Рішення № 62736328, 11.11.2016, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/416/16-ц

Номер провадження 2/350/351/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретяря ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ТОВ "ФК"Рантьє" до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд -

в с т а н о в и в :

із змісту позовних вимог вбачається, що 19.11.2014 року між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №L01.188.33225 Згідно із кредитним договором відповідачка отримала кредит в розмірі 49653 грн., із сплатою 3% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Станом на 30.09.2015 року відповідачка не повернула банку отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, на загальну суму 53090,48 грн. 30.09.2015 року між ТОВ "ФК "Рантье" та ПАТ "Ідея Банк" укладено договір факторингу № 30/09-1. Згідно умов договору факторингу ПАТ "Ідея Банк" відступив (передав у власність) ТОВ ФК "Рантье" з 30.09.2015 року, а ТОВ ФК "Рантье", відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги ТОВ ФК "Рантье" набув з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог.

Сума боргу відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги 30.09.2015 року становила: 53090,48 грн. Останній платіж відповідачкою здійснено 09.03.2016 року на суму 4000 грн. Станом на 21.03.2016 року заборгованість за кредитним договором становить: 43896.79 - за тілом кредиту, 5193,69 - за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями, на загальну суму - 49090,48 грн.

Відповідачка у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, тому позивач змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду. Просить позов задоволити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить позов задоволити та стягнути з позивачки борг в сумі 43290,48 грн., також просив справу розглянути у відсутності представника.

В судовому засіданні відповідачка надала свої пояснення та доводи, вказала що змінені позовні вимоги визнає частково, оскільки нею внесено в рахунок заборгованості по кредиту 15.09.2016 року суму 1200 грн і яка не врахована позивачем при проведенні перерахунку 14.09.2016 року.

Суд, заслухавши відповідачку, дослідивши докази, представлені позивачем на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які позивач вважає достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із кредитного договору №L01.188.33225 від 19.11.2014 року (а.с.5-8), ОСОБА_2 отримала кредит на поточні потреби в сумі 49653,00 грн. Згідно копії договору факторингу № 30/09-1 від 30.09.2015 року (а.с.13-15), ТОВ ФК "Рантье" набув право грошової вимоги за кредитним договором №L01.188.33225 від 19.11.2014 року. Довідкою-розрахунком заборгованості (а.с.37) підтверджено, що станом на 14.09.2016 року борг ОСОБА_2 становить 43290,48 грн. Копією квитанції (а.с. 50)підтверджено, що 15.09.2016 року відповідачка внесла в рахунок заборгованості по кредиту суму 1200 грн.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - відшкодування збитків. Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога).

Отже суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково із врахуванням часткового повернення боргу відповідачкою.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 543, 549, 551, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 88, 209, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України суд, -

р і ш и в :

позов ТОВ "ФК"Рантьє" до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ "ФК"Рантьє" 42090,48 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ "ФК"Рантьє" 1378 грн. судових витрат по справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду ОСОБА_1 - Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Бейко