КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8591/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (яке є правонаступником Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» ( яке є правонаступником Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Украни») до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2012 року Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просила суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року №0000044120..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , подано апеляційну скаргу, якій скаржник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року та прийняти нову постанову про повне задоволення позовних вимог.
Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року - скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідачем, Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників, подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм права, просять скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 року касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду - скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Направляючи на новий розгляд справу №2а-8591/12/2670, суд касаційної інстанції зазначив: «апеляційної інстанції не встановив, чи був наявний у позивача станом на дату погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, узгоджених згідно декларації № 900611945 від 08 серпня 2011 року, податковий борг з податку на прибуток та у якому розмірі, оскільки згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2012 року у справі № 2а-19445/11/2670, яка набрала законної сили, було визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо несписання та зобов'язано списати податковий борг ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України», який виник станом на 01 січня 2011 року, а також визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо несписання та зобов'язано списати визначені контролюючим органом станом на 01 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України», по яких триває процедура судового оскарження.
Таким чином, обставини щодо наявності (відсутності) у позивача податкового боргу, який виник з 01 січня 2011 року, та в рахунок погашення якого податковим органом були зараховані сплачені позивачем платежі, судом апеляційної інстанції не встановлювались, тоді як вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Київському апеляційному адміністративному суді від 15.07.2016 року справу № 2а-8591/12/2670 передано на розгляд головуючому судді Аліменко В.О.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як, встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за результатами якої 20.12.2011 року складено акт №1155/41-20/30019775 про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету податку на прибуток у лютому та серпні 2011 року.
Актом перевірки встановлено порушення п. 1 статті 57 Податкового кодексу України, яке полягало в несвоєчасній сплаті самостійно задекларованих сум по податку на прибуток підприємств в сумі 78 647 251грн. по декларації №31826 від 09.02.2011року, термін сплати якої 19.02.2011 року.
На підставі встановленого порушення відповідачем 12.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000044120, яким за порушення п. 57.1 статті 57 ПК України на позивача накладено штраф за затримку більше 97 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 113 180 282, 65грн. в розмірі 22 636 056,53 грн.
Частина нарахованої суми в розмірі 42 821 697,83грн. згідно декларації з податку на прибуток №31826 від 09.02.2011 року погашено із врахуванням проведення списання неузгоджених грошових зобов'язань станом на 01.01.2011 року за якими тривали процедури адміністративного або судового оскарження на підставі статті 101 ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питання оподаткування природного газу та електричної енергії»від 12.05.2011 року №3320-VI згідно рішення відповідача №7 від 19.08.2011 року Списання в картці особового рахунку платника податку проведено 21.10.2011 року.
Частина нарахованої суми згідно декларації з податку на прибуток було спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який був на момент перевірки наявним у платника податку.
Крім того, відповідачем встановлено порушення п.1 ст.57 ПУ України, несвоєчасно сплачено податок на прибуток в сумі 126 006 529,00 грн. по декларації № 9006119415 від 08.08.2011 року, термін сплати 19.08.2011 року.
Частина нарахованої суми в розмірі 48 651 799,52 грн. згідно декларації з податку на прибуток № 9006119415 від 08.08.2011 року було погашено із врахуванням проведення списання неузгоджених грошових зобов'язань станом на 01.01.2011 року за якими тривали процедури адміністративного або судового оскарження на підставі вищезазначеного Закону № 3320 та згідно рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 7 від 19.08.2011 року.
Списання в картці особового рахунку платника проведено лише 21.10.2011 року. Частина нарахованої суми згідно декларації з податку на прибуток було зараховано в рахунок зарахування наявного податкового боргу.
Встановивши обставини справи, колегія суддів переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки наявних доказів.
Згідно з абзацом 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року) встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року) при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час, за визначенням, наведеним у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року), податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Положеннями пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів вказує, що з набранням чинності Податкового кодексу України законодавством передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте за наявності обов'язкової умови - наявності податкового боргу.
Повноваження органу державної податкової служби за пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України можуть поширюватися лише на ті платежі (податкові зобов'язання, в тому числі несплачені у встановлений законом строк), які виникають за правилами цього Кодексу.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2013 року залишено без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 року по справі №2а-19445/12/2670 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2012 року по справі №2а-19445/11/2670, якою позов ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (в подальшому реорганізовано в ПАТ «Укргазвидобування») до ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС задоволене, визнано протиправною бездіяльність ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС щодо несписання податкового боргу ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»в сумі 212 292 839,48 грн.; зобов'язано ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС прийняти рішення про списання податкового боргу ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України» у розмірі 212 292 839,48 гривень, а саме: податкового боргу з податку на прибуток в сумі 86 673 016,84 грн., податкового боргу з акцизного збору в сумі 121 683 369,52 грн., податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3 936 453,12 грн.; визнано протиправною бездіяльність ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС щодо несписання визначених контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгоджених грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України», за якими триває процедура судового оскарження, у розмірі 23 696 243,47 гривень.; зобов'язано ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС прийняти рішення про списання визначених контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгоджених грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України», за якими триває процедура судового оскарження, в сумі 23 696 243,47 гривень, а саме: неузгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 696 243,47 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі №2а-11822/10/2670 (АС-41/04-06, №К-25358/06, К/9991/14704/11).
В зазначених судових рішеннях, які набрали законної сили, суди встановили протиправність дій Відповідача по зарахуванню ним в погашення податкового боргу, який виник до 01.01.2011 року, відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, грошового зобов'язання з податку на прибуток, у сумі 78 647 251,00 грн., визначеного Позивачем в декларації з податку на прибуток за 2010 рік, поданій Відповідачу 09.02.2011 року та сплаченого Позивачем платіжним дорученням № 600 від 18.02.2011 року.
Зокрема, Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 08.11.2012 року по справі №2а-19445/12/2670 визначив: «Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас, згідно з гш.14.1.175. п.14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З аналізу вищезазначених норм випливає, що органи державної податкової служби вправі застосовувати п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01 січня 2011 року, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011 року, відповідно до ст. 58 Конституції України норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.
На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2012 року по справі № 2а-19445/11/2670, ОДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС прийнято рішення № 1 від 28.01.2013 року про списання податку на прибуток у сумі 78 647 251,00 грн.
Як підтверджується матеріалами справи ПАТ «Укргазвидобування», на підставі п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 49, 54, 57 ПК України було подано:
декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, подана Відповідачу 09.02.2011 року, де Позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78 647 251,00 грн. Позивач сплатив його платіжним дорученням № 600 від 18.02.2011 року у сумі 78 647 251,00 грн.;
декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, якою Позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 119 961 135,00 грн.. На вказану суму Позивач та Відповідач на підставі рішення ДПА України від 20.05.2011 року №44 уклали договір про розстрочення грошових зобов'язань №7 від 31.05.2011року.
декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, якою Позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 126 006 529,00 грн., яке було сплачено у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №105 від 30.08.2011 року (а.с. 29).
Колегія суддів зазначає, що самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України» сплачене в повному обсязі.
Виходячи із викладеного вище, у позивача був відсутній податковий борг, який міг виникнути з 01.01.2011року та в рахунок погашення якого Відповідач на підставі 87.9.ст. 87 ПК України міг зараховувати сплачені Позивачем поточні платежі з податку на прибуток у 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОДПС - центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 12.01.2012 року №0000044120 підлягають задоволенню.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (яке є правонаступником Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2011 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» ( яке є правонаступником Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Украни») до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 12.01.2012 року №0000044120.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді О.В. Карпушова
А.Ю.Кучма
(Повний текст Постанови виготовлений 15 листопада 2016 року)
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 62719410, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8591/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: