Постанова № 62716115, 01.11.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/8797/16-а

пр. № 2-а/759/216/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ященко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по призначенню пільгової пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного об»єднаного управління ПФУ в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по призначенню та виплати пільгової пенсії, обґрунтовуючи вимоги тим, що він має право на пільгову пенсію за віком по Списку № 2, оскільки з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року та з 25.09.1990 року по 19.05.1994 року працював на посаді маляра цеху з ренонту моторовагонних секцій в Київському електровагоноремонтному заводі ім. Січневого Повстання 1918 року, з 07.06.1994 року по 16.05.1996 року працював на посаді маляра на ПАТ «Леокон», з 20.05.1996 року по 16.03.1998 року - на посаді дробильника компонентів обмазки на Дослідному заводі зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, які відносяться до особливо шкідливих і особливо важких умов праці, відповідають Списку № 2, у зв»язку з чим він згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення пільгової пенсії.

Оскільки відповідач листом від 18.09.2015 року за № 1774/8-П та від 11.02.2016 року за вих. № 507/8-П відмовив йому у призначені пенсії на пільгових умовах, він вимушений звернутись до суду із вказаним позовом. В зазначеному позові окрім встановлення права на пільгову пенсію позивач зазначає, що таку пенсію йому мають призначити та виплачувати з 10.09.2015 року, тобто з моменту його першого звернення до відповідача про призначення йому пенсії, в призначенні якої йому вперше було відмовлено листом від 18.09.2015 року, вдруге з тих само підстав - 11.02.2016 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіджанні заперечував проти задоволення вказаного позову, зазначаючи про його безпідставність. Також підтримав надані письмові заперечення проти нього та надав суду додаткові (а.с. 71-73). В яких зазначено, що у наданій позивачем довідці в підтвердження права на пільгове призначеня пенсії від 25.08.2015 року № 118/15 ВК не зазначено клас безпеки, характер роботи та умови праці після проведення атестації, та виявлено розбіжності з записом у трудовій книжці, а саме згідно запису у трудовій книжці позивач працював на посаді маляра з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року, а в уточнюючій довідці зазначено період роботи з 02.07.1986 року по 17.08.1990 року. В довідці від 26.10.2015 року № 23-3/09-342 не вказана дата проведення першої атестації, характер роботи та умови праці після проведення атестації. В довідці від 11.10.2013 року № 11 не вказаний клас безпеки, дата первинної атестації, характер роботи та умови праці після проведення атестації.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, письмові заперечення відповідача, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,передбаченихзаконом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій,а також бюджетних та іншихджерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.09.2015 року звертався до УПФ в Святошинському районі в м.Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 у відповідності до положеньЗакону України "Про пенсійне забезпечення",однаку призначенні такої йому було відмовлено листом 18.09.2015 року № 1774/8-П.

03.02.2016 року позивач вдруге звернувся за призначенням йому пільгової пенсії вже до Правобережного об»єднаного управління ПФУ в м.Києві,однаку призначенні такої йому також було відмовлено з тих само підстав, зокрема: у наданій позивачем довідці в підтвердження права на пільгове призначеня пенсії від 25.08.2015 року № 118/15 ВК не зазначено клас безпеки, характер роботи та умови праці після проведення атестації, та виявлено розбіжності з записом у трудовій книжці, а саме згідно запису у трудовій книжці позивач працював на посаді маляра з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року, а в уточнюючій довідці зазначено період роботи з 02.07.1986 року по 17.08.1990 року. В довідці за місцем роботи в Дослідному заводі зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України не вказана дата проведення першої атестації, характер роботи та умови праці після проведення атестації. В довідці за місцем роботи в ПАТ «ЛЕОКОН» не вказаний клас безпеки, дата первинної атестації, характер роботи та умови праці після проведення атестації.

Проте, таку відмову у призначенні позивачу пільгової пенсіїпо Списку № 2 у відповідності до положеньЗакону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає протиправною, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний трудовий стаж понад 25 років, з них позивач з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року та з 25.09.1990 року по 19.05.1994 року працював на посаді маляра цеху з ренонту моторовагонних секцій в Київському електровагоноремонтному заводі ім. Січневого Повстання 1918 року, з 07.06.1994 року по 16.05.1996 року працював на посаді маляра на ПАТ «Леокон», з 20.05.1996 року по 16.03.1998 року - на посаді дробильника компонентів обмазки на Дослідному заводі зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи - чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Отже, проведення атестації робочих місць за умовами праці є обов'язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, яка визначена Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, оскільки атестація підтверджує шкідливість умов праці.

Проте, зазначена постанова набрала чинності з 21.08.1992 року. Згідно з п. 4 вказаного Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, а тому для підтвердження роботи із шкідливими та важкими умовами праці (Список № 2) після 21.08.1992 року надаються документи, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Також, згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13, 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що позивач з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року та з 25.09.1990 року по 19.05.1994 року працював на посаді маляра цеху з ренонту моторовагонних секцій в Київському електровагоноремонтному заводі ім. Січневого Повстання 1918 року.

Отже, в зазначений період діяла постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та постанова Кабінету міністрів України від 11.03.1994 року за № 162, згідно яких посада, яку займав позивач у зазначений вище піріод в Київському лектровагоноремонтному заводі ім. Січневого Повстання 1918 року відноситься до посад, передбачених Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Характер виконуваних позивачем робіт зазначено в довідці Київського електровагоноремонтного заводу ім. Січневого Повстання 1918 року від 25.08.2015 року, а саме: очистка, грунтовка, фарбування усіх деталей емалевими та свинцевими фарбами фарбування вагонів ззовні, всередині.

Щодо атестації вказаного робочого місця, яка мала проводитися починаючи з 1992 року, то така згідно відповідної довідки Київського електровагоноремонтного заводу ім. Січневого Повстання 1918 року від 25.08.2015 року, яка наявна в матеріалах адміністративної справи, була поетапно проведена та закінчена 10.11.2000 року та 14.04.2000 року, що також підтверджено відповідним наказом про результати атестації робочих місць за № 553 та відповідно № 181, картками умов праці, особовами справами ОСОБА_1

В даному випадку суд зважає на те, що атестація згідно вище вказаного порядку всетаки була проведена відповідним підприємством, яку було завершено у 2000 році, за результатом якої посада, яку займав позивач віднесено до шкідливих умов праці, тобто підтверджено відповідне право за Списком № 2. Зважає суд і на те, що саме підприємство підтверджує відповідною довідкою працю позивача повний робочий день із шкідливими умовами праці за Списком № 2 та відповідно право позивача на пільгову пенсію, що в сукупності із нормою ст. 101 Закону № 1788-ХІІ сприймаються судом належно, оскільки підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Посилання відповідача в письмових запереченнях на те, що в зазначеній довідці від 25.08.2015 року за № 118/15 не вказано клас безпеки, характер роботи та умови праці після проведення атестації, то необхідність зазначення інформації в такій уточнюючій довідці передбачено пунктом 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, в якому йдеться, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, вказана уточнююча довідки відповідає вказаній нормі, яка не містить вимог щодо зазначення в ній класу безпеки та умов праці після проведення атестації. Та містить вимоги щодо зазначення періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, а не загалом періоду праці.

Крім того, згідно наданих суду матеріалів вбачається, що позивач з 07.06.1994 року по 16.05.1996 року працював на посаді маляра на ПАТ «Леокон».

Згідно довідки від 11.10.2013 року ПАТ «Леокон» позивач з 22.08.1994 року по 16.05.1996 року в даному підприємстві працював маляром по металу в закритому приміщенні. Згідно викладеної характеристики робіт, позивач здійснював фарбування металоконструкцій емальовими фарбами, які містять шкідливі речовини ксилол, сольверт, грунтовкою з вмістом ксилолу. Роботою маляра був зайнятий повний робочий день, робота маляра, яку виконував ОСОБА_1 відноситься до 3 го класу небезпеки, що дає право на призначення пенсії по Списку № 2. Стаж роботи за Списком № 2 становить 1 рік, 08 місяців, 24 дні. Зазначено і те, що атестацію робочого місця було проведено в 1994 році.

Тоді як відповідач в своїх запереченнях безпідставно зазначає, що така довідка не містить посилання на клас виконуваних робіт та необхідність вказувати інформацію щодо умов праці після атестації.

У підтвердження зазначених вище обставин щодо відповідності посади маляра Списку № 2, суду також надано особову картку позивача, наказ від 08.07.1994 року за № 167 «Про проведення атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці», Додаток № 1 до вказаного наказу про перелік професій з правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, серед яких маляр по металу, наказ від 27.10.1999 року за № 149 «Про підсумки проведення атестації робочих місць по охороні праці», додаток № 1 до вказаного наказу з переліком професій, яким скореговано пільги і компенсації, в якому серед професій з шкідливими виробничи фактами зазначено - маляр з пільговим пенсійним забезпеченням за Списком № 2, код професії 23200000-13480, свідоцтво про атестацію санітарної лабораторії від 07.05.1993 року за № 11/12, картку мов праці за професією маляр, в якій зазначено про атестацію робочого місця та віднесення його до категорії з шкідливими та небезпечними умовами праці, відповідно змісту списка.

Щодо заперечень відповідача в частині запису у трудовій книжці позивача про його працю на посаді маляра в цеху №4, а атестація проведена по цеху № 1, то згідно особової картки ОСОБА_1 працював на посаді маляра і в цеху № 1, в цеху № 4. Крім того, згідно додатку до наказу № 167 в переліку професій, які мають право на пільгову пенсію посада маляра зазначена без номеру цеху, згідно переліку проведеної атестації проатестовано було саме посаду маляра, а не цех у якому здійснювалась така робота.

З»ясовано і те, що позивач з 20.05.1996 року по 16.03.1998 року працював на посаді дробильника компонентів обмазки на Дослідному заводі зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.

Згідно довідки від 26.10.2015 року за № 23-3/09-342 Дослідного заводу зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, позивач з 20.05.1996 року по 16.03.1998 року в даному підприємстві працював за професією - дробильник компонентів обмазки 2 - го розряду. Згідно викладеної характеристики робіт, позивач здійснював дроблення руди, мінералів, гірничих порід, феросплавів та інших компонентів обмазувальної маси, що використовуються під час виготовлення покриття електродів загального призначення, порошкового дроту та флюсів для зварювання і направлення, ручним способом, на копрах, дробарках різної конструкції. Здійснення миття та грохочення, визначення за зовнішнім виглядом якості компонентів, що входять до складу обмазувальних. Просівання різних матеріалів на ручних та простіших мехінічних сит. Запускання та зупинка дробарки та сита. Регулювання рівномірності завантаження матеріалів та проміжок між робочими механізмами дробарок залежно від виду крупності матеріалу, що надходять на дроблення. Заміна швидкоспрацьованих частин дробарок та сит. Змащення, очистка дробки та сит, участь у їх ремонті. Професія «Дробильник компонентів обмазки» є шкідливою, відноситься до Списку № 2 Ради Міністрів РСРС від 26.01.1991 року за № 10 за кодом професії - 2070200а-11916, згідно КМУ від 11.03.1994 року за № 162 за кодом професії - 2070200а-11916. За результатом першої атестації робочих місць за умови праці проведеної за вимогами Постанови КМУ за № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці умови та характер праці на робочому місці дробильника компонентів обмаз» були підтверджені, як такі, що відповідають пільговому пенсійному забезпеченню за Списком № 2 (наказ по заводу № 24 від 31.12.1992). Право на пільгову пенсію за Списком № 2 підтверджено результатами атестації та наказом по заводу № 69 від 25.12.1995 року «Про перелік робочих місць, робіт і посад з пільговим пенсійним забезпеченням». У вказаній довідці зазначено і про наступну атестацію та відповідно про право позивача на пільгову пенсію.

В підтвердження зазначених обставин, суду також надано накази про прийняття позивача на роботу в Дослідний завод зварювальних матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України на посаду дробильника компонентів обмазки 2-го розряду від 20.05.1996 року за № 59-к, про його звільнення від 16.03.1998 року за № 44-К, наказ від 25.12.1995 року за № 69 «про перелік робочих місць, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням», Особисту карту позивача, наказ від 31.12.1992 року за № 24 «про перелік робочих місць, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням», картку умов праці.

Отже, незараховані періоди роботи позивача як пільгові, необхідно включити до таких.

Суд при ухваленні вказаного рішення також враховує частину другу пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (442-92-п) яким встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Тоді як сторона відповідача на вказане уваги не звертає, та вважає, що позивач по суті має нести відповідальність у вигляді негативних наслідків її непроведення, покладаючи обов»язок на останнього довести їм протилежне, коли саме в компетнецію управління УПФ входить вимога відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевірка обґрунтованість їх видачі.

Щодо зазначених відповідачем розбіжностей в записах трудової книжки про час роботи позивача на посаді маляра з 02.07.1986 року по 29.08.1990 року з уточнюючою довідкою в якій зазначено період роботи позивача з 02.07.1986 року по 17.08.1990 року, то слід вказати, що вуточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, а не загального. Крім того, відповідач протиріччя які у нього викликали сумнів не з»ясовував в оргянізації, яка її видавала та вказувала про наявність необхідного спеціального стажу для призначення пільгової пенсії.

Таким чином, позивач при досягненні 55-річного віку та за наявності відповідного загального та пільгового стажу роботи набуває права на призначення пенсії на пільгових умовах з дня первісного звернення ОСОБА_1 за таким призначенням до управління УПФ в м.Києві, тобто з 10.09.2015 року.

Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними, грунтуються на тих нормах, які підлягають застосуванню при даних правовідносина, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України,Законом України «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та постанова Кабінету міністрів України від 11.03.1994 року за № 162, ст.ст. 2, 6, 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління ПФУ в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по призначенню пільгової пенсії, задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва в призначенні ОСОБА_1 державної пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за списком № 2 протиправною.

Зобов'язати Правобережне об»єднане управління ПФУ в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 починаючи з «10» вересня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: