Постанова № 62749692, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/7555/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, у якому просив визнати протиправним і скасувати пункт 10.16 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія сьомого скликання) від 1 березня 2016 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів (будівельний № 18) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2012 року позивач звернувся до міського голови міста Чернігова із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 26.12.2012 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви.

За наслідком оскарження вказаного рішення в судовому порядку, рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.09.2013 частково задоволено позов ОСОБА_2, визнано протиправним і скасовано рішення Чернігівської міської ради про відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів (будівельний № 18), в м. Чернігові, орієнтовною площею 0.10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Зазначене судове рішення було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.10.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2014.

В подальшому позивач повторно декілька разів звертався до відповідача з аналогічними клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Останнє звернення направлене відповідачу 28.01.2016.

01.03.2016 Чернігівською міською радою було ухвалене рішення № 4/VІІ-20, пунктом 10.16 якого повторно відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 18) в місті Чернігові, орієнтовною площею 0.10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Така відмова мотивована посиланням на п. 3 рішення міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту ДПТ групи житлових кварталів "Лісковиця" (45 сесія 6 скликання) та ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як уповноважений власник земель територіальної громади міста Чернігова, визначив інший напрямок використання Земельної ділянки, на яку претендує позивач, що належить до його компетенції

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачеві у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем зазначено п. 3 рішення міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту ДПТ групи житлових кварталів "Лісковиця" (45 сесія 6 скликання).

Судом першої інстанції назване рішення не досліджувалося, хоча безпосередньо стосується спірних відносин, при цьому у матеріалах справи останнє було відсутнє і місцевий суд, в порушення вимог ч. 4 та 5 ст. 11 КАС, його копії не витребовував.

Водночас, зі змісту рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2014 (а.с. 54-55) вбачається, що управлінню архітектури та містобудування Чернігівської міської ради у 2014 році надано дозвіл на розроблення Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця".

Також, вказаним рішенням до затвердження проекту ДПТ групи житлових кварталів "Лісковиця" введено тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів, вул. Танкістів у м. Чернігові, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки на якій звернувся позивач, територіально розташована в житловому районі Старої Подусівки, а не Лісковиці.

Відтак, рішення міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту ДПТ групи житлових кварталів "Лісковиця" жодним чином не впливає на право позивача одержати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, передбаченого ст. 118 ЗК України.

Зважаючи на те, що вказане рішення було єдиною підставою для відмови позивачу у задоволенні його клопотання, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність такої відмови та наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати пункт 10.16 рішення Чернігівської міської ради (четверта сесія сьомого скликання) від 1 березня 2016 року "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва" щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів (будівельний № 18) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.Л. Желтобрюх СуддяЯ.С. Мамчур

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.