Ухвала суду № 62757783, 16.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року справа №812/958/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 р. у справі № 812/958/16 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганської області, в якому просило, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання протягом п'яти днів до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 49423523,00 грн. та зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2014 року на суму 49423523,00 грн. (а.с.4-8).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року позов задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо неподання органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за червень 2014 року, зобов'язав Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби подати до органу державної казначейської служби висновок про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2014 року у сумі 49423523,00 грн.(а.с.51-53 т.2).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.61-63 т.2).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ст. 99 КАС України. Також зазначив, що апелянт вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав із зверненням до суду з вимогами щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання відповідача у п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення подати головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2014 року на суму 49423523,00 грн.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість на загальних умовах, перебуває на податковому обліку як платник податків у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (а.с.9-11 т.1).

21 липня 2014 року позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в загальному розмірі 49423523,00 грн (а.с.80-105 т.1).

Відповідно до розрахунку бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за червень 2014 року, сума бюджетного відшкодування становить 49423523,00 грн (а.с. 89 т.1).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у період з 20.05.2015 року по 26.05.2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності бюджетного відшкодування та нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за квітень, травень, червень, грудень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.06.2015 року № 14/19-0/05763797 (а.с.16-44). Висновками зазначеного акту встановлено, зокрема, що позивачем на порушення п.198.1 п.198.2 ст.198, п.201.6 п.201.7 п.201.10 ст. 201 ПК України, було завищено суму податкового кредиту за червень 2014 року у сумі 14450 грн. що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 14450 грн.

09 червня 2015 року позивач не погодившись з висновками ату документальної позапланової невиїзної перевірки 03.06.2015 № 14/19-0/05763797 звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС з запереченнями № 866-197 (а.с.45-46 т.1).

ПАТ «Луганськтепловоз» до відповідача було подано уточнюючий розрахунок від 10.06.2015 року, який зареєстровано 11.06.2015 року за № 9120880387, яким зменшено податковий кредит у розмірі 14450,00 грн суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 14450,00 грн та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 14450,00 грн (а.с.36-40 т.2).

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС листом від 16.06.2015 року № 1658110/28-05-19 «Про розгляд заперечень», повідомило позивача, що за результатами розгляду заперечень ПАТ «Луганськтепловоз» та з урахуванням уточнюючого розрахунку поданого позивачем, прийнято рішення яким не виявлено порушень щодо суми податку на додану вартість за червень 2014 року, що підлягає бюджетному відшкодуванню (а.с.49-51 т.1).

Відповідно до довідки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС про суму залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітній період, станом на 05.09.2016 року із суми, заявленої до відшкодування в декларації за звітний період червень 2014 року, залишок бюджетної заборгованості становить 49423523,00 грн основної заборгованості. (а.с.75-77 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми ПК України, а саме заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ за червень 2014 року протягом визначеного ст. 200 ПК України строку не відшкодована, вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати органу казначейства висновок щодо бюджетного відшкодування є належним способом захисту.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації..

За приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

За пунктом 7 Порядку, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Колегія суддів зазначає, що вказаними нормами передбачений прямий обов'язок податковому органу подати висновок щодо бюджетного відшкодування до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до матеріалів справи, контролюючий орган за результатами перевірки визнав право підприємства позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за червень 2014 року протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку відшкодована не була, у зв'язку з чим у відповідності до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України утворилась заборгованість бюджету перед позивачем з відшкодування податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суб'єктом владних повноважень - відповідачем по справі, порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном - коштами, які підлягають бюджетному відшкодуванню.

Будь-яких доказів щодо обґрунтованості ненадання висновків до органів Державної Казначейської служби України відповідачем не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача, що втілилась у ненадані протягом п'яти днів до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 49423523,00 грн. та зобов'язання відповідача у п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2014 року на суму 49423523,00 грн.

Стосовно посилання апелянта на невірне обрання позивачем способу захисту порушених прав, а саме щодо зобов'язання відповідача подати ГУ ДКС України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 15.09.2015 року у справі №2а/0570/17001/2012, в якій зазначено, що правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Також зазначено, що процедура бюджетного відшкодування ПДВ встановлена ст.200 ПК України та Порядком відшкодування з Державного бюджету ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, внаслідок чого суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відповідно до статті 244-2 рішення Верховного Суду України з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального закону у подібних правовідносинах є обов'язковим для судів.

Крім того, позивач звертаючись з цим позовом самостійно визначив спосіб захисту порушеного права, а саме зобов'язання відповідача подати ГУ ДКС України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а не стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, вказана позиція узгоджується з наведеними висновками Верховного суду України.

Щодо посилання апелянта на пропуск строку звернення до суду визначений статтею 99 КАС України, колегія суддів зазначає, що як вірно зазначено судом першої інстанції в ухвалі від 20 вересня 2016 р., предметом даної справи є повернення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2014 року, а відповідно до ст.56 та ст.102 ПК України, у даному випадку законодавством передбачені інші строки, згідно яких строк звернення за бюджетним відшкодуванням - 1095 днів. Отже, у даному випадку позивачем строк звернення з даним позовом не пропущено.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтям 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 р. у справі № 812/958/16 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 р. у справі № 812/958/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська