Постанова № 62757418, 16.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р. Справа № 805/3768/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кірієнко В.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 21201 грн.

ВСТАНОВИВ:

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача в дохід бюджету суми боргу, який виник через несплату штрафних санкцій у загальній сумі 21201 грн.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на теперішній час у добровільному порядку сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21201 грн. відповідач не сплатила, тобто не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, чим завдає істотної шкоди інтересам держави. 15 листопада 2016 року представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 16 листопада 2016 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, заперечень до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за РНОКПП НОМЕР_1, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд встановив, що 13 травня 2016 року позивачем була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами якої був складений акт від 13 травня 2016 року № 05/02/24/40/НОМЕР_1.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 13 травня 2016 року, відповідно до пунктів 1, 12, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР позивачем 26 травня 2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000354001, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4201 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 26 травня 2016 року, про що свідчить дата та підпис відповідача у податковому повідомленні-рішенні та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Судом також встановлено, що 26 травня 2016 року на підставі акту перевірки від 13 травня 2016 року, відповідно до статті 15 Закону України «По державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0000344001, яким відповідача було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 17000 грн. Дане рішення було отримано відповідачем 26 травня 2016 року, про що свідчить дата та підпис відповідача у податковому повідомленні-рішенні та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 11 липня 2016 року № 1947-23 на суму 21201 грн., яка була отримана відповідачем 11 липня 2016 року, про що свідчить дата та підпис відповідача у корінці податкової вимоги та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Суд зазначає, що доказів сплати заборгованості у сумі 21201 грн. відповідач не надала суду. Наявність даного податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової карти відповідача та довідкою про наявність податкового боргу. Таким чином, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 21201 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84545, АДРЕСА_1) до бюджету штрафні санкції у сумі 4201 (чотири тисячі двісті одна) грн. на р/р 31112104700015, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, одержувач Артемівське УК/м.Артемівськ/21080900, МФО 834016, ЄДРПОУ 37868870, код платежу 21080900, фінансові санкції у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на р/р 31110106700015, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, одержувач Артемівське УК/м.Артемівськ/21081103, МФО 834016, ЄДРПОУ 37868870, код платежу 21081103.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 16 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кірієнко В.О.