Рішення № 62729164, 16.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/2939/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1781/2016

Головуючий у 1 інстанції: Кротінов ВО. Єдиний унікальний номер 242/2939/16-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/1781/2016

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Азевича В.Б., Папоян В.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення суми депозиту та захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Посилався на те, що 26.09.2013 року між ним та Донецьким відділенням №0406 ПАТ КБ «Надра» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) №1718398 строком до 26.12.2013 року. У відповідності до умов договору ним було внесено суму на депозитний рахунок в розмірі 45 672,12 грн., процентна ставка за депозитом становить 14% річних. 26 грудня 2013 року закінчився строк депозиту, сума процентів за договором складає 1 598,52 грн., загальна сума вкладу з процентами становить 47 270,64 грн.. Він неодноразово звертався до банку з вимогою про повернення йому вкладу з процентами, однак банк відмовив з надуманих причин. Уточнивши позовні вимоги просив стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь суму вкладу з процентами 47 270,64 грн., штрафні санкції у вигляді 3% річних за прострочку виплати за вкладом в розмірі 3 415,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 41 968,01 грн..

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 22 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача грошові кошти за договором № 1718398 банківського строкового вкладу (депозиту) без поповнення від 26.09.2013 року в розмірі 47 270 грн. 64 коп., 3 % річних за прострочку виплати вкладу в розмірі 3 415 грн. 14 коп., інфляційні витрати в розмірі 41 968 грн. 01 коп..

У апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить рішення скасувати та провадження у справі закрити. Посилається на те, що спір між позивачем та Фондом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є субєктом владних повноважень владних управлінських функцій щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку. Суд безпідставно не задовольнив подане ним клопотання про закриття провадження у справі з вказаних підстав.

У апеляційній скарзі представник банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові до банку. Посилається на те, що судом допущені порушення норм матеріального і процесуального права. Порушено правила підсудності, оскільки вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядаються виключно в межах адміністративного процесу за правилами КАСУ. Незаконно та безпідставно стягнено кошти з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки ніяких доказів звернення позивача до Фонду за виплатою компенсації та відмови у проведенні виплати не надано. Більше того, у мотивувальній частині рішення зазначено, що позивач не звертався до Фонду за виплатою компенсації вкладу у банку, тобто ніяких зобовязань, окрім визначених законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у Фонду перед позивачем немає до направлення позивачем на адресу Фонду письмового звернення у встановленому законом порядку. Незаконно та безпідставно стягнуто з Фонду інфляційні нарахування та три відсотки річних по вкладу. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» імперативно встановлено, що Фонд компенсує виключно суму вкладу та проценти, нараховані до введення в банку тимчасової адміністрації. Суд послався на незаконність акту індивідуальної дії постанови правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних, таким чином правомірність стягнення коштів саме з Фонду взагалі судом не обґрунтована. Судом проігноровані положення статей 36,46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які забороняють будь які нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та 3-х відсотків річних по вкладу в банку, що перебуває під управлінням тимчасової адміністрації або у ліквідаційній процедурі. Судом хоч частково і було дотримано правову позицію, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2001 цс 15 щодо заборони будь яких грошових стягнень з банку, що перебуває під управлінням тимчасової адміністрації або у ліквідаційній процедурі, проте кошти безпідставно стягнуті з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено розпискою позивача, а також отриманням кожним із сторін 10.11.2016р. телефонограм із зазначенням часу та місця розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд виходив із того, що між позивачем та ПАТ КБ «Надра» 26.09.2013 року був укладений банківського строкового вкладу (депозиту) строком на три місяці, за яким позивач вніс на депозитний рахунок 45 672,12 грн. із виплатою 14% річних з умовою збільшення процентної ставки у випадку подальших лонгацій договору. Строк дії договору продовжувався декілька разів. 5 лютого 2015 року банк віднесено до категорії неплатоспроможних, 4 червня 2015 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та про ліквідацію банку, з 5 червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку. На звернення позивача про повернення йому вкладу з відсотками банком відповіді не надано. За системою гарантування вкладів кошти також не повернені. Постанова Правління Національного Банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних на державну реєстрацію до Міністерства юстиції не надходила тому юридичної сили не має. У спорах, повязаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобовязань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Строк дії договору банківського вкладу закінчився, тому позивач має право на виплату банком належних йому коштів. Право власності є непорушним. Тому суд задовольнив позовні вимоги до ПАТ КБ «Надра» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення суми депозиту та захист прав споживачів та стягнув з Фонду на користь позивача суму депозиту, 3% річних та інфляційні втрати.

З вказаними висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Із справи вбачається, що 26 вересня 2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір №1718398 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках Пакету послуг «ПУ «Gold», за яким ОСОБА_1 передав, а банк прийняв грошову суму у розмірі 45 672,12 грн., банк зобовязався виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Строк дії вкладу 3 місяці від дати надходження вкладу на вкладний рахунок. Дата повернення вкладу 26 грудня 2013 року. Процентна ставка по вкладу встановлюється в розмір 14 процентів річних. Після першого продовження строку дії вкладу процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 16 процентів річних, після другого продовження в розмірі 19 процентів річних, після третього продовження в розмірі 23 процентів річних.

У червні 2016 року позивач звернувся з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідачів суму вкладу з процентами, три відсотки річних та штрафні санкції у вигляді суми по індексу інфляції, посилаючись на те, що на його неодноразові звернення до банку сума вкладу не повернена.

У запереченнях проти позову уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» посилалась на те, що в банку з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, в подальшому прийнято рішення про продовження строку здійснення тимчасової адміністрації, 04 червня 2015 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, у даний час здійснюється процедура ліквідації банку. Позивач має право заявити свої кредиторські вимоги щодо стягнення з банку залишку нарахованих після введення тимчасової адміністрації процентів по вкладу на суму 1 084,42 грн. уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку з дотриманням обовязкового позасудового порядку, передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після задоволення вимог кредиторів попередньої черги. Виплата суми вкладу та нарахованих до введення тимчасової адміністрації процентів може бути здійснена Фондом після індивідуального звернення вкладника.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра».

Рішенням від 23 квітня 2015 року № 85 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_2 до 05 червня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 року № 616 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на два роки по 04.06.2018 року включно, продовжено повноваження ліквідатора ОСОБА_2 строком на два роки по 04.06.2018 року.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16. Згідно з ч.1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, задоволення позовних вимог до банку неможливе.

Починаючи з 06 лютого 2015 року банк здійснював свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобовязань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початок процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, і наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону

Позивач зазначив у позові, що 26 грудня 2013 року закінчився строк його депозиту згідно з умовами договору.

Однак, пунктом 3.1.4 договору №1718398 строкового банківського вкладу (депозиту) від 26 вересня 2013 року, укладеного між сторонами визначено, що вкладник має право у будь який день строку дії вкладу звернутися до банку з письмовою заявою про відмову від продовження строку дії вкладу на новий термін. Згідно з пунктом 4.8 договору у випадку, якщо вкладник в період дії договору не звернувся до банку із заявою про відмову від подовження строку вкладу на новий термін, строк дії вкладу, зазначений у п. 2.2 цього договору, подовжується на такий самий строк процентна ставка по вкладу для кожного його подовженого строку дії встановлюється у розмірі, який вказано у п.2.4 цього договору.

Доказів про те, що позивач звертався до банку із письмовою заявою про відмову від продовження строку дії вкладу на новий термін не надано.

Тому дія договору подовжувалась 26 грудня 2013 року на три місяці з процентною ставкою 16 % річних, 26 березня 2014 року на три місяці з процентною ставкою 19 % річних, 26 червня 2014 року на три місяці з процентною ставкою 23 % річних, 26 вересня 2014 року на три місяці з процентною ставкою 23% річних, 26 грудня 2014 року на три місяці з процентною ставкою 23% річних та проценти нараховувались до введення у банку тимчасової адміністрації, що підтверджено наданими банком поточними звітами за операціями по поточному (картковому рахунку).

У справі відсутні докази на підтвердження того, що позивач звертався у банк чи у Фонд за поверненням суми депозиту та що йому відмовлено у поверненні цієї суми.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» у запереченнях на позов та у апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не звертався з письмовими заявами про отримання відшкодувань вкладу та нарахованих процентів.

Порядок відшкодування коштів за вкладом визначений Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (у редакції рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 року №823) та зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 7 вересня 2012 року за №1548/21860.

Згідно з п.9 розділу III вказаного Положення для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення до Фонду вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 6 до цього Положення. До заяви додаються:копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, - з інформацією про прізвище, ім'я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі; копія документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта, у якому контролюючим органом зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох місяців.

У справі відсутні докази того, що позивач звертався із такою заявою.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми вкладу з процентами, нарахованими до введення тимчасової адміністрації, звернені до Фонду, є передчасними та безпідставними.

Стягнення 3% річних та суми з врахуванням індексу інфляції неможливе в силу ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Судом не враховані зазначені норми матеріального закону, який регулює правовідносини, що виникли між сторонами, внаслідок чого ухвалене неправильне рішення.

Доводи апеляційних скарг про те, що спір в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як до субєкта владних повноважень, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю, безпідставні.

Звернення позивача до субєкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки у даній справі спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обов'язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину. Позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09 листопада 2016 року у справі за № 6-2309цс16.

За вказаних обставин доводи апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню, а рішення слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Згідно з п. п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 липня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення суми депозиту та захист прав споживачів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: