Ухвала суду № 62722350, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7171/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю апелянта ОСОБА_1,

представника вiдповiдача Кучеренка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2015р. №0030681701.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки грошові кошти, що надходили позивачу на банківський рахунок від інших осіб помилково визначені службовими особами як отриманий дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки зазначені кошти були позичені іншим особам, а повертались останніми поступово, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 15.09.2015р. по 24.09.2015р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичною особою ОСОБА_1, а саме щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 14.07.2010р. по 14.07.2015р., за результатами якої складено акт перевірки №5395/15-52-17-01/НОМЕР_1 від 25.09.2015р.(а.с.51-56).

Зазначена перевірка була проведена на підставі постанови старшого слідчого 2 ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Дегтяр О.М. від 14.07.2015р.(а.с.38-40) та наказу ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області від 11.09.2015р. №904 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.41-42).

У ході перевірки було встановлено порушення ОСОБА_1 пп.14.1.54, п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.п. 162.1.1 п.162.1 ст.162, п.167.1 ст.167, п.164.2 ст.164, ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся у розмірі 1 136 245,80 грн., у тому числі по податкових (звітних) періодах: за 2010 рік - 552223,50 грн., за 2011рік - 452177,07 грн., за 2012 рік - 131845,23 грн.

Так, у ході перевірки було встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 у період 2010 - 2012 роки відповідно до банківських виписок по картковим рахункам мав взаємовідносини із іншими особами від яких отримував доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно аналізу виписки по рахунку НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк».

Відповідно до інформації наданої банківською установою, джерелом походження коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 були безготівкові перекази третіх осіб.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 було зараховано кошти на загальну суму 7 119 305грн. При цьому, ОСОБА_1 за 2010 -2912 роки як платником податків - фізичною особою податкових декларацій до податкових органів щодо отриманого доходу та нарахованого податку не подавалось.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015р. №0030681701, яким визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 131 845,23грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 33 131,31грн.(а.с.9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно 14.1.56. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є)заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно положень п.п. 162.1.1 п.162.1 та п. 163.1. ст.163 Податкового кодексу України платниками податку на доходи зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п.164.1.3. п. 164.1 ст.164 загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Пунктом 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України закріплений перелік доходів, що включені до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку відносяться зокрема «інші доходи, крім зазначених у ст.165 цього кодексу».

Згідно п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до постанови старшого слідчого 2 ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Дегтяр О.М. від 14.07.2015р. перевірка ОСОБА_1 була призначена у зв'язку із тим, що згідно матеріалів досудового слідства ФОП ОСОБА_1 здійснював продаж дитячих товарів, попередньо куплених у фізичних та юридичних осіб-резидентів та імпортованих з інших країн, не відображаючи зазначені операції в документах бухгалтерського та податкового обліків.

Відповідно до аналізу виписки по рахунку НОМЕР_2 підтверджується отримання ОСОБА_1 за перевірений період грошових коштів у розмірі 7119305,00 грн. шляхом перерахування від інших осіб (а.с.80-100).

Зазначені грошові кошти не були включені ОСОБА_1 до загального оподаткованого доходу та не були відображені в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, що не заперечувалось апелянтом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив те, що це його рахунок відкритий в АТ«ОТП Банк», а отримання зазначених грошових коштів пояснив тим, що він зазначеним у банківській виписці особам надавав позики, а вони йому повернули вказані кошти на зазначений картковий рахунок.

Однак, судова колегія не приймає до уваги зазначені посилання апелянта, враховуючи те, що жодних доказів існування договорів позики із вказаними у банківській виписці особами до суду надано не було.

Крім того в матеріалах справи наявне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, з якого вбачається, що приймаючи до уваги той факт, що з дня вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, за кваліфікуючими ознаками - ухилення від сплати податків, тобто умисне ухилення від сплати податків на загальну суму 1 087 518 грн., вчинене у період 2010-2012 років минуло більше ніж 2 роки, а також те, що ОСОБА_1 вперше вчинив дане кримінальне правопорушення, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Таким чином факт вчинення злочину ОСОБА_1 було встановлено слідчими органами, а не притягнуто до відповідальності винну особу було у зв?язку зі спливом строку встановленого законом. При цьому сам ОСОБА_1 не заперечував щодо такої підстави звільнення його від відповідальності, погоджуючись з наявністю у його діях складу кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Виходячи з вищезазначеного судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик