Ухвала суду № 62716183, 14.11.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

14.11.2016

№ 1-кс/489/1026/2016 р.

У Х В А Л А

ім'ям України

14 листопада 2016 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Захарченко Д.В., в присутності власника майна ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши клопотання начальника відділення СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

СВ Інгульського ВП ГУНП України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015150040005222 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3, 358 ч.1 КК України, а саме заволодіння невстановленими особами за період часу з квітня по грудень 2015 року грошовими коштами ПАТ "Акцент-Банк", шляхом оформлення кредитів з використанням підроблених документів, з заподіянням значної майнової шкоди.

Начальник відділення СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 08.11.2016 р. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_1 у вигляді мобільного телефону «Samsung» GT-I9500, IMEI№359703/05/440029/2, із сім-картою «UMC», флеш-картою; мобільного телефону «Samsung» GT-C3322, IMEI1№354251/05/486736/2, MEI2№354252/05/486736/0 із сім-картою «Life», оскільки вказане майно є речовим доказом, підлягає конфіскації та його арешт необхідний з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши думку учасників судового розгляду вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Так, згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема зберегло на собі сліди кримінального правпорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності.

Враховуючи вказане, вважаю що є сукупність розумних підозр вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, у вигляді мобільних телефонів із сім-картками, оскільки таке майно було вилучено при обшуці у ОСОБА_1 за наявності розумних підозр вважати, що воно зберегло на собі сліди правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження з урахуванням відомостей, здобутих шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж про обговорення ОСОБА_1 обставин вчинення злочинів, що встановлено ухвалою слідчого судді від 01.11.2016 р. про надання дозволу на обшук.

Окрім правової підстави для арешту майна, враховую достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту вказаного майна для інших осіб.

Керуючись ст.172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

Накласти арешт на майно, вилучене 08.11.2016 р. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_1 у вигляді мобільного телефону «Samsung» GT-I9500, IMEI№359703/05/440029/2, із сім-картою «UMC», флеш-картою; мобільного телефону «Samsung» GT-C3322, IMEI1№354251/05/486736/2, IMEI2№354252/05/486736/0 із сім-картою «Life», з тимчасовим позбавленням можливості відчуження, розпорядження вказаним майном та його використання, до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

На підставі ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: