Ухвала суду № 62737676, 09.11.2016, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1051/16-ц

Провадження № 2/316/1004/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. м. Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинський М.В., розглянувши матеріали за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області 14.07.2016 року з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0709/0808/45-059 від 15.08.2008 року, яка станом на 10.06.2016 рік становить 47418,91 Долар США, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,0 квадратних метри, жилою площею 19,8 квадратних метри, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціненої діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 липня 2016 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу усунути виявлені недоліки.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 серпня 2016 року позовну заяву було повернуто заявнику з підстав не усунення позивачем виявлених недоліків, зазначена ухвала суду була скасована ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2016 року та справу повернуто до Енергодарського міського суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

До Енергодарського міського суду Запорізької області з апеляційного суду Запорізької області справа надійшла 08 листопада 2016 року.

Оглянувши матеріали справи, встановлено:

Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

По справі, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, не може бути відкрито провадження оскільки поданий позов не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.4ст.119 ЦПК Українипозовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 30.03.2012 року, позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим ст.119 ЦПК України, а залежно від предмета та підстав позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві.Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У порушення указаних вимог в позовній заяві не зазначено доказів про отримання відповідачем кредитів у вказаному позивачем розмірі та не додано доказів що підтверджують дані обставини.

Відсутні дані про коло осіб, що проживають чи зареєстровані в спірній квартирі.

Крім того, відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Крім того, не зазначено відомостей про неможливість вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового регулювання на підставі договору, враховуючи те, що в силу ст. 33 Закону України «Про іпотеку», можливе звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо договір було нотаріально посвідчено.

Крім того, згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Верховним Судом України у постанові № 6-1935 цс 15 від 07.10.2015 року, щодо правового висновку, зазначено, що виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм статей38,39 Закону України «Про іпотеку»встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостоюстатті 38 цього Закону.

Таким чином, позивач повинен уточнити позовні вимоги вказавши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленої у грошовому вираженні, визначеної за процедурою, передбаченою ч.6ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Зміст позовних вимог не містить вартості предмета іпотеки на час звернення до суду з даним позовом за оцінкою предмета іпотеки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону. Крім того, при викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позові не зазначено про співмірність розміру заборгованості за кредитним договором з дійсною вартістю предмета іпотеки на час звернення з позовом до суду, не зазначені докази про це, оскільки у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.

З наведеного вбачається неконкретність змісту позовних вимог та неповне викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази.

Згідно ч.4 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно п.7 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів, що додається до заяви.

Згідно ухвали Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 серпня 2016 року позивачу було повернуто позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами, що підтверджується наявним супроводжувальним листом (а.с.13), тобто в матеріалах справи наявна лише копія позовної заяви яку позивач надав до суду 14 липня 2016 року та квитанція про сплату судового збору у розмірі 1378,00 гривень, в матеріалах справи відсутні: оригінал позовної заяви та зазначені у додатку документи - завірені належним чином, та копії цих документів на які посилається позивач у додатку, згідно ч.1 ст.120 ЦПК України, відповідно до кількості відповідачів.

Крім того, згідно ч.8 ст.119 ЦПК України, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Встановлено, що наявна в матеріалах справи копія позовної заяви підписана представником ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_2, однак в матеріалах справи, в порушення вимог ст.42 ЦПК України, наявна копія довіреності на імя ОСОБА_2, яка належним чином не завірена, тому суд позбавлений можливості переконатися в достовірності наявної довіреності та повноважень представника.

У звязку з зазначеним, суд позбавлений можливості впевнитися у існуванні документів зазначених позивачем як додаток в наявній в матеріалах справи копії позовної заяви, крім квитанції про сплату судового збору.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі визначеному відповідно дост.4 Закону України «Про судовий збір»таст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік».

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір, ставка якого становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1378 гривень.

В позовній заяві позивачем зазначено про суму заборгованості у грошовій одиниці іншої Країни Долари США в розмірі 47418,91, однак згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом, в порушення цього, позивачем не зазначено доказів, що він має вказану ліцензію.

Крім того, позивачем самостійно визначено ціну позову без врахування дійсної вартості квартири на момент звернення до суду з позовом, оскільки не зазначено доказів існування оцінки вартості іпотечного майна, та надано до матеріалів справи Меморіальний ордер № 759499 від 19 вересня 2016 року про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн. (а.с.30), при цьому не обґрунтовано саме такий розмір судового збору.

Отже, судовий збір повинен бути сплачений позивачем виходячи із визначеної позивачем ціни позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу встановленого Національним Банком України на день подання позову, тобто станом на 14.07.2016 року, з урахуванням, зазначених вище, зауважень.

Вищезазначені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення виявлених недоліків.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має право залишити заяву без руху, якщо вона не відповідає вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки до певного часу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 121, 208-210, 293, ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху і надати строк для усунення зазначених недоліків, не пізніше пяти днів з дня отримання даної ухвали.

У разі невиконання вимог до вказаного строку заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Капустинський