Ухвала суду № 62749906, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 876/5894/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0300) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року у справі за позовом 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0300) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту 16.01.2013 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (ухвалою суду від 15.09.2014 року, протокольно, замінено відповідача Ужгородську МДПІ на правонаступника Ужгородську ОДПІ, якою просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 05.09.2012 року №№ 175-15-0/33114148, 176-15-0/33114148 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 11.10.2012 року № 219/15-0/33114148).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте всупереч норм чинного законодавства, оскільки, в/ч Т 0300, протягом 2010-2011 років здійснено постачання новозбудованого житла, що є об'єктом оподаткування на загальних підставах за правилом першої події, згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу, що дає право замовнику будівництва на податковий кредит з ПДВ на загальних підставах (пп. 7.4.1 та п. 7.2 ЗУ від 03.04.1997 року №168/97 ВР "Про податок на додану вартість"), оскільки оплачені позивачем товари (роботи, послуги) використовувались в операціях, що обкладаються ПДВ.

Оскаржуваною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В своїх вимогах покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте всупереч норм чинного законодавства, оскільки, в/ч Т 0300, протягом 2010-2011 років здійснено постачання новозбудованого житла, що є об'єктом оподаткування на загальних підставах за правилом першої події, згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу, що дає право замовнику будівництва на податковий кредит з ПДВ на загальних підставах (пп. 7.4.1 та п. 7.2 ЗУ від 03.04.1997 року №168/97 ВР "Про податок на додану вартість"), оскільки оплачені позивачем товари (роботи, послуги) використовувались в операціях, що обкладаються ПДВ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що в порушення пп. 7.4.1 п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в/ч Т 0030 віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ в сумі 605017,50 грн. з вартості товарів, робіт, послуг які пов'язані з будівництвом 24-х квартирного будинку по вул. Новозагородній в м. Чопі (будівництво не виробничих основних фондів) що не пов'язано з використанням вказаних основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З урахуванням наведеного, перевіркою зменшено податковий кредит підприємства на загальну суму 497607 грн. з ПДВ, в т.ч., за серпень 2009 року - на 1951 грн., за вересень 2009 року - на 449 грн., за листопад 2009 року - на 640 грн., за серпень 2010 року - на 141549 грн., за вересень 2010 року - на 114796 грн., за жовтень 2010 року - на 45910 грн., за листопад 2010 року - 6238 грн., за грудень 2010 року - на 41992 грн., за лютий 2011 року - на 25094 грн., за травень 2011 року - на 59289 грн., за червень 2011 року - на 39867 грн., за вересень 2011 року - на 8333 грн., за січень 2012 року - на 11499 грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Проведеною Ужгородською ОДПІ документальною позаплановою виїзною перевіркою, щодо правомірності нарахування 18 окремим мостовим загоном 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за червень 2012, встановлено порушення: пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3., п. 198.6 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму ПДВ за період 01.07. 2009 року по 30.06.2012 року, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 305867 грн.; пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3., п. 198.6 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищено від'ємне значення з ПДВ за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року у сумі 522172 грн.; пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3., п.198.6 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за червень 2012 у сумі 206534 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.08.2012 року № 776/15-0/33114148 та винесено податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 175/15-0/33114148 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 206524 грн. та № 176/15-0/33114148 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 372771 грн. (основний платіж - 305876 грн., штрафна (фінансова) санкція - 66895 грн.).

Вищевказані податкові повідомлення - рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Так, рішенням Державної податкової служби у Закарпатській області від 05.10.2012 року №1900/10/10-244 про результати розгляду скарги позивача від 17.09.2012 року №644 податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 175/15-0/33114148 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 176/15-0/33114148 частково скасоване в частині 3368 грн. по податку на додану вартість та 847 грн. штрафних санкцій, таким чином скаргу залишено без задоволення.

На підставі вищевказаного, Ужгородською ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 11.10.2012 року № 219/15-33114148 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 368556 грн. (основний платіж - 302508 грн., штрафна (фінансова) санкція - 66048 грн.).

Повторно розглянувши скаргу позивача від 12.10.2012 року Державна податкова служба України рішенням від 02.11.2012 року № 4716/0/61-10-2115 (7865/0/71-12) залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року за № 175/15-0/33114148, 176/15-0/33114148 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення - рішення від 11.10.2012 року № 219/15-0/33114148), а скаргу - без задоволення.

Військова частина Т 0300 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування повідомлень - рішень Ужгородської ОДПІ від 05.09.2012 № 175/15-0/33114148 та 11.10.2012 №219/15-0/33114148 в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Ужгородської ОДПІ від 22.08.2012 року № 776/15-0/33114148, перевіркою виявлено, що в порушення пп.7.4.5 п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивач до складу податкового кредиту ПДВ відніс без підтвердження податковими накладними 24565 грн., в т.ч. за липень 2009 року - 3368 грн., за вересень 2009 року -2012 грн., за жовтень 2009 року - 6557 грн., за листопад 2009 року - 670 грн., за квітень 2010 року - 996 грн., за липень 2010 року -543 грн., за серпень 2010 року -833 грн., за вересень 2010 року - 173 грн., за жовтень 2010 року - 532 грн., за листопад 2010 року - 6855 грн., за лютий 2011 року - 427 грн., за квітень 2012 року - 1599 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивач занизив податковий кредит на 2626 грн., в т.ч., за березень 2011 року - на 675 грн., за квітень 2011 року - на 1288 грн., за серпень 2011 року - на 663 грн.

Згідно матеріалів перевірки встановлено наступні обставини: у 2009 році виконавчий комітет Чопської міської ради рішенням від 23.04.2009 року № 62 дав дозвіл 18 окремому мостовому загону 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби на будівництво 24-квартирного житлового будинку на місті існуючих фундаментів, які розташовані за адресою м. Чоп, вул. Новозагородня, 28, на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування згідно державного акту від 16.02.2009 (серії ЯЯ № №4060). За замовленням позивача МКПП "Чоппроект" виготовив архітектурно-планувальне завдання, яке затверджене 07 травня 2009 року головним архітектором м. Чоп, начальником відділу містобудування та архітектури. В 2009 році ВАТ "Агробуд" розробив робочий проект "24-ох квартирний житловий будинок по вул. Новозагородній в м. Чоп". Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Закарпатській області видано позитивний висновок від 20.08.2009 року № 817 комплексної державної експертизи по робочому проекту 24-ох квартирного житлового будинку по вул. Новозагородній в м. Чоп. Інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області видано дозвіл від 29.12.2009 року № 2527 на виконання будівельних робіт. Інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області видано генпідряднику (ТОВ "Турист ЛТД") дозвіл від 05.10.2010 №1567 на виконання будівельних робіт. У 2010 році позивач уклав з ТОВ "Турист ЛТД" договір від 12.08.2010 року № 14-0300-2010/п по будівництву 24-х квартирного будинку по вул. Новозагородній в м. Чоп та додаткову угоду від 28.12.2010 року №1. В 2011 році у зв'язку з фактично наданими кошторисними призначеннями на 2011 рік, сторонами укладалися додаткові угоди, якими передбачалася загальна вартість договору, в тому числі для оплати виконаних робіт у 2010 році. Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Закарпатській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 24.06.2011 року за № ЗК 14311009432 та згідно декларації - закінчення будівництва та строк введення об'єкта в експлуатацію - 27 червня 2011 року. 24-х квартирний будинок взято на баланс позивача, заведено інвентарну картку обліку основних засобів (первинна вартість 3712,2 тис. грн.). Рішенням виконавчого комітету Чопської міської ради від 30.06.2011 року № 70 вирішено оформити право власності за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України, закріплене за позивачем, на основі права оперативного управління на 24-х квартирний житловий будинок загальною площею 1991,30 м кв., житловою площею 829,80 м кв., який розташований за адресою: Закарпатської обл., м. Чоп, вул. Новозагородня, буд. 30. На підставі вказаного рішення від 30.06.2011 року № 70 виконавчим комітетом Чопської міської ради 18 окремому мостовому загону 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби 08 липня 2011 року видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно (серія СА Е №002513), яке зареєстровано в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08 липня 2011 року за № 30560744.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року за № 168/97 - ВР (втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, чинний та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 168) - цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону 168 встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну (пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону 168), та згідно пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Аналогічна норма передбачена нормами Податкового кодексу України (діє з 01.01.2011 року, тут і надалі в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), яким визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В порушення пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в/ч Т 0030 віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у 39059,78 грн., що не підтверджені податковими накладними за період липень, вересень - листопад 2009 року, квітень, липень - листопад 2010 року, лютий - квітень, серпень, листопад, грудень 20111 року та квітень 2012 року.

В порушення пп. 7.4.1 п.7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в/ч Т 0030 віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ в сумі 605017,50 грн. з вартості товарів, робіт, послуг які пов'язані з будівництвом 24-х квартирного будинку по вул. Новозагородній в м. Чопі (будівництво не виробничих основних фондів) що не пов'язано з використанням вказаних основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням наведеного, перевіркою зменшено податковий кредит підприємства на загальну суму 497607 грн. з ПДВ, в т.ч., за серпень 2009 року - на 1951 грн., за вересень 2009 року - на 449 грн., за листопад 2009 року - на 640 грн., за серпень 2010 року - на 141549 грн., за вересень 2010 року - на 114796 грн., за жовтень 2010 року - на 45910 грн., за листопад 2010 року - 6238 грн., за грудень 2010 року - на 41992 грн., за лютий 2011 року - на 25094 грн., за травень 2011 року - на 59289 грн., за червень 2011 року - на 39867 грн., за вересень 2011 року - на 8333 грн., за січень 2012 року - на 11499 грн.

Враховуючи дані податкових декларації з ПДВ та виявлені порушення, перевіркою встановлено, що позивач завищив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року) на 206524 грн. та занизив суму податку на додану вартість до сплати в бюджет на 305876 грн., в т.ч., за липень 2009 року - на 3368 грн., за серпень 2009 року - на 1951 грн., за вересень 2009 - на 2461 грн., за жовтень 2009 року - на 6557 грн., за листопад 2009 року - на 1276 грн., за грудень 2009 року - на 34 грн., за квітень 2010 року - на 996 грн., за липень 2010 року - на 543 грн., за серпень 2010 року - на 28624 грн., за вересень 2010 року - на 37550 грн., за жовтень 2010 року - на 12143 грн., за листопад 2010 року - на 12791 грн., за грудень 2010 року - на 7507 грн., за січень 2011 року - на 1904 грн., за лютий 2011 року - на 3343 грн., за березень 2011 року - на 3892 грн., за квітень 2011 року - на 9741 грн., за травень 2011 року - на 13894 грн., за червень 2011 року - на 5546 грн., за липень 2011 року - на 24494 грн., за серпень 2011 року - на 12555 грн., за вересень 2011 року - на 10147 грн., за жовтень 2011 року - на 26444 грн., за листопад 2011 року - на 14871 грн., за грудень 2011 року - на 23087 грн., за січень 2012 року - на 253 грн., за лютий 2012 - на 4003 грн., за березень 2012 року - на 3150 грн., за квітень 2012 року - на 8390 грн., за травень 2012 року - на 614 грн., за червень 2012 року - на 23747 грн.

Таким чином, в порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.7.1 п.7.7 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3., п.198.6 ст.198 та п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за червень 2012 року у сумі 206524 грн. та занижено суму ПДВ, що піддягає сплаті до бюджету в розмірі 302508 грн.

Згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган (крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті) має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, як і правильність визначення розміру збільшення грошових зобов'язань та зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ та застосованих фінансових санкцій, в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0300) - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року у справі № 807/105/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар