшує її розмір з 60000 грн. до 30000 грн.

Судові витрати суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368-371, 373, 374 КПК України, суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк на два роки.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, моральну шкоду в розмірі 30000 (десять тисяч) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/рахунок: 31250272210700; Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: за проведення експертизи та дослідження - витрати в сумі 1583,28 грн.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21061», номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання автомобілів Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області - після набрання вироком суду законної сили повернути ОСОБА_1; автомобіль «ВАЗ-21041», номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_5, - залишити останньому; автомобіль «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_3, переданий на зберігання ОСОБА_9, - залишити останній; автомобіль «ГАЗ-2410», номерний знак НОМЕР_4, переданий на зберігання ОСОБА_6, - залишити останньому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий:С. А. ПотеряйкПотеряйко