Ухвала суду № 62732529, 04.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2016 року № 810/3496/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тодо+» до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тодо+» з позовом до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Кабінету Міністрів України, згідно якого просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09.02.2016 вих.№967/10-07-15-02-11;

- бездіяльність Кабінету Міністрів України з 01.03.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу №897 від 20.10.2015 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- зобов’язати Васильківську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержувану податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період календарний рік 2015 рік з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Тодо+» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 08.02.2016;

- зобов’язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 20.10.2016 №897 у відповідність з цим Законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Однак, надана адміністративна позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Так, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються міст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У свою чергу, частина 4 статті 105 КАС України визначає, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5 виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В пункті 3 прохальної частини позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Тодо+» викладено наступну вимогу:

"бездіяльність Кабінету Міністрів України з 01.03.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу №897 від 20.10.2015 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань".

Отже, наведене формулювання обраного способу захисту не відповідає положенням частини 4 статті 105 КАС України, оскільки фактично не містить в собі чітко визначеної та конкретизованої вимоги стосовно такої бездіяльності Кабінету Міністрів України, що, з урахуванням закріпленого в статті 11 КАС України принципу диспозитивності, не дозволяє суду на власний розсуд замість позивача визначити, що саме позивач вимагає він суду: визнати таку бездіяльність протиправною, правомірною чи щось інше.

За таких обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення його вимоги, викладеної в пункті 3 прохальної частини позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня – 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вищий адміністративний суд України в Довідці «Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженій Постановою Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2, зазначив, що як вимагають положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09.02.2016 вих.№967/10-07-15-02-11;

- бездіяльність Кабінету Міністрів України з 01.03.2016, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу №897 від 20.10.2015 у відповідність із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- зобов’язати Васильківську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержувану податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період календарний рік 2015 рік з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Тодо+» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 08.02.2016;

- зобов’язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 20.10.2016 №897 у відповідність з цим Законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведену позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, внаслідок чого сума судового збору, яку позивачеві необхідно сплатити, становить 2756,00 грн. (2 х 1378,00 грн.).

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., що підтверджується квитанцією №21 від 01.06.2016, а тому сума недоплаченого судового збору дорівнює 1378, 00 грн.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov. ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на необхідність надання до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску шестимісячного строку для звернення до суду з вимогою, яка викладена в п.2 даної позовної заяви, враховуючи те, що спірне рішення було прийнято відповідачем 09.02.2016, у той час як позов був поданий до суду 27.10.2016 (зданий до відділення поштового зв'язку).

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачеві у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- уточнити вимогу, викладену в пункті 3 прохальної частини позовної заяви.

- надати докази сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.;

- надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з документальними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з вимогою, яка зазначена у п.2 позовної заяви або докази, які свідчать про його дотримання.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/3496/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.