Ухвала суду № 62758088, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/6592/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову УПФ в перерахунку пільгового обчислення стажу йому як пенсіонеру, який працював в районах Крайньої Півночі;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок стажу, виробленого в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Посилався на протиправність відмови в пільговому обчисленні роботи в районах Крайньої Півночі, виходячи з одного року роботи до одного року і шести місяців.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною відмову УПФ в перерахунку пенсії ОСОБА_4 з урахуванням пільгового стажу. Зобов'язано зарахувати позивачу в пільговому обчисленні період роботи з 06.07.1981 року по 28.06.1988 року та з 29.06.1988 року по 14.04.2006 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік і шість місяців, у зв'язку з чим зробити перерахунок і виплату пенсії.

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 16 лютого 2016 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову цього суду скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що нормативними актами, які регулюють спірні правовідносини, передбачено зарахування стажу в районах Крайньої Півночі 1 рік за 1 рік і 6 місяців.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

За правилами, викладеними в абзацах першому та другому пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до указів Президії Верховний Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ від 10 лютого 1960 року), від 26 вересня 1967 року № 1908- VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ від 26 вересня 1967 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховний Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - постанова № 148).

Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, визначених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28.

Абзацом першим пункту 5.9 Положення про вахтовий метод встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Верховний Суд України при тлумаченні вище згаданих норм у постанові від 27 жовтня 2015 року (справа № 21-3324а15) вказав, що пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом. На працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, не поширюються.

Згідно фактичних обставин справи, встановлених судами, ОСОБА_4 з 06.07.1981 року по 28.06.1988 року працював у Івано-Франківському управлінні бурових робіт, вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру на посаді помічника бурильника, бурильником (робота вахтово-експедиційним методом в місцевостях прирівняних до районів Крайньої півночі Ханти-Мансійського автономному окрузі Тюменської області).

Як зазначено у довідці ПАТ «Укрнафта» від 24.04.2015 року № 10-631, режим роботи 15 робочих днів в МПКП та РКП в місяць по 12 годин за добу + К1, К2 (дні перельоту літаком на роботу і назад на відпочинок) і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання (прописки).

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман