Постанова № 62757449, 07.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 р. Справа №805/2831/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 година 00 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

встановив:

25 серпня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - позивач або КП «Компанія «Вода Донбасу») до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач або Красноармійська ОДПІ), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Красноармійської ОДПІ;

- скасувати вимогу Красноармійської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2015 року № Ю-11-23 на суму 163 895,54 грн.

Фактичні підстави для звернення до суду з цим позовом позивач вбачав в наступному.

13 травня 2015 року Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» отримали вимогу Красноармійської ОДПІ від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 про сплату боргу (недоїмки), згідно з якою мали сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 4 242 462,57 грн.

Не погодившись з цією вимогою, платник єдиного внеску оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України, проте у задоволенні скарг було відмовлено.

Позивач стверджував, що недоїмка у розмірі 4 242 462,57 грн. виникла за період з вересня 2014 року по квітень 2016 року та частково включає в себе суми недоїмки раніше включені до вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 06 листопада 2011 року № Ю-129-23, вимог Красноармійської ОДПІ від 02 лютого 2016 року № Ю-11-23 та від 07 квітня 2016 року № Ю-11-23.

Вважаючи зазначені вимоги неправомірними, позивач оскаржив їх в судовому порядку. Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року по справі № 805/250/16-а, від 05 липня 2016 року по справі № 805/1588/16-а та від 03 серпня 2016 року по справі № 805/1845/16-а позовні вимоги КП «Компанія «Вода Донбасу» були задоволені.

На цих підставах позивач стверджував, що Красноармійська ОДПІ могла нараховувати недоїмку лише за неоскаржений платинком період - квітень 2016 року, яка становить 163 895,54 грн.

Повторно включати у вимогу від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 суми, щодо яких наявні такі, що набрали законної сили, судові рішення, Красноармійська ОДПІ права не мала.

Посилаючись на абз. 1 ст. 2, ст. 11 Закону України «Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), позивач стверджував, що його відокремлений підрозділ належить до категорії платників єдиного внеску, які звільнені від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а тому наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 4-8).

В судовому засіданні 29 вересня 2016 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.

Відповідач - Красноармійська ОДПІ позов не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» згідно з реєстраційними та обліковими даними інформаційної системи передані на облік від СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС до Красноармійської ОДПІ 31 грудня 2015 року.

За даними інтегрованої кратки платника станом на 31 грудня 2015 року заборгованість цього відокремленого підрозділу КП «Компанія «Вода Донбасу» зі сплати єдиного внеску становила 3 457 579,45 грн.

Згідно з даними інтегрованої картки платника - Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» станом на 30 квітня 2016 року обліковувався борг зі сплати єдиного внеску у сумі 4 242 462,57 грн., який виник на підставі звітів про суми нарахованого доходу: № 1412208190 від 06 жовтня 2014 року терміном сплати 20 жовтня 2014 року у сумі 25 924,35 грн.; № 1413920357 від 13 листопада 2014 року терміном сплати 20 листопада 2014 року у сумі 274 434,43 грн.; № 1415676556 від 10 грудня 2014 року терміном сплати 22 грудня 2014 року у сумі 267 214,72 грн.; № 1501500326 від 16 січня 2015 року терміном сплати 20 січня 2015 року у сумі 273 491,11 грн.; № 1508319985 від 18 лютого 2015 року терміном сплати 20 лютого 2015 року у сумі 211 478,12 грн.; № 1500443642 від 16 березня 2015 року терміном сплати 20 березня 2015 року у сумі 255 040,30 грн.; № 1512122956 від 16 квітня 2015 року терміном сплати 20 квітня 2015 року у сумі 287 597,67 грн.; № 1514227072 від 15 травня 2015 року терміном сплати 20 травня 2015 року у сумі 275 691,08 грн.; № 1515743060 від 17 червня 2015 року терміном сплати 22 червня 2015 року у сумі 209 712,72 грн.; № 1517830596 від 16 липня 2015 року терміном сплати 20 липня 2015 року у сумі 226 270,75 грн.; № 1518613871 від 04 серпня 2015 року терміном сплати 20 серпня 2015 року у сумі 243 282,11 грн.; № 1521038826 від 10 вересня 2015 року терміном сплати 21 вересня 2015 року у сумі 216719,52 грн.; № 1522774199 від 15 жовтня 2015 року терміном сплати 20 жовтня 2015 року у сумі 230 800,19 грн.; № 1525385223 від 17 листопада 2015 року терміном сплати 20 листопада 2015 року у сумі 229 777,43 грн.; № 1527055014 від 17 грудня 2015 року терміном сплати 21 грудня 2015 року у сумі 230 144,95 грн.; № 1601672064 від 18 січня 2016 року терміном сплати 20 січня 2016 року у сумі 319 907,14 грн.; № 1604735877 від 09 лютого 2016 року терміном сплати 22 лютого 2016 року у сумі 135 522,23 грн.; № 1607247677 від 17 березня 2016 року терміном сплати 21 березня 2016 року у сумі 165 558,21 грн.; № 1609009140 від 15 квітня 2016 року терміном сплати 20 квітня 2016 року у сумі 163 895,54 грн.

Управлінням погашення боргу Красноармійської ОДПІ в автоматичному режимі в АІС «Податковий блок» сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 на суму 4 242 462,57 грн., яка існувала станом на 30 квітня 2016 року.

Відповідач стверджував, якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі вимоги Закону № 2464.

Зазначав, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не визначає умов і порядку сплати єдиного внеску, натомість вказані правовідносини врегульовані Законом № 2464, який пов'язує можливість звільнення страхувальника від сплати єдиного внеску, незастосування до нього штрафних санкцій з наданням документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажор), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

На цих підставах відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 52-55).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони явку своїх представників до судового засідання на забезпечили, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39882614) зареєстрована як юридична особа 08 липня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 271 102 0000 001833; в стані припинення не перебуває (а.с. 133-138).

Позивач - комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 00191678) зареєстроване як юридична особа 03 вересня 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 145 0000 026990, в стані припинення не перебуває.

В структуру КП «Компанія «Вода Донбасу» входить низка відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи.

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 35397895) є одним із відокремлених підрозділів позивача. Відомості про цей відокремлений підрозділу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 вересня 2007 року, номер запису 1 266 103 0001 026990.

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» знаходяться за адресою: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, буд. 11.

Як платник єдиного внеску Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» перебувають на обліку з 03 вересня 2007 року за № 05-16-03-8907, клас професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності - 53.

Ці обставини встановлені на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20 лютого 2015 року (а.с. 9) та витягу з Положення № 11 про Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу», затвердженого наказом КП «Компанія «Вода Донбасу» від 04 вересня 2007 року № 2 (а.с. 10-12), відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 38-45).

На час виникнення спірних правовідносин Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» як платник єдиного внеску перебували на обліку у Красноармійській ОДПІ, про що свідчить картка з Реєстру страхувальників (а.с. 74-75).

Сертифікатом (висновком) № 1735 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою платою України обставини непереборної сили тривали та встановити дату закінчення їх терміну не було можливо (а.с. 13).

Сертифікатом (висновком) № 1736 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5268/05-4 Торгово-промислова плата України засвідчила КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідно до п.п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою платою України обставини непереборної сили тривали та встановити дату закінчення їх терміну не було можливо (а.с. 14).

28 січня 2016 року Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулися до Красноармійської ОДПІ з заявою за № 59, поданою в порядку п. 9-3 (п. 9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, в якій просили звільнити цей відокремлений підрозділ від виконання обов'язків платника єдиного внеску, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а саме від нарахування, утримання та сплати єдиного внеску та подання звітності (а.с. 15).

Листом від 15 лютого 2016 року № 2800/10/05-16-13-02-13-2 Красноармійська ОДПІ повідомила Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу», що з 01 січня 2016 року набув чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України від 02 квітня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с. 16).

Впродовж вересня 2014 року - березня 2016 року засобами електронної пошти як страхувальник Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» надавали Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування (а.с. 80-123).

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» своєчасно та в повному обсязі єдиний внесок не сплачували, що мало наслідком виникнення недоїмки.

06 травня 2016 року Красноармійською ОДПІ сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23, згідно з якою станом на 30 квітня 2016 року у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4 242 462,57 грн. (недоїмка, за відсутності штрафів та пені), яка мала бути сплачена впродовж десяти календарних днів з дня одержання цієї вимоги.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» отримали 13 травня 2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції платника єдиного внеску (а.с. 17), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та корінець вимоги (а.с. 59).

На підставі даних інтегрованої картки платника встановлено, що станом на 30 квітня 2016 року у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 4 242 462,57 грн.

Зокрема, Центральними ремонтно-механічними майстернями КП «Компанія «Вода Донбасу» самостійно визначене зобов'язання по сплаті єдиного внеску у сумі 163 895,54 грн. за березень 2016 року терміном сплати 20 квітня 2016 року (а.с. 56-58, 76-78).

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2016 року № Ю-11-23, Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» оскаржили її в адміністративному порядку.

15 червня 2016 року за результатами розгляду скарги Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» 19 травня 2016 року № 339 (вхідний № 2769/10 від 25 травня 2016 року) на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 в.о. начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Долозіна І.Л. прийняла рішення про результати розгляду скарги № 3265/10/05-99-10-01-12-1, яким скарга платника єдиного внеску залишена без задоволення (а.с. 18-20).

10 серпня 2016 року за результатами розгляду скарги Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» від 01 липня 2016 року № 445 (вхідний № 17253/6 від 11 липня 2016 року) голова Державної фіскальної служби України Насіров Р.М. прийняв рішення про результати розгляду скарги № 17325/6/99-99-11-02-02-25, яким скарга платника єдиного внеску залишена без задоволення (а.с. 21-22).

Рішення Державної фіскальної служби України від 10 серпня 2016 року Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» отримали 16 серпня 2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції платника єдиного внеску (а.с. 21).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі № 805/250/16-а скасована вимога СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС від 06 листопада 2015 року № Ю-129-23 на суму недоїмки 2 997 657,07 грн., яка виникла у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з 19 вересня 2014 року по 15 жовтня 2015 року (а.с. 23-25).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, по справі № 805/1588/16-а скасована вимога Красноармійської ОДПІ від 02 лютого 2016 року № Ю-11-23 на суму недоїмки 3 777 486,59 грн., яка виникла у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року (а.с. 26-29, 139-141).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, по справі № 805/1845/16-а скасована вимога Красноармійської ОДПІ від 07 квітня 2016 року № Ю-11-23 на суму недоїмки 4 078 567,03 грн., яка виникла у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року (а.с. 31-34, 142-144).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суд не надані.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» скористалися досудовим порядком оскарження, передбаченим ч. 4 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення Державної фіскальної служби України від 10 серпня 2016 року Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» отримали 16 серпня 2016 року.

Правова норма, що міститься у ч. 4 ст. 99 КАС України, пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з днем, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги (незалежно від того чи розглянув суб'єкт владних повноважень таку скаргу по суті, чи прийняв рішення про залишення її без розгляду).

Із вказаним позовом КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулося 25 серпня 2016 року, надавши його безпосередньо до служби діловодства суду, тобто в межах місячного строку, визначеного ч. 4 ст. 99 КАС України.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує наведені нижче правові норми.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.

Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені в п. 1 ч. 1 цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 ч. 1 цієї статті.

Права та обов'язки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.

Відповідно до п.п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

П.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.

Ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Разом з цим, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Ст. 1 Закону № 1669 встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Ч. ч. 2-3 ст. 11 Закону № 1669 передбачають, що дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі пп. «б» пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнений пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Суд відзначає, що пп. 8 п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 року № 1636-VII (далі - Закон № 1636) внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3.

Внаслідок цього зміни до Закону № 2464, внесені на підставі пп. «б» пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669, включені до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 як пункт 9-4.

Аналіз абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зумовлює висновок, що правові норми, закріплені у цьому пункті, поширюються на платників єдиного внеску, визначених ст. 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція.

Абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 передбачає звільнення таких платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою звільнення платників єдиного внеску, згаданих у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, є заява, подана ними до органу доходів і зборів, про що свідчить абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Крім того, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 до платників єдиного внеску, зазначених у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Місто Красноармійськ включене до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, (пп. 18 п. 1 Переліку).

Предметом спору у справі є вимога Красноармійської ОДПІ від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 на суму 163 895,54 грн.

Суд відзначає, що позивач дійшов помилкового висновку про те, що 163 895,54 грн. - це недоїмка за квітень 2016 року.

Так, заперечення відповідача та наявні у справі письмові докази, зокрема інтегрована картка платника, свідчать, що 163 895,54 грн. - це недоїмка зі сплати єдиного внеску за березень 2016 року з терміном сплати 20 квітня 2016 року.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» знаходились у м. Красноармійську Донецької області та перебували на обліку у Красноармійській ОДПІ.

Неможливість виконання позивачем своїх зобов'язань, в тому числі зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області, починаючи з 10 червня 2014 року, засвідчена сертифікатами (висновками) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

28 січня 2016 року Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулися до Красноармійської ОДПІ з заявою за № 59, поданою в порядку п. 9-3 (п. 9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, в якій просили звільнити цей відокремлений підрозділ від виконання обов'язків платника єдиного внеску, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а саме від нарахування, утримання та сплати єдиного внеску та подання звітності (а.с. 15).

Отже в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 Центральні ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» звільнені від виконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Як наслідок, спірна вимога Красноармійської ОДПІ від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 в частині вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску Центральними ремонтно-механічними майстернями комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за березень 2016 року у сумі 163 895,54 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин п. 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911) суд зазначає наступне.

На підставі п. 28 розділу І Закону № 911 виключений підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Закон № 911 набрав чинності з 01 січня 2016 року, що передбачено п. 1 розділу ІІ цього Закону.

Суд відзначає, що пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 є «технічною» нормою, якою вносяться зміни до Закону № 2464 шляхом доповнення розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 пунктом 9-3.

З набранням чинності Законом № 1669 норма пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 виконала свою функцію - внесення змін до Закону № 2464, а п. 9-3 (п. 9-4) став складовою Закону № 2464.

Виключення пунктом 28 розділу І Закону № 911 підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 не має наслідком автоматичне виключення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 чи втрату ним чинності.

Такий висновок суду узгоджується з п. 4 «Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки» (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду норма пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є чинною.

Крім того, питання правомірності включення до вимоги про сплату боргу (недоїмки) заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла, починаючи з січня 2016 року, було предметом судового розгляду у справі № 805/1845/16-а.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, яка набрала законної сили, скасована вимога Красноармійської ОДПІ від 07 квітня 2016 року № Ю-11-23 на суму недоїмки, яка виникла у Центральних ремонтно-механічних майстерень КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року.

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, мітить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (рішення у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, п. 61; рішення у справі «Ющенко та інші проти України», заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і11117/05, п. 60).

Вимоги позивача про визнання протиправними дій Красноармійської ОДПІ щодо надання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 06 травня 2016 року не підлягають задоволенню, оскільки самі по собі ці дії не впливають на права, інтереси та обов'язки платника єдиного внеску, а правові наслідки створює вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін, в тому числі щодо застосування до спірних

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд входить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, на користь якого ухвалено судове рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 458,43 грн., про що свідчить платіжне доручення від 23 серпня 2016 року № 1046 (а.с. 3).

Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 458,43 грн. підлягають присудженню на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської ОДПІ.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги - задовольнити частково.

2. Скасувати вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06 травня 2016 року № Ю-11-23 в частині вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску Центральними ремонтно-механічними майстернями комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за березень 2016 року у сумі 163 895 (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 54 копійки.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39882614, місцезнаходження: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Горького, буд. 1) на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 177А) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 458 (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 43 копійки.

5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

6. Повний текст постанови виготовлений 14 листопада 2016 року.

7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.