Ухвала суду № 62749872, 10.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 876/7398/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі за позовом фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» до Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року позивач фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» звернувся до суду з адміністративним позовом до Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Самбірська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача, результати якої відображені в акті від 15.01.2016 № 31/1500/22378934; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2016 № НОМЕР_1, що складено відповідачем; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2016 № НОМЕР_2, що складено відповідачем.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 15.01.2016 № НОМЕР_1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 15.01.2016 № НОМЕР_2. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення винесене без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим просить таку скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки платником були порушені терміни сплати суми податкового зобов'язання, тому згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних дів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У ході проведення перевірки встановлено, що згідно АС Аудит станом на 15.01.2016 нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 1559477 грн 00 коп., винесено податкові повідомлення-рішення 15.01.2015 № НОМЕР_1 на суму штрафної санкції ( 20%) -147279,40 грн та від 15.01.2016 № НОМЕР_2 на суму штрафної санкції (10%) - 82308 грн, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог норми ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що 15.01.2016 складено акт № 31/1500/22378934.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість, чим порушено п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 20.04.2015 № НОМЕР_3 по граничному терміну сплати 04.05.2015 в сумі 123990,00 грн сплачено 25.05.2015 (термін затримки 25 днів); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 22.04.2015 № НОМЕР_4 по граничному терміну сплати 30.06.2015 в сумі 400000,00 грн сплачено 01.07.2015 (термін затримки 1 день); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 22.04.2015 № НОМЕР_4 по граничному терміну сплати 30.06.2015 в сумі 232861,20 грн сплачено 01.07.2015 (термін затримки 1 день); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 20.03.2015 № НОМЕР_5 по граничному терміну сплати 31.03.2015 в сумі 66229,00 грн сплачено 31.03.2015 (термін затримки 1 день); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 22.06.2015 № НОМЕР_4 по граничному терміну сплати 30.06.2015 в сумі 900,00 грн сплачено 01.07.2015 (термін затримки 93 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 22.06.2015 № НОМЕР_4 по граничному терміну сплати 30.06.2015 в сумі 72301,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 93 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 20.03.2015 № НОМЕР_6 по граничному терміну сплати 30.03.2015 в сумі 3333,00 грн сплачено 08.06.2015 (термін затримки 70 днів); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 44776,00 грн сплачено 08.06.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 135000,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 16000,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 180000,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 250000,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 13.07.2015 № НОМЕР_7 по граничному терміну сплати 30.07.2015 в сумі 42946,00 грн сплачено 01.10.2015 (термін затримки 63 дні); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 20.02.2015 № НОМЕР_8 по граничному терміну сплати 27.02.2015 в сумі 5002,00 грн сплачено 05.04.2015 (термін затримки 35 днів); податкова декларація з ПДВ (скорочена) від 20.05.2015 № НОМЕР_9 по граничному терміну сплати 29.05.2015 в сумі 67139,00 грн сплачено 01.07.2015 (термін затримки 30 днів).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено несвоєчасну сплату податкового зобовязання, зазначеного у поданій декларації в сумі 1559477,00 грн.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України до СГД застосовано штрафну санкцію, а саме: 10 % за затримку сплати до 30 календарних днів включно 82308,00 грн; 20% затримку сплати більше 30 календарних днів 147279,40 грн.

На підставі складеного акту відповідачем 15.01.2016 винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 про зобов'язання сплати штраф у розмірі 20 % вартість в сумі 147279,40 грн та № НОМЕР_2 про зобов'язання сплати штраф у розмірі 10 % вартість в сумі 82308,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14,1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 визначено, що цей Порядок визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - субєктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Відповідно до п. 2 Порядку, сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені ст. 203 ПК України, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно зУКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПК України для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету (п. 3 Порядку).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Враховуючи прямі застереження ПК України та Порядку, слід дійти висновку про те, що:

- суми ПДВ, які потрапили на спецрахунок сільгосппідприємства, є коштами, що належать такому сільгосппідприємству;

- ці кошти не сплачуються до державного бюджету України та не підлягають вилученню;

- в межах цільового призначення ці кошти використовуються сільгосппідприємством, тобто залишаються в його розпорядженні.

Усі ці ознаки вказаних коштів є свідченням того, що вони не є ані бюджетними, ані державними.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодекс України бюджетні кошти (кошти бюджету) - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Тож, кошти сільгосппідприємства, що знаходяться на його спецрахунку, не є бюджетними, оскільки законодавець прямо вказує на те, що вони не надходять до бюджету, не є його (бюджету) надходженнями.

Згідно матеріалів справи ФГ "Кільгана Івана Степановича" на виконання п. 2 вищевказаного Порядку було відкрито спеціальний рахунок № 37512000025821.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 29.07.2016 № 10-08/1477-18176 Державна фіскальна служба України починаючи з 31.03.2015 року направляла до Казначейства реєстри про списання коштів у сумі 445798,00 грн з рахунку № 37512000025821, відкритого в системі електронного адміністрування ПДВ ФГ "Кільгана Івана Степановича" (код ЄДПОУ 223789374), на його спеціальний рахунок, однак такі реєстри система електронного адміністрування ПДВ не приймала до виконання у звязку з недостатністю залишку коштів на рахунку для оплати суми реєстру. 13.06.2015 Казначейство отримало технічну можливість часткового виконання реєстрів Державної фіскальної служби України про перерахування коштів з електронних ПДВ-рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників. відповідно реєстр Державної фіскальної служби України про перерахування коштів у сумі 445798,00 грн на спеціальний рахунок ФГ "Кільгана Івана Степановича" 17.06.2015 виконано частково в межах наявного залишку на рахунку № 37512000025821 у сумі 75000 грн шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок платника.

Згідно з випискою по особовому рахунку 26.03.2016 ФГ "Кільгана Івана Степановича" сплачено в порядку електронного адміністрування податків на рахунок казначейства України 75000 грн, однак казначейством України перераховано суми податку на спеціальний рахунок платника лише 17.09.2015, тобто з порушенням вимог п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Аналіз положень вищевказаних нормативно-правових актів дає можливість стверджувати, що сільськогосподарське підприємство в разі обрання останнім спеціального режиму оподаткування дійсно зобовязане у строки передбачені ст. 203 ПК України перерахувати суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначену в податковій декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах з поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги твердження позивача, що ні нормами ПК України, ні положеннями Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не передбачена відповідальність субєкта господарювання у вигляді застосування штрафних санкцій в разі недотримання порядку перерахування таких коштів.

Як передбачено абзацом 2 п. 4 Порядку, відповідальність для сільськогосподарського підприємства (у відповідності до законодавства) наступає лише в разі нецільового використання суми податку на додану вартість.

Таким чином, положеннями вищевказаного Порядку передбачений єдиний випадок в разі настання якого до сільськогосподарського підприємства може бути застосовано відповідальність у вигляді застосування штрафних санкції. Даний перелік є виключним і не передбачає інших умов для застосування такої відповідальності.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до ФГ "Кільгана Івана Степановича" штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошових зобовязань з податку на додану вартість, а отже податкові повідомлення-рішення від 15.01.2016 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а заявлені позовні вимоги частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі № 813/1205/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 15.11.2016