Ухвала суду № 62758269, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/25576/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - ВК Вінницької міської ради), в якому просила визнати протиправними дії ВК Вінницької міської ради в надані їй несвоєчасно, недостовірної та неповної відповіді на її запит про доступ до публічної інформації від 27 листопада 2015 року, зобов'язати відповідача надати достовірну та повну інформацію на її запит від 27 листопада 2015 року про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності (землі запасу, резервного фонду) по місту Вінниці з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог статтей 118, 121, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), надати належним чином завірені всі графічні матеріали (в тому числі, викопіювання з публічної кадастрової карти, та будь-які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами у відповідності до норм статтей 118, 121, 122 ЗК України; зобов'язати ВК Вінницької міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по даній адміністративній справі при задоволенні адміністративного позову у відповідності до вимог частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій ВК Вінницької міської ради щодо надання позивачу неповної відповіді на запит про доступ до публічної інформації від 27 листопада 2015 року та зобов'язання відповідача надати достовірну та повну інформацію на запит ОСОБА_2 від 27 листопада 2015 року про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності (землі запасу, резервного фонду) по місту Вінниці з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог статтей 118, 121, 122 ЗК України скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ВК Вінницької міської ради просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2016 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 27 листопада 2015 року звернулась до ВК Вінницької міської ради із запитом, в якому просила надати інформацію щодо наявності вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності по місту Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до статтей 118, 121, 122 ЗК України, надати належним чином завірені всі графічні матеріали (в тому числі, викопіювання з публічної кадастрової карти, та будь-які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами у відповідності до норм статтей 118, 121, 122 ЗК України.

ВК Вінницької міської ради в листі-відповіді від 30 листопада 2015 року повідомив ОСОБА_2, що на території м. Вінниці відсутні землі запасу та резервного фонду у межах міста, які в свій час були сформовані лише тільки на територіях сільських та селищних рад під час розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств, перелік вільних земельних ділянок для зазначених потреб відсутній. Позивачу повідомлено, що для включення до списку бажаючих отримати земельну ділянку, необхідно подати відповідний пакет документів до ВК Вінницької міської ради. Крім того, відповідачем у листі зазначено, що 30 жовтня 2015 року міською радою прийнято рішення № 2331 «Про розробку Детальних планів територій, які, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 401-VІІІ від 13 травня 2015 року «Про зміну і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області», яким включені в межі міста Вінниці інші земельні ділянки.

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що чинним законодавством України передбачено надання інформації, що перебуває у володінні суб'єкта запиту в процесі здійснення своєї діяльності, а враховуючи, що запит позивача не стосується відомостей, що вже зафіксовані в офіційному документі, створеному в процесі здійснення відповідачем своєї діяльності, підстави для визнання його відповіді неправомірною, а відповідно і зобов'язання вчинити певні дії відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація є публічною, а відповідач є розпорядником такої інформації.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Частиною 5 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що ВК Вінницької міської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 20 та частиною 3 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку що ВК ВК Вінницької міської ради є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому має надати відповідь на запит позивача щодо наявності вільних земельних ділянок під будівництво жилого будинку у м. Вінниці.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий Заїка М.М.

Судді Загородній А.Ф.

Мойсюк М.І.