Ухвала суду № 62717337, 01.11.2016, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/6295/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово судді Острої Н.С.

за участю секретаря Асланової Ф.А.

заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 42013171020000010 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює начальником відділу державної прикордонної служби Південного регіону України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

ВСТАНОВИВ:

З 5 березня 2008 року до 3 жовтня 2011 року обвинувачений ОСОБА_2 проходив службу на посаді заступника начальника загону - начальника тилу Білгород-Дністровського прикордонного загону, що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса, 14.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи заступником начальника загону з тилу, відповідно до ст.ст. 11, 16, 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 22, 41 Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України, затвердженого Наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону - командуючого Прикордонними військами від 6.08.1998 року, Посадової інструкції, затвердженої Наказом начальника Білгород - Дністровського прикордонного загону від 15.02.2010 року №123 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, розробляти за участю начальників служб річний план господарської діяльності, керувати розробкою річного кошторису, організовувати належну експлуатацію, своєчасний ремонт жилих і нежилих будинків, своєчасну підготовку їх до зими, керувати ремонтно-будівельними та іншими роботами, які виконуються господарським способом, розробляти заходи щодо економічної роботи й організовувати їх здійснення. У звязку з викладеним, обвинувачений ОСОБА_2 займав посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому відповідно до примітки до ст. 364 КК України, є військовою службовою особою.

Разом з тим, діючи на порушення наведених вимог законодавства, всупереч інтересам служби, обвинувачений ОСОБА_2, використовуючи надану йому владу та службове становище, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, 13.09.2011 року Білгород-Дністровським прикордонним загоном з ТОВ «Атлантік» був укладений договір підряду №110-11. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Атлантік» зобовязувалося виконати роботи з ремонту системи опалення житлового будинку по вул. Енгельса, 14, а Білгород-Дністровський прикордонний загін оплатити виконані роботи на суму 59999,89 грн. після їх виконання. З урахуванням функціональних обовязків, організацією укладання та виконання умов даного договору безпосередньо займався колишній заступникначальника Білгород-Дністровського прикордонного загону з тилу підполковник ОСОБА_2 При цьому, у вересні 2011 року безпосередньо перед укладенням вказаного договору директор ТОВ «Атлантік» ОСОБА_4 надав обвинуваченому ОСОБА_2 проектно-кошторисну документацію, відповідно до якої вартість вищевказаних робіт складала 32000 гривень. Проте, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні свого службового кабінету, маючи на меті незаконно збагатитися за рахунок державних коштів, запропонував ОСОБА_4 завищити вартість робіт з ремонту системи опалення шляхом внесення до акту приймання виконаних будівельних робіт та проектно-кошторисної документації, робіт які не будуть виконуватися.

Тоді ж, реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 після перерахування Білгород-Дністровським прикордонним загоном грошових коштів на рахунок ТОВ «Атлантік» передати особисто йому, обвинуваченому ОСОБА_2, різницю між перерахованою сумою та фактичною вартістю робіт з ремонту системи опалення. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_4, що зазначена різниця між перерахованою сумою та фактичною вартістю робіт з ремонту системи опалення, буде витрачена на потреби загону, на які не виділяються кошти, ввівши таким чином ОСОБА_4 в оману. 12.09.2011 року працівник ТОВ «Атлантік» ОСОБА_5 на виконання пропозиції обвинуваченого ОСОБА_2, переданої ОСОБА_4, за допомогою програми ТК-ИСС вніс до проектно-кошторисної документації та ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт вказані обвинуваченим ОСОБА_2 види робіт, а саме прочистку радіаторів системи опалення, прочистку труб магістралей та прочистку стояків, таким чином штучно завищивши їх загальну вартість з 32000 гривень до 59999,89 гривень.

В подальшому, в період з 12 по 13 вересня 2011 року ОСОБА_4 передав підписану ним проектно-кошторисну документацію та акт приймання виконаних будівельних робіт обвинуваченому ОСОБА_2 13.09.2011 року обвинувачений ОСОБА_2, зловживаючи владою та службовим становищем, знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому у приміщенні штабу Білгород-Дністровського прикордонного загону, наказав колишньому начальнику квартирно-експлуатаційної служби Білгород-Дністровського прикордонного загону майору ОСОБА_6 засвідчити перелік та обсяг виконаних робіт, проставивши відповідний напис у акті приймання виконаних будівельних робіт, незважаючи на те, що роботи станом на 13.09.2011 року фактично не виконувалися.

В той же день, продовжуючи свій злочинний намір, зловживаючи владою та службовим становищем, достовірно знаючи про невиконання ТОВ «Атлантік» договірних зобовязань, обвинувачений ОСОБА_2 надав на підпис колишньому начальнику Білгород-Дністровського прикордонного загону полковнику ОСОБА_7 акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 59999,89 грн., завіривши останнього в тому, що підрядником виконані всі зазначені в акті роботи, що також було засвідчено ОСОБА_6 при викладених вище обставинах. Тоді ж, ОСОБА_7 було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду від 13.09.2011 №110-11.

15.09.2011 року на підставі підписаного ОСОБА_7 платіжного доручення №1397, Білгород-Дністровським прикордонним загоном на рахунок ТОВ «Атлантік» перераховано грошові кошти у сумі 59999,89 гривень. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи фактична вартість виконаних робіт з ремонту системи опалення зазначеного вище житлового, проведених на виконання умов вищезазначеного договору підряду склала 30725 грн. 29.09.2011 року, обвинувачений ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись у кабіні автомобіля «Газель» на території Білгород-Дністровського прикордонного загону отримав від директора ТОВ «Атлантік» ОСОБА_4 належні Білгород-Дністровському прикордонному загону бюджетні грошові кошти в сумі 22000 гривень, що складали частину різниці між вартістю фактично виконаних ТОВ «Атлантік» робіт з ремонту системи опалення у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Білгород-Дністровський, вул. Енгельса, 14, та сумою вказаною у договорі підряду №110-11 від 13.09.2011 року, укладеному між ТОВ «Атлантік» та Білгород-Дністровським прикордонним загоном на виконання зазначених робіт.

Таким чином, за викладених вище обставин, обвинувачений ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів чужим майном бюджетними коштами Білгород-Дністровського прикордонного загону в сумі 22000 гривень, які на виконання умов вищезазначеного договору підряду були зайво перераховані на рахунки ТОВ «Атлантік» за роботи з ремонту системи опалення житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса 14, які фактично ТОВ «Атлантик» не виконувалися.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 191 ч.2 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 ч.2 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості. Отже, враховуючи п.3 ч.1 ст. 49 КК України станом на 01.11.2016 року сплинув строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності. З урахуванням вище викладеного, просив задовольнити його клопотання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника ОСОБА_3, просив задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, оскільки на теперішній час сплинули строки для притягнення його до кримінальної відповідальності. Однак провину за фактом заволодіння чужого майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем не визнав. Відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився давати пояснення.

У судовому засіданні заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону ОСОБА_1 не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, пояснив, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості, а з 29.09.2011 року по теперішній час вже минуло пять років. Досудовим розслідуванням встановлена достатність доказів провини обвинуваченого ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України. Також факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення повністю підтверджуються доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Вивчивши кримінальне провадження, заслухавши клопотання захисника ОСОБА_3, думку обвинуваченого ОСОБА_2, заступника прокурора, дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

З клопотання вбачається, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 за ст. 191 ч.2 КК України мало місце в період з 13.09.2011 року по 29.09.2011 року.

За вчинення кримінального правопорушення за ст. 191 ч.2 КК України передбачено кримінальну відповідальність у виді: обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин за ст. 191 ч.2 КК України відноситься до класифікації злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Таким чином, відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положенням ч. 1 ст. 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Виходячи з фактичних обставин та те, що кримінальне правопорушення мало місце в період з 13.09.2011 року по 29.09.2011 року, відтак на час судового розгляду сплинули, передбачені п.3 ч.1 ст. 49 КК України строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності у зв'язку з чим, суд за наявності згоди обвинуваченого ОСОБА_2 на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності приходить до висновку про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Речові докази та судові витрати, цивільний позов по даному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь військової частини 2197 залишити без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 283, 284, 286, 372, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 191 ч.2 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді особистого зобовязання скасувати.

Речові докази та судові витрати, цивільний позов по даному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь військової частини 2197 залишити без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя