Ухвала суду № 62731116, 20.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3982/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ ФК «Рантье» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2016 року,-

встановила:

01.03.2016 року позивач ТОВ ФК «Рантье» звернувся з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 08.08.2014 року між ПАТ «Ідея банк» та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 35 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним графіком щомісячних платежів.

31.12.2015 року між ТОВ ФК «Рантье» та ПАТ «Ідея банк» укладено договір факторингу №31/12-2, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Право вимоги позивач набув з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог.

У зв`язку з тим, що позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на 31.12.2015 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 685, 36 грн.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2016 року позов задоволено.

ОСОБА_2., вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про його скасування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.08.2014 року між ПАТ «Ідея банк» та відповідачем укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 35 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним графіком щомісячних платежів

Станом на 11.02.2016 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 685, 36 грн. (а.с.12-17).

31.12.2015 року між ТОВ ФК «Рантье» та ПАТ «Ідея банк» укладено договір факторингу №31/12-2, згідно умов якого позивач, з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог, набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором (а.с.19-21).

Статтею 1054 ЦК України передбачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судомпершої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбаченістаттями309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що договір факторингу не міг укладатись без його згоди, оскільки зазначене спростовується нормами ст.ст. 514, 516 ЦК України, відповідно до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, банк має право здійснити відступлення права вимоги за цим договором у будь-якій формі третій особі без додаткового погодження позивача.

На думку колегії суддів, в даному конкретному випадку заміна кредитора у зобов»язанні не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов»язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що банком неправомірно використано, без згоди ОСОБА_2, його персональні дані, які є конфіденційною інформацією, оскільки, згідно п. 5.9 кредитного договору, укладеного між сторонами, ОСОБА_2 надав банку згоду на збирання, накопичення, використання та обробку його персональних даних, отриманих з метою надання кредиту при формуванні бази персональних даних «Клієнти ПАТ «Ідея Банк» в межах визначених чинним законодавством, що можуть бути передані іншим розпорядникам цієї бази. Дане право на використання та обробку персональних даних діє безстроково до моменту письмового скасування. Позичальник звільняє банк від обов»язку повідомлення про передачу його персональних даних пов»язаним товариствам банку, партнерам банку чи іншим розпорядникам бази персональних даних, які є такими відповідно до закону. Позичальник посвідчує, що отримав повідомлення про включення інформації про позичальника до бази персональних даних «Клієнти ПАТ «Ідея Банк» /а.с.13/.

Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_2 про відсутність підпису та печатки банку в акті приймання-передачі від 31.12.2015 року, відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» передав ТОВ ФК «Рантьє» права вимоги до боржників, оскільки в матеріалах справи знаходиться належним чином завірена копія зазначеного акту, з якого вбачається, що сторони підписали цей акт та засвідчили його печатками /а.с.17/.

Не можна прийняти до уваги і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про ненадання банком детальної виписки заборгованості по кредиту, так як на аркуші справи 16 банком надано детальний розрахунок заборгованості по кредиту ОСОБА_2 перед банком.

Скаржникне надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

ОСОБА_3