Постанова № 62719095, 08.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 918/1003/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - Дяденчук А.І.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.09.2016 у справі № 918/1003/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма - Одяг"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про усунення перешкод в користуванні власністю та припинення незаконної забудови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма-Одяг" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просить усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме нежитловим приміщенням торгівельно-розважального комплексу "Злата-Плаза", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом припинення будівництва, реконструкції кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1" що знаходиться по АДРЕСА_2 та приведення його до попереднього стану.

У подальшому, 23.09.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма-Одяг" подало заяву, в якій просить вжити заходи до забезпечення позову, шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи з будівництва (реконструкції) кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 до набрання рішення Господарського суду Рівненської області законної сили.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Одяг" обґрунтована тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює будівельні роботи з грубим порушенням прав позивача та мешканців сусіднього будинку по АДРЕСА_3. Вказує, що відповідач на даний час активно проводить реконструкцію кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1" під ресторан з добудовою двох поверхів. Стверджує, що на даний час встановлено металоконструкції та здійснюється монолітно-бетонні роботи (капітальні споруди), на території знаходиться будівельна техніка. Виконання будівельних робіт, встановлення капітальних споруд призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма-Одяг" зазначає, що здійснення будівельних робіт на спірному об'єкті призведе до неможливості відновлення порушеного права позивача, виконання остаточного рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, що в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неприпустимим.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.09.2016 у справі № 918/1003/16 (суддя Горплюк А.М.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Одяг" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи з будівництва (реконструкції) кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 до набрання рішення Господарського суду Рівненської області законної сили.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснюється реконструкція кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема встановлено металоконструкції та здійснюються будівельні роботи, на території знаходиться будівельна техніка. Виконання будівельних робіт під час розгляду справи призведе до закінчення спірного будівництва, та як наслідок до неможливості відновлення права позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції і вважаючи її прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

На підтвердження доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне.

Суд всупереч вимогам ст. 1 ГПК УКраїни забезпечив вимогу позивача, порушення права якого, як і незаконність дій відповідача, обставинами справи не підтверджується, тобто забезпечив позов, у задоволені якого має відмовити.

Окрім того, зазначає, що всупереч вимогам ст. 67 ГПК України суд вжив види забезпечення, які неспіввідносні із заявленими позивачем вимогами (заборонив відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні роботи з будівництва (реконструкції) кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1", як незаконного, тоді коли будівництво і реконструкція не є тотожними видами будівельних робіт, докази незаконності їх відсутні, не зазначено які саме будівельні роботи заборонено здійснювати відповідачу, а які іншим особам, а заборона виконання будь-яких будівельних робіт на вже збудованому, прийнятому в експлуатацію об'єкті що набув статус об'єкта права власності, може мати наслідком припинення функціонування господарської діяльності в ньому.

При цьому, вжиті судом заходи до забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, виходять за межі позову та порушують права учасників спору, а також осіб, які не є учасниками спору.

Також, скаржник зазначає, що постановивши оскаржувану ухвалу, суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О.

Розпорядженням керівника апарату суду № 918/1003/16 від 07.11.2016 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Демидюк О. О. у період з 07 листопада 2016 р. по 11 листопада 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 07.11.2016 визначено колегію у такому складі: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою суду від 07.11.2016 р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.09.2016 у справі № 918/1003/16 прийнято до провадження у новому складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його повноважний представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні 08.11.2016 р. представники сторін повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є вимога ТОВ "Фірми-Одяг" до ФОП ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме нежитловими приміщеннями торгівельного-розважального комплексу "Злата-Плаза", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом припинення будівництва, реконструкції кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться по АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що здійснення забудови зі сторони відповідача у справі по реконструкції кафе-бару-клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1" обмежує право власності позивача на вільне володіння та користування нежитловими приміщеннями торгівельного-розважального комплексу "Злата-Плаза". Також, вказується, що відповідачем здійснюється реконструкція без наявності дозвільних документів, чим порушуються права позивача як власника приміщення, яке спільне фундаментом з приміщенням відповідача у справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 статті 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд установив, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову знаходиться в прямому зв'язку із предметом позову. З огляду на що, наслідком невжиття відповідних заходів можливе порушення прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволені позову.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, відповідач має намір здійснювати реконструкцію приміщення кафе-бару. На будівельному майданчику встановлена опалубка для залиття бетонної суміші та спорудження монолітних конструкцій. 28.09.2016 року на будівельному майданчику знаходився бетонозмішувач для продовження будівництва.

У випадку продовження виконання будівельних робіт, а також задоволення позову товариства демонтувати виконані бетонні роботи практично буде неможливо, в свою чергу це тягне за собою пред'явлення нового позову та понесення значних матеріальних затрат на відновлення порушеного права.

Окрім того, згідно акту перевірки Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області № 636 було встановлено ряд грубих порушень містобудівного законодавства при здійснені реконструкції кафе-бару. Зокрема, було встановлено відсутність дозволу інспекції на початок виконання будівельних робіт, невідповідність об'єкту будівництва категорії складності та невідповідності проектної документації вимогам містобудівного законодаства.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ч. 1 ЦК України).

Право позивача на звернення з даним позовом передбачено ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України, згідно з якими власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Позивач вважає, що заборона виконувати будівельні роботи до моменту вирішення цього спору, буде пропорційно правильним та законним забезпеченням належного виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини у свої справах звертає увагу, що "Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40).

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма - Одяг" про забезпечення позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 26.09.2016 у справі №918/1003/16 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.09.2016 у справі № 918/1003/16 - залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.