Постанова № 62750129, 08.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 р. Справа № 638/11419/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2016р. по справі № 638/11419/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень, щодо припинення виплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 (ІПН:НОМЕР_1) пенсії за вислугу років з 01 квітня 2015 року;

- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити права ОСОБА_2 (ІПН:НОМЕР_1) шляхом нарахування та поновлення виплати позивачу призначеної пенсії у встановлених розмірах з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень, щодо припинення виплати пенсії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2016 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

08 листопада 2016 року до канцелярії Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачем було надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 02.11.2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.

Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, копія якого міститься в матеріалах справи.

На даний час ОСОБА_2 працює суддею Апеляційного суду Харківської області.

У зв'язку із припиненням з квітня 2015 року виплати позивачу пенсії, він 21.03.2016 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення неправомірно призупиненої виплати пенсії за вислугу років.

Листом № 538/ч-14 від 30.03.2016 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про зміни внесені до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, відповідно до яких, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності припинення виплати пенсії та відсутності законних підстав для поновлення її виплати.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 02.03.2015р. № 213-VІІІ внесені зміни до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ".

Так, згідно ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Разом з тим пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був.

Оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Таким чином, з 01.06.2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України "Про судоустрій та статус суддів", втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові № 333/6710/15-а від 24.05.2016, яка в силу ст. 244-2 КАС є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати позивачу пенсії починаючи з 01.06.2015 р. є протиправними.

Між тим, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду з вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 01.04.2015 року по 20.09.2015 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як встановлено з матеріалів справи, порушення прав позивача в частині невиплати пенсії відбувалося періодично, починаючи з квітня 2015 року, а тому кожного місяця, не отримуючи пенсію позивач був обізнаний про порушення його прав.

Разом з тим, до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про відновлення виплати призначеної пенсії ОСОБА_2 звернувся 21.03.2016 р.

30.03.2016 року позивач отримав відповідь на своє звернення, в якій було зазначено про законність призупинення виплати йому пенсії.

На підставі отриманої відповіді, ОСОБА_2 звернувся з позовом про захист своїх порушених прав до суду 11.07.2016 р.

Таким чином, права позивачу підлягає захисту з 21.09.2015 року, тобто за 6 місяців до дня звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, оскільки не отримуючи з 01.04.2015 року кожного місяця пенсію позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відновлення виплати його пенсії з 01.04.2015р. по 20.09.2015р. у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1157,54 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0.581114194.1 від 11.07.2016 р. та № 0.0. 635073032.1 від 17.10.2016 р.

Оскільки, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року прийнято рішення про скасування постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2016 р., та часткове задоволення двох позовних вимог ОСОБА_2 то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1157, 54 грн.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.09.2016р. по справі № 638/11419/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині визнання протиправними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії за період з 01.04.2015 року по 20.09.2015 року залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в іншій частині задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 за вислугу років з 21.09.2015 року.

Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 призначену пенсію за вислугу років за період з 21.09.2015 року по 31.12.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1157,54 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) гривень 54 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 14.11.2016 р.