Ухвала суду № 62722167, 08.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1879/16

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - Копанського Сергія Анатолійовича, представника приватного підприємства "Прогресфарм" - Паламарчука Олександра Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Прогресфарм" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року приватне підприємство "Прогресфарм" (далі - ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0004121302 від 08.04.2016 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0004111302 від 08.04.2016 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 631358,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновок Контролюючого органу про порушення підприємством сплати податку на доходи фізичних осіб є безпідставним, оскільки здійснено на підставі матеріалів кримінального провадження №12015000000000349, яке закрито за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року адміністративний позов ПП"Прогресфарм" задоволено, суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0004121302, №0004111302 від 08.04.2016 року.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник ДПІ у Біляївському районі) подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП"Прогресфарм".

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень віл 29.02.2016 року №71/15-09-17-01 та №75/15-09-17-01, виданих ДПІ відповідно до наказу від 02.02.2016 року №41, згідно плану-графіку проведення документальних перевірок на 1 квартал 2016 року та керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у період з 29 лютого 2016 року по 14 березня 2016 року фахівцями ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи з фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 18.03.2016 року №500/13-02-15-09/33137689, яким встановлено порушення:

- п. 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, наказу Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року та наказу №4 від 13.01.2015 року "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку";

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, від 05.02.2014 року №228/25005 та №111/26556 від 30.01.2015 року;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України;

- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.1 п. 164.2, п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.1, 168.1.2., 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано основний платіж в сумі 392709,96 грн., у т.ч.: за березень 2015 року - 82000,16 грн.; за квітень 2015 року - 81706,33 грн.; за травень 2015 року - 78297.67 грн.; за червень 2015 року - 77874,02 грн.; за липень 2015 року - 72831,78 грн.

Окрім цього, актом перевірки встановлено, що у перевіряємий період (2013-2015 роках) в гр.4 Податкового розрахунку форми 1-ДФ відображались суми нарахованого податку, які не відповідають фактично перерахованим сумам згідно бази АС "Податковий Блок".

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач надавав до ДПІ заперечення від 24.03.2016 року №24/03, за результатом розгляду якого листом від 05.04.2016 року №3359/10/13-02 відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в акті №500/13-02-15-09/33137689.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийняті, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення - рішення №0004121302 від 08.04.2016 року, яким ПП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн. та №0004111302 від 08.04.2016 року, яким ПП визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 631358,04 грн. з яких: 392709,96 грн. - за податковим зобов'язанням; 238648,08 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем висновків акту, складеного за результатом перевірки ПП, а відтак і безпідставності прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11, частини 1 статті 69 та частин 1, 2, 6 статті 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною третьою статті 9 Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Для настання відповідальності у вигляді штрафних санкцій необхідною умовою є наявність однієї з таких обставин: не нарахування, неутримання, несплата (неперерахування) податків податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, висновки податкового органу, що стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та дорахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження №12015000000000349 (за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст. 2015 КК України) - протоколу огляду документів від 18.09.2015 року та від 23.09.2015 року, а саме розписок працівників ПП, про виплату заробітної плати "в конвертах" на загальну суму 2639143,10 грн.

При цьому при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень котролюючим органом первинні документи ПП не досліджувались.

З наявних в матеріалах справи копій відповідних розписок вбачається, що у них відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки складання таких розписок безпосередньо ПП. Ні підписів посадових осіб підприємства, відповідальних за нарахування та виплату заробітної плати, ні печатки ПП вказані розписки не містять. Письмових пояснень працівників підприємства про отримання ними заробітної плати у розмірі, значно вищому, ніж це зазначено у розрахункових відомостях підприємства, відповідач не надав ні до суду першої інстанції ні при апеляційному оскарженні.

Посилання апелянта на наявність порушеного кримінального провадження судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч. 4 ст.72 КАС України, саме вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 05.05.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000349 від 09.06.2015р., закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю в діянні складу кримінальних, правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.2015, ч.2 ст.212-1 КК України. У вказаній постанові також зазначено, що проаналізувавши протоколи допиту працівників ПП, старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області капітаном поліції Л.П. Арнаут встановлено, що заробітну платню вищевказані працівники отримували лише на картки "ПриватБанку" у розмірі від 1500 гривень до 3000 гривень, в залежності від посади, та вказані особи зазначили, що будь-яких грошових коштів нарочно не отримували.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 КАС України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження наявності з боку позивача порушень, виявлених за результатом перевірки та викладених у акті від 18.03.2016 року №500/13-02-15-09/33137689, а відтак, про в обґрунтування правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0004121302 від 08.04.2016 року, а тому суд першої інстанції правомірно його скасував.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 9 листопада 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова