Ухвала суду № 62758142, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/53507/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Селідове Донецької області (далі - УПФ) про зобов'язання призначити пенсію за касаційною скаргою представника відповідача на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправними дій УПФ, допущені при прийнятті рішення від 18 травня 2015 року про відмову у призначенні пільгової пенсії за Списком №1, скасувати зазначене рішення;

зобов'язати УПФ зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 10.10.2005 року по 05.12.2005 року в ТОВ ВКФ «Будспецмонтаж», з 01.09.2008 року по 24.11.2008 року в ТОВ ВКФ «Горизонт», з 16.12.1993 року по 30.12.1993 року, з 01.03.1994 року по 30.06.1994 року, з 08.09.1994 року по 11.09.1994 року, з 01.03.1995 року по 30.06.1995 року, з 11.06.1993 року по 25.06.1993 року на ДП «Селідіввугілля» ВП «Шахта Україна», час відбування покарання з 11.12.1995 року по 11.12.1996 року зарахувати до загального трудового стажу;

повторно розглянути заяву від 20 квітня 2015 року відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Посилався на те, що має необхідний пільговий трудовий стаж, який підтверджений первинними документами.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 7 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Ухвалою судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з не сплатою судового збору, тому запропоновано виправити недоліки, для чого надано строк.

У визначений строк судове рішення виконано не було, тому ухвалою від 1 грудня 2015 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені суддею апеляційного суду, просить скасувати ухвалу від 01.12.2015 року з направленням справи для продовження розгляду. Вказує на те, що витрати на сплату судового збору не передбачені кошторисом УПФ, тому не могли бути сплачені.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Умови та порядок прийняття апеляційної скарги визначені статтею 189 КАС України. За правилами частини другої цієї норми, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Однією з вимог, наведених у статті 187 КАС України, є необхідність доручення до апеляційної скарги документу про сплату судового збору.

Згідно фактичних обстави справи до апеляційної скарги не було долучено документ про сплату судового збору, тому ухвалою від 28 жовтня 2015 року скаргу залишено без руху, запропоновано усунути недоліки шляхом подання оригіналу документа про сплату судових витрат в розмірі 1 338,80 грн., для чого визначено строк.

У визначений строк недоліки виправлені не були, що давало судді правові підставі, передбачені статтею 108 КАС України, для постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги висновок судів попередніх інстанцій не спростовують.

У випадку неможливості сплати судового збору, зацікавлена особа вправі просити звільнити її від такої сплати чи відстрочити або розстрочити виплату. Як свідчать матеріали справи, представником відповідача заявлялося таке клопотання, проте судовим рішенням від 13 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання, а отже особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна була виконати рішення суду про усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Селідове Донецької області відхилити, а ухвалу судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року залишити без змін..

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман