Постанова № 62730174, 16.11.2016, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2-а/485/31/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Кішковської З.А.,

секретар судового засідання Забаровська С.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного Фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаними позовними вимогами щодо рішення Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про відмову у зарахуванні до стажу роботи в подвійному розмірі періоду його роботи в Снігурівській виправній колонії №5 і просив зобов"язати відповідача зарахувати період роботи в установі виконання покарань з 27 червня 1983 року по 15 липня 2016 року до страхового стажу у подвійному розмірі з допущенням рішення до негайного виконання.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала. На обґрунтування вимог зазначила, що позивач з 1977 року працює у Снігурівській виправній колонії №5, яку згідно наказу по МВС УРСР від 27 червня 1983 року реорганізовано в спеціалізовану установу для тримання засуджених, хворих на туберкульоз легенів. З вказаного часу та дотепер установа виконання покарань являється туберкульозною лікарнею, що дає позивачу право на зарахування до трудового стажу час роботи в установі у подвійному розмірі.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області позов не визнала. При цьому, просила врахувати, що установу виконання покарань перепрофільовано в спеціалізовану туберкульозну лікарню у 2009 році. З 01 січня 2004 року для обчислення розміру пенсії враховується страховий стаж в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховувалася до стажу роботи у подвійному розмірі за Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Заслухавши учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд встановив, що позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, де йому призначено пенсію за віком.

Згідно записів трудової книжки позивач з 13 січня 1977 року працює на різних посадах в установі ІН-316/П-21, яка в подальшому була перейменована в Снігурівську виправну колонію №5 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області.

Посилаючись на те, що на підставі Наказу МВС УРСР від 27 червня 1983 року установа виконання покарань перепрофільована в лікувальну установу по лікуванню засуджених, хворих на туберкульоз легень, позивач подав заяву про зарахування стажу роботи з 27 червня 1983 року по 15 липня 2016 року у подвійному розмірі.

16 листопада 2016 року управлінням Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області прийнято рішення №27 про відмову в зарахуванні у подвійному розмірі періоду роботи у кримінально-виконавчій установі з посиланням на відсутність документального підтвердження віднесення Снігурівської виправної колонії №5 до спеціалізованої туберкульозної лікарні до 2009 року. У наведеному рішенні відповідач посилається на норми чинного законодавства щодо визначення терміну "спеціалізовані заклади охорони здоров"я" та переліку протитуберкульозних закладів. А також зазначає, що з 01 січня 2004 року для нарахування пенсії приймається страховий стаж в одинарному розмірі.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерію оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч.3 ст.2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функцій повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що рішення відповідача по справі не в повній мірі відповідає вищезазначеним критеріям, є таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача, які підлягають захисту та поновленню, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону №1110-IV в редакції від 10.07.2003 року, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до п.п.7 і 12 ст.1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" №4565-УІ від 22.03.2012 року, туберкульоз є соціально небезпечною інфекційною хворобою, що викликається мікобактеріями туберкульозу; а протитуберкульозні заклади це лікувально-профілактичні заклади охорони здоровя (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоровя.

Таке визначення термінів надавалося і у редакції Закону від 05 липня 2001 року за №2586-ІІІ. Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 24 грудня 2004 року №247 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2005 року за №142/10422) затверджено Перелік закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України, до яких віднесено спеціалізовані туберкульозні лікарні як медичні заклади, призначені для надання спеціалізованої (вторинної) лікувально-профілактичної допомоги хворим. Цим Наказом визначено забезпечити приведення найменувань закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України у відповідність з Переліком.

Наступним Наказом Міністерства юстиції України №499/5 від 21 березня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2013 року за №472/23004, до Переліку закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України, включено спеціалізовані туберкульозні лікарні, які визначено - закладами охорони здоров'я, призначеними для надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги хворим, можуть мати у своєму складі поліклініку (амбулаторію, амбулаторно-профілактичні відділення) і призначені для медичного обслуговування засуджених.

У спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки Снігурівську виправну колонію №5 УДДУ у Миколаївській області перейменовано Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 02 квітня 2009 року за №59.

При цьому, суд враховує, що позивач поступив на роботу у Снігурівську виправну колонію №5 до набрання чинності наведених законів та нормативних актів.

В силу ст.10 Закону Української РСР "Про охорону здоров'я", у редакції згідно Указу ПВР Української РСР "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про охорону здоров'я" від 21 березня 1980 року №5831-IX, заклади охорони здоров'я на території Української РСР, окрім тих, що перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я СРСР, Міністерства охорони здоров'я Української РСР і органів охорони здоров'я виконавчих комітетів відповідних місцевих Рад народних депутатів, можуть мати у своєму віданні на території Української РСР і інші міністерства, державні комітети, відомства та організації.

Згідно змісту Наказу Міністерства внутрішніх справ УРСР "Про реорганізацію ВТК №5 УВС Миколаївського облвиконкому" №0119, датованого 27 червня 1983 року, з метою покращення протитуберкульозної допомоги засудженим, хворим на закриту форму туберкульозу легень, які утримуються у виправно-трудових установах УВС облвиконкомів, з 01 липня 1983 року реорганізовано колонію загального виду режиму №5 УВС Миколаївського облвиконкому у виправно-трудову колонію суворого виду режиму для утримання засуджених чоловіків, хворих закритими формами туберкульозу легень з лімітом наповнення - 600 чоловік, у тому числі стаціонару на 100 ліжок, з направленням хворих засуджених на лікування в ВТК №5 зі слідчих ізоляторів і виправно-трудових колоній у відповідності з вимогами наказу МВС УРСР №0230-1980 року та за нарядами медичного управління МВС УРСР. Цим Наказом начальника УВД Миколаївського облвиконкому зобовязано до виконання комплексу протиепідемічних і санітарно-гігієнічних вимог, направлених на попередження поширення тубінфекції; начальника Медичного управління МВС УРСР прийняття всіх необхідних мір по забезпеченню медичного обслуговування спецконтингенту згідно чинних наказів та інструкцій МВС СРСР, Мінздраву СРСР, МВС УРСР та Мінздраву УРСР.

В наказі МВС України від 11.10.1994 року №556, затверджено Перелік спеціалізованих установ та міжобласних лікарень УВП, до яких направляються на лікування чоловіки, хворі на активну форму туберкульозу, які підлягають триманню на загальному та посиленому режиму ув"язнення та неповнолітні чоловічої статі, хворі на активну форму туберкульозу, до якого включено ВК №5.

Теж саме визначення Установи було зазначено й у наступному переліку, затвердженому наказом МВС України №836 від 03 грудня 1996 року.

З наведеного вбачається, що з 01 липня 1983 року та по теперішній час в Снігурівській виправній колонії №5 утримуються та лікуються засуджені чоловіки, хворі на туберкульоз, у тому числі й на активну форму туберкульозу, тобто фактично установа виконує функції закладу охорони здоров'я, призначеного для надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги засудженим, хворим на туберкульоз, а тому відноситься до інфекційних лікувальних закладів.

Стаж роботи позивача в у інфекційному закладі охорони здоров"я рахується з 01 липня 1983 року (дати реорганізації), а не з 27 червня 1983 року (дати видачі наказу №0119) та має бути зарахований у подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 року №1110-ІУ. При цьому, згідно Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ, з 01 січня 2004 року для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, який враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. З наведеного слідує, що у подвійному розмірі має бути зараховано період роботи позивача у ВК №5 з 01 липня 1983 року по 31 січня 2003 року.

На підставі викладеного, суд ухвалює про часткове задоволення позовних вимог. На клопотання представника позивача за нормою ст.94 КАС України суд не проводить розподілу судових витрат. Суд не задовільняє вимогу позивача про звернення рішення до негайного виконання за відсутності підстав, визначених у ст.256 КАС України.

Керуючись ст.ст.122,138,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов"язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Снігурівського району Миколаївської області №27 від 16 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_3 в частині зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі періоду роботи в Снігурівській виправній колонії №5 з 01 липня 1983 року до 01 січня 2004 року.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Снігурівського району Миколаївської області зарахувати ОСОБА_3 до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи в Снігурівській виправній колонії №5 з 01 липня 1983 року по 31 січня 2003 року, згідно Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ, ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 року №1110-ІУ.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана учасниками провадження на ім"я Одеського апеляційного адміністративного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя