Постанова № 62717657, 08.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 922/1689/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2671 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.09.16 у справі

за позовом ПАТ "Укртрансгаз", м. Київ,

до ПАТ "Харківміськгаз", м. Харків,

про стягнення 11 230 155,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", в якій просить суд стягнути з останнього на свою користь 11 230 155,08 грн. заборгованості за надані ПАТ "Укртрансгаз" в лютому 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Т.О., суддя Суярко Т.Д., суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, місто Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) заборгованість за надані в лютому 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу в розмірі 11 230 155 (одинадцять мiльйонiв двiстi тридцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 08 коп. та витраті зі сплати судового збору в розмірі 168 452 (сто шiстдесят вiсiм тисяч чотириста п`ятдесят двi) грн. 33 коп.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Також, представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає правових підстав для його задоволення з огляду на те, що з матеріалів справи не вбачається, а заявником не зазначено як саме рішення у даній справі про стягнення заборгованості за надані ПАТ "Укртрансгаз" в лютому 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу може вплинути на права та обов'язки ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо однієї з сторін.

ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обовязків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції» 2), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, субєктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Представник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Оператор) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (Замовник) був укладений Договір №1512000745 транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 2.6. Договору визначено те, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з пунктом 4.1. Договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

Цей Договір набирає чинність з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року (п. 17.1. Договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору №1512000745 транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року надав відповідачу послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу у лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м.

Натомість, відповідачем зазначені послуги не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 11 230 155,08 грн. (7 486,8 грн. (базова ціна газу на лютий 2016 року) х 1,0 (коефіцієнт компенсації) х 1 499,944 тис. куб. м (обсяг газу).

Вартість послуг з балансування обсягів природного газу відповідачу нараховувалась позивачем відповідно до положень п. 9.2 Договору, а саме: вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника - відповідача за формулою:

Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2 При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Відповідно до п. 9.3 Договору, базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 - го числа місяця, наступного за газовим місяцем та розміщує її на своєму веб - сайті.

Згідно інформації з офіційного веб - сайту позивача, на лютий 2016 р. базова ціна газу разом з ПДВ становила 7 486,80 грн., а з врахуванням витрат позивача на послуги зі зберігання природного газу в ПСГ - 67,20 грн. ( з ПДВ ) базова ціна у лютому 2016 р. становила 7 554,00 грн.

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" зроблений розрахунок вартості послуг балансування у кількості газу 1 499,944 тис. куб. м, складений акт №02-16-1512000745-БАЛАНС про надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016 року, а також коригуючий акт №02-16-1512000745-БАЛАНС/КОР від 31.03.2016 року та рахунок №02-16-1512000745-БАЛАНС/КОР від 31.03.2016 року на суму 11 230 155,08 грн., які направлені Публічному акціонерному товариству "Харківміськгаз" із супровідним листом №5885/12 від 18.04.2016 року.

Пунктом 9.4 вказаного Договору передбачено, що замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з балансування обсягів природного газу в лютому 2016 року не виконав, чим порушив умови Договору та положення чинного законодавства, що і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м. вартістю 11 230 155,08 грн. у належний для цього строк, чим порушив умови п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, що вказує на порушення умов Договору відповідачем.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за N 1378/27823, затверджено КОДЕКС ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ (надалі - Кодекс), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (п. 2 гл. 1 Розділу І).

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно з п. 9 глави 1 розділу XI Кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу:

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

- алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приимання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приимання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Як вбачається з наведених положень Кодексу, алокація здійснюється на основі підписаних щомісячних актів приимання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, та на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 Розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи.

Так, в результаті аналізу відповідних підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу, згідно яких замовник послуг на транспортування подав певні обсяги природного газу до газотранспортної системи та здійснив їх відбір з такої системи, формується алокація щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

Відповідно до п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні положення передбачені також в розділі IX "Визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за ними" Договору №1512000745 транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року, згідно якого, зокрема, передбачено:

- п. 9.1 Договору: у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс відповідача визначається відповідно до Кодексу;

- п. 9.4 Договору: позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

При цьому, згідно п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору.

Отже, відповідно до наведених положень Договору та вимог чинного законодавства для позивача встановлені права та обов'язки щодо визначення у відповідача наявності негативного місячного небалансу та надання відповідачу, у зв'язку з цим, послуг балансування у разі неврегулювання Відповідачем негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Позивач, здійснюючи права та виконуючи обов'язки передбачені Договором та Кодексом, встановив наявність у відповідача негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м., що не був врегульований відповідачем у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом.

Наявність негативного балансу газу у відповідача в лютому 2016 року підтверджується тим, що згідно номінації відповідача на лютий 2016 року ПАТ "Харківміськгаз" передбачало отримати природний газ у вказаному місяці лише на власні потреби в обсязі 0,5 тис. куб. м. відповідач до номінації на лютий 2016 року не включав обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати, як і не були виділені на вказані потреби відповідача обсяги природного газу й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звіті ПАТ "Харківміськгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2016 року було вказано про використання ПАТ "Харківміськгаз" в лютому 2016 року 1499,994 тис. куб. м. природного газу на виробничо-технологічні витрати, при тому, що в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були.

Отже, відповідачем факт наявності негативного місячного небалансу в лютому 2016 року на загальний обсяг, що складає 1 499,994 тис. куб. м. природного газу, по суті, визнається і не оспорюється, враховуючи, що саме відповідач в своєму звіті про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2016 року вказав про відсутність планових обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати відповідача в лютому 2016 року на обсяг, що складає 1 499,994 тис. куб. м.

У зв'язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м. у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом, позивач, відповідно до вимог п. п. 9.1-9.5, 11.4 Договору, п. 7 глави 3 Розділу XIV, п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, надав відповідачу послуги балансування, про що було складено односторонній акт відповідача про надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016 №02-16-1512000745-БАЛАНС, а також коригуючий акт від 31.03.2016 на загальну вартість таких послуг у розмірі 11 230 155,08 грн.

В зв'язку з цим, позивач, відповідно до п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, листом від 16.03.2016 №3833/12 повідомив відповідача про надання йому послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м., надав акт позивача про надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016 №02-16-1512000745-БАЛАНС, розрахунок вартості послуг балансування та рахунок №02-16-1512000745-БАЛАНС на оплату послуг балансування.

Крім того, на адресу відповідача разом з супровідним листом від 18.04.16 за вих. №5885/12 було направлено коригуючий акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.03.2016 р., а також розрахунок вартості послуг балансування після проведення коригування, відповідно до якого вартість наданих позивачем відповідачу послуг балансування природного газу в лютому 2016 року склала суму в розмірі 11 230 155,08 грн., копії листа разом з актом, розрахунком та рахунком долучені до матеріалів справи.

При цьому, вартість послуг з балансування обсягів природного газу відповідачу вираховувалась позивачем у відповідності до положень п. 9.2 Договору.

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1 499,994 тис. куб. м. вартістю 11 230 155,08 грн. у належний для цього строк, чим порушив умови п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу, що вказує на порушення умов Договору відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобовязання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються нормами адміністративного, зокрема, бюджетного, законодавства. Застосування та чинність цих норм не залежить від того чи передбачили сторони в договорі відповідні умови чи ні. При визначенні обсягу грошових зобовязань, до яких слід застосовувати норми адміністративного (бюджетного) законодавства, необхідно виходити з величини компенсації, яку буде перераховано відповідачу за рахунок державного бюджету. Право на отримання та розмір такої компенсації відповідачу підтверджується головним управлінням Державної казначейської служби у Харківській області та Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації. Правовідносини, що регулюються нормами адміністративного законодавства, виникають саме з моменту надання відповідних пільг та субсидій і саме з цього моменту виникає формальне право на отримання бюджетного відшкодування. Оформлення документів, в тому числі, протоколів взаєморозрахунків є лише процедурою реалізації цього права, дотримання якої є передумовою безпосереднього виділення коштів та фактичних розрахунків за рахунок бюджетних коштів. При визначенні обсягу грошових зобов'язань між сторонами, що будуть виконуватись за рахунок виділених з державного бюджету коштів, необхідно враховувати офіційні дані органів соціального захисту, а не ту обставину чи розпочалось процедурне оформлення самих розрахунків.

Між позивачем (сторона 5), відповідачем (сторона 4), Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області (сторона 1), Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації (сторона 2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (сторона 3), НАК «Нафтогаз України» були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких була організація проведення сторонами взаєморозрахунку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» на суму 11 228 644,00 грн.

Розділом 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення розрахунків.

Відповідно до розділу 4 спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 року № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог чинного законодавства.

За змістом пункту 3 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язались перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахункове-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів перерахувати кошти за схемою, передбаченою спільними протокольними рішеннями.

Спільні протокольні рішення набувають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями. Дата та номер спільних протокольних рішень присвоюється останнім учасником розрахунків після його підписання всіма сторонами.

Спільні протокольні рішення, що стосуються предмету позову по даній справі, а саме розміру заборгованості 11 228 644,00 грн. були підписані стороною 1, стороною 2, стороною 3, стороною 4, стороною 5 та направлені для підписання та остаточного виконання стороні останній - НАК «Нафтогаз України».

Укладаючи спільні протокольні рішення, сторони керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 року, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України 03.08.2015 року №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання електроенергію, цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 (далі - Порядок).

Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) та контролюють відповідні органи Державної казначейської служби України.

Згідно з п.п. 2.1 - 2.3 вищевказаного Порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Пунктами 2.6 зазначеного Порядку встановлено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Підписання сторонами спільного протокольного рішення і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 року, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 року №493/688 свідчить, що сторони фактично погодились, що часткова оплата наданих послуг з транспортування газу за №1512000745 від 17.12.2015 року підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень.

Підписанням та в подальшому належне оформлення спільних протокольних рішень, свідчить, що сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору №1512000745 від 17.12.2015 року. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору №1512000745 від 17.12.2015 року.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України по справам: №908/2215/15-г від 15.12.2015р., №922/364/15 від 15.10.2015р., а також у постановах Верховного Суду України: №5011-35/1272-2012-42/527-2012 від 09.09.2014р., №5011-1/1043-2012-42/528-2012 від 09.09.2014р., №917/2519/14 від 23.09.2015р. та №927/1733/14 від 11.11.2015р.

Узагальнюючи викладене колегія суддів зазначає, що вчинення дій сторонами направлених на підписання спільних протокольних рішень, а також дій спрямованих на можливість їх виконання, положень постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 року, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 року №493/688 свідчить про те, що сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг з транспортування газу, а отже і балансування за договором №1512000745 від 17.12.2015 року, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення. Отже, сторони тим самим змінюють порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу (у тому числі балансування), надані відповідно до договору №1512000745 від 17.12.2015 року.

Таким чином, враховуючи наявність домовленості щодо зміни порядку і строків проведення розрахунків і те, що відповідний строк не настав, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення коштів по даній справі відсутні, а звернення з позовом є передчасним.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, які стосуються зміни порядку проведення розрахунків, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та є доведеними, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі зясовані та не вірно оцінені обставини у справі, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2016 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, місто Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) витраті зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 185 297,56 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.11.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.