Ухвала суду № 62749901, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 876/7441/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представника позивача: Флиста Н.З.

представника відповідача: Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року у справі за позовом "Сайнтфік рісьйоч консерн "Хевіа" ЛТД" до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403040003/2016/00005, визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 МК України для завершення митного оформлення рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів за митною декларацією №4030400003/2016/000619 від 1 липня 2016 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому митним законодавством з метою перевірки правильності визначення позивачем митної вартості товару, натомість, в порушення вимог закону, без належного обґрунтування підстав, відмовив у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв'язку із недотриманням декларантом обов'язків, встановлених ст. 266 МК України, а саме, не вірно зазначено метод визначення митної вартості. При цьому, митний орган не вказав причини відмови, визначених ч.6 ст.54 МК України, а щодо роз'яснення вимог, щодо яких забезпечує можливість митного оформлення, обмежився лише вказівкою на те, що необхідно подати митну декларацію та вірно вказати метод визначення митної вартості, що аж ніяк не можна вважати вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення. Також, митним органом не було завершено митне оформлення і не було прийняте рішення про відмову в митному оформленні, а картка відмови в прийнятті митної декларації надіслана позивачу не в межах строків визначених законодавством. Просив позов задоволити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403040003/2016/00005. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська митниця ДФС. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.2016 року між представництвом "Сайнтфік рісьйоч консерн "Хевіа" ЛТД" та ТзОВ «Ремонтно-механічний завод «Гефест» було укладено зовнішньоекономічний договір - контракт №4 про надання послуг по переробці сировини на митній території України в зовнішньоекономічних відносинах (надалі - контракт). Відповідно до п.1.1 Контракту, замовник передає виконавцю для переробки на митній території України сировину (каучук синтетичний), а виконавець виготовляє із нього гумову суміш.

24.06.2016 року між представництвом "Сайнтфік рісьйоч консерн "Хевіа" ЛТД" та ТзОВ «Ремонтно-механічний завод «Гефест» було укладено додаткові угоди №4.28 та №23/2 до даного контракту, відповідно до яких виконавець (ТзОВ «Ремонтно-механічний завод «Гефест») передає продукцію в кількості 2,768 тонн, виготовлену в межах даного контракту офіційному представництву позивача на території України, а саме представництву "Сайнтфік рісьйоч консерн "Хевіа" ЛТД".

09.07.2016 року Тернопільською митницею ДФС на підставі заяви виконавця за вказаним контрактом - ТзОВ «Ремонтно-механічний завод «Гефест», було надано дозвіл на розміщення вантажу в митному режимі переробки на митній території України.

01.07.2016 декларантом позивача подано до відділу митного оформлення № 2 митного посту «Тернопіль-центральний» митну декларацію (далі - МД) типу ІМ40АА, якій митницею присвоєно №403040003/2016/000619, для здійснення митного оформлення товару «гумова суміш» в митному режимі імпорту. Дана митна декларація прийнята митницею до митного оформлення 01.07.2016 р. о 11 год. 17 хв.

О 11 год. 49 хв. посадовою особою митниці було надіслане позивачу засобам електронного зв'язку повідомлення щодо представлення товару для проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу.

О 14 год. 13 хв. товар був доставлений позивачем в зону митного контролю для проведення митного огляду. Під час проведення митного огляду митницею були відібрані проби та зразки для проведення досліджень.

12.07.2016 р. митницею отримано Висновок №142008600-0167 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, Львівського відділу з питань експертизи та досліджень.

Посадовою особою митниці для підтвердження заявлене митної вартості та обраного методу її визначення декларанту позивачу надіслано засобами електронного зв'язку повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару «гумова суміш...»; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вказане повідомлення митниці декларантом позивача надано відповідь, що усі документи подані до митного оформлення та інших документів надати не можуть в зв'язку із їх відсутністю.

18.07.2016 митницею надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №403040003/2016/00005, у якій було зазначено причини відмови в митному оформлення МД №403040003/2016/000619, зокрема: «в гр. 43 МД невірно зазначено метод визначення митної вартості, а саме 1, оскільки відповідно до ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості застосовується у випадках здійснення зовнішньоекономічної операції на підставі договорів купівлі-продажу. Згідно поданих документів відсутній договір купівлі продажу товару. На підставі п. 3 частини 11 статті 264 МК України та у зв'язку з недотриманням декларантом своїх обов'язків встановлених статтею 266 Митного кодексу України, наказу Міністерства Фінансів від 30.05.2012 №651 декларанту відмовлено у митному оформленні цієї МД»

Разом з тим, у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №403040003/2016/00005 митницею надано роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «необхідно з врахуванням статті 263 МК України подати нову декларацію та вірно вказати в графі 43 митної декларації метод визначення митної вартості».

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 та 2 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України.

Статтею 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відтак, твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартості операції), базуються на припущеннях, а тому є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, суд приходить до висновку, що відповідачем не проведено коригування митної вартості, тобто здійснено порушенням вимог митного законодавства України, у зв'язку з чим, суд прийшов до переконання, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403040003/2016/00005 є протиправною і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року у справі №819/953/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.11.2016 року