Ухвала суду № 62756849, 17.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г.

Доповідач - Карайван Т.Д.

Справа № 409/1912/16-Ц

Провадження № 22Ц/782/718/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого Карайван Т.Д.

Суддів: Гаврилюка В.К., Яресько А.В.

За участю секретаря Козубської А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за давністю володіння з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 17 серпня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Просив суд визнати за ним право власності за давністю володіння нерухомим майном, а саме, тваринницьким чотирьохрядним приміщенням (корівником) для утримання великої рогатої худоби колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Білокуракинського району Луганської області, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в межах земель Білокуракинської територіальної громади, площею 0,2250 гектара, розмірами 79,87х 20,50 м (1640,6 кв.м) та вартістю 59939,00 грн.

Ухвалою судді Білокуракинського районного суду від 17 серпня 2016 року, позовна заява визнана неподаною та повернута позивачеві.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу від 17 серпня 2016 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які приймають участь у справі перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, виходячи з наступного.

Постановляючи 17 серпня 2016 року ухвалу про повернення позову, суддя виходив з того, що позивачами недоліки позовної заяви не усунуто, однак з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ухвали від 5 серпня 2016 року суддя визнав недоліками позовної заяви відсутність доказів дійсної вартості спірного майна; ненадання доказів в оригіналі, відсутність доказів факту отримання пайщиками частки майна, та не притягнення до участі у справі усіх відповідачів.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в Постанові «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду.

Окрім того, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст..11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України наданих в Постанові №5 від 12 червня 2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» в п. 12., якщо при проведенні попереднього судового засідання з'ясується, що у позивача є до того чи іншого відповідача (відповідачів) вимоги, які випливають з пред'явленого позову і не зазначені в ньому, або у відповідача є зустрічні вимоги до позивача, суд відповідно до вимог частини четвертої ст.10 ЦПК України повинен роз'яснити право як на пред'явлення позивачем додаткових позовних вимог, так і на пред'явлення відповідачем зустрічного позову.

Разом з тим при пред'явленні позову до частини відповідачів, зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Лише у випадку неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин (наприклад, при розгляді справ про захист гідності, честі та ділової репутації за участю засобів масової інформації) суд залучає його чи їх до участі у справі зі своєї ініціативи (статті 32,33 ЦПК України). Мотиви, з яких суд визнав неможливим розгляд справи без зазначених осіб, повинні бути зазначені в ухвалі, копія якої разом з копією позовної заяви невідкладно надсилається залученим особам.

За таких обставин, у місцевого суду були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_2 у зв'язку з не виправленням недоліків, зазначених в ухвалі від 5 серпня 2016 року.

Вищевказаний висновок суду про повернення позовної заяви є таким, що грубо порушує порядок, встановлений для вирішення питання про залишення заяви без руху та її подальше повернення.

Вищенаведене дає колегії суддів підстави для висновку, що ухвала судді від 17 серпня 2016 року про повернення позову постановлена з порушенням вимог ст.ст. 119,121, ЦПК України та є такою, що обмежує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права, задеклароване у ст.3 ЦПК України.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.307,312,313,314 ЦПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 17 серпня 2016 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за давністю володіння повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом звернення з касаційною скаргою безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: