Рішення № 6273920, 06.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2009Справа №2-18/2447-2009 За позовом Приватного підприємства «Баядера», м. Горлівка, Донецька обл.. (юридична адреса: вул. АДРЕСА_2 поштова адреса: АДРЕСА_3)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

Про стягнення 2778,08 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_4 представник, дов. від 03.08.2009 року.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Баядера», м. Горлівка, Донецька обл. (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Євпаторія (далі відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2547,30 грн., з яких 2181,39 грн. сума основного боргу, 225,17 грн. сума пені, 140,74 грн. - 15% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 21.06.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 2793. Згідно з умовами Договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 34587,13 грн., що підтверджується накладними. Відповідач сплатив за одержаний товар 32405,74 грн. Таким чином, станом на 24.03.2009р. за відповідачем склалася заборгованість у сумі 2181,39 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

02.07.2009р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій, посилаючись на Договір поставки № 688 від 22.05.2008р., просить стягнути з відповідача 2778,08 грн., з яких: 2181,39 грн. сума основного боргу, 367,19 грн. сума пені, 229,50 грн. - 15% річних.

Суд прийняв до свого розгляду дану заяву.

Представник відповідача у судове засідання чотири рази не зявився, причини незявлення суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 року між Приватним підприємством «Баядера» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки № 688.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти і оплатити алкогольну продукцію і товари народного споживання на умовах, визначених цім договором.

Пунктами 2.1, 2.3 договору передбачено, що ціна кожної одиниці товару визначається постачальником і вказується у видаткових накладних. Загальна сума договору складається з сум усіх накладних, складених відповідно до дійсного договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 34587,13 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом його представника у видаткових накладних у графі «отримав» та довіреністю на отримання товару.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору, розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару на протязі 21 календарного дня з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або у іншій формі і засобом, які не заборонені діючим законодавством України, за умови попереднього узгодження форми і засобу розрахунків з постачальником.

Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, лише частково сплативши кошти за поставлений товар у сумі 32405,74 грн.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 2181,39 грн., якій виник у звязку з несплатою відповідачем товару, поставленого за накладними № 274177 від 13.09.2008 року на суму 1486,19 грн. та № 275891 від 27.09.2008 року на суму 845,20 грн. (а.с. 36, 37), відповідачем суду не представлено.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором № 688 від 22.05.2008 року у сумі 2181,39 грн., у звязку із чим вказана сума підлягає стягненю з відповідача.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 7.2.1 договору, за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику 15% річних від суми заборгованості.

За вказаних обставин з відповідача підлягає стягненню 15% річних за 256 днів прострочення платежу у сумі 229,50 грн.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач також просить стягнути на його користь пеню у сумі 367,19 грн.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена скорочена позовна давність щодо позовних вимог про стягнення пені тривалістю у один рік.

Суд ухвалами від 02.07.2009 року та від 21.07.2009 року зобовязував позивача надати суду розрахунок пені, враховуючи скорочений строк позовної давності.

Позивач вимоги суду, вказані у вищеперелічених судових ухвалах, не виконав.

Суд звертає увагу, що відповідно до Листа Вищого господарського суду від 11.04.2005, № 01-8/344, господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК.

Враховуючи те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 02.07.2009 року та від 21.07.2009 року стосовно позовних вимог щодо стягнення пені, то суд залишає позовні вимоги про стягнення пені у сумі 367,19 грн. без розгляду.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

06.08.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.08.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 85, п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Євпаторія АДРЕСА_4 ІПН НОМЕР_1, банківські реквізити суду не відомі) на користь Приватного підприємства «Баядера», м. Горлівка, Донецька обл.. (вул. Озеряновська, м. Горлівка, Донецька обл., 84646; р/р 26000301009201 у філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДПРОУ 13491057) заборгованість у сумі 2181,39 грн.; 15% річних у сумі 229,50 грн.; 88,52 грн. державного мита та 271,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення пені у сумі 367,19 грн. позов залишити без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.