Ухвала суду № 62725957, 15.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року справа №805/2138/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 805/2138/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агротіс до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

12 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агротіс (надалі позивач, ТОВ Агрофірма Агротіс) звернувся до суду з адміністративним позовом до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач, Марїнська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення №192 від 11.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс не застосовується.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 805/2138/16-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №192 від 11 квітня 2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач діяв в межах повноважень передбачених Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» зокрема статті 25. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) позивач не надав.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Агрофірма Агротіс зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 30228170, місцезнаходження: 85672, Донецька область, Марїнський район, с. Павлівка, вул. Центральна, б.84, знаходиться на обліку у відповідача та має Філію Константинівська з місцезнаходженням: 85653, Донецька область, Марїнський район, с. Костянтинівка, вул. Миру, б.2, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21978066 від 31.05.2016р.

Також відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.04.2005р. №34 Філія Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс знаходиться на обліку в Марїнській ОДПІ.

Марїнська ОДПІ (ідентифікаційний код органу: 39887366) знаходиться за адресою 85612, Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вулиця Плеханова, будинок 2а, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

Також відповідно до вказаних відомостей Марїнська обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 38761392) знаходилась за адресою 85612, Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вулиця Плеханова, будинок 2а.

У звіті з єдиного внеску Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс за жовтень 2014р. визначена загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 119 504,52 грн.

16 березня 2016 року Філія Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс подала до відповідача заяву №28 від 15.03.2016р., якою просив не застосовувати фінансові санкції за прострочення сплати єдиного внеску.

До суду надано сертифікат Донецької торгово-промислової палати №991 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.10.2014р., який видано позивачу та яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 01.08.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

11 квітня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №192, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, до Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс застосований штраф у розмірі 6 977,94 грн. та нарахована пеня у розмірі 1 535,11 грн. за період з 21.11.2014р. до 12.12.2014р.

З наданих відповідачем письмових заперечень та роздруківки з картки особового Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс з єдиного внеску випливає, що фінансові санкції до Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс застосовані у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за жовтень 2014 року.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.05.2016р. №2366/10/05-99-10-01-12-1 скаргу Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротісна спірне рішення залишено без задоволення.

Також рішенням Державної фіскальної служби України від 13.06.2016р. №13112/6/99-99-11-02-02-25 скаргу Філії Константинівська ТОВ Агрофірма Агротіс на спірне рішення залишено без задоволення.

У відповідності до п.1. ч.1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч.8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Курахове, м. Марїнка, с. Павлівка (Марїнський район) та с. Костянтинівка (Марїнський район) Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Курахове, м. Марїнка, с. Павлівка (Марїнський район) та с. Костянтинівка (Марїнський район) Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справи наявний сертифікат Донецької торгово-промислової палати №991 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.10.2014р., який видано позивачу та яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 01.08.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів (а.с. 16-17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було скасовано оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 805/2138/16-а - залишити без задоволення.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 805/2138/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агротіс до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2