Постанова № 62714360, 14.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2016 року № 826/23564/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес»до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 р. № 0002432204, № 0002422204,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 р. № 0002432204, № 0002422204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 29.04.2015 р. № 1901/26-56-22-04-09/36633864 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суми з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити з огляду на реальність вчинених господарських операцій з контрагентом ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вчинені позивачем господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених укладеними правочинами.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес»:

1) пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 70 340,00 грн., у тому числі по періодам: за 2014 рік на суму 70 340,00 грн.;

2) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 78 156,00 грн., у т.ч. по періодам: травень 2014 р. - 16 077,00 грн.; червень 2014 р. - 14 627,00 грн.; липень 2014 р. -24 425,00 грн.; серпень 2014 р. - 23 027,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 29.04.2015 р. № 1901/26-56-22-04-09/36633864 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 28.05.2015 р. № 0002432204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 87 925,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 70 340,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 585,00 грн.;

- від 28.05.2015 р. № 0002422204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 97 695,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 78 156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 539,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» зареєстрована Подільською районною у м.Києві державною адміністрацією. Взято на облік у ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві та зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Господарську діяльність здійснює на підставі Ліцензії серія АЕ № 260230, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

З пояснень позивача вбачається, що ТОВ «Оптіма-Трейд ЛТД» залучався в якості субпідрядника на виконання робіт за наступними договорами:

1) № 171 від 23.07.2014 р., укладений між Управлінням освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» (виконавець), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2014 році виконати будівельно-монтажні роботи, інші (поточний аварійний ремонт внутрішніх мереж гарячого водопостачання) у підвальному приміщенні шкоди № 160 по вул. Російська, 45.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав суду дефектний акт, договірну ціну, кошторис, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с.86-99 том 1).

2) № 142 від 01.07.2014 р., укладений між Управлінням освіти Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» (виконавець), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2014 році виконати роботи з монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (поточний аварійний ремонт внутрішніх мереж холодного водопостачання та системи ЦО) у приміщенні теплиці гімназії № 267 на вул. Вербицького, 7-А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду акт приймання виконаних робіт, договірну ціну, довідку про вартість робіт (а.с. 104-111 том 1).

3) № 154 від 15.07.2014 р., укладений між Управлінням освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» (виконавець), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2014 році виконати будівельно-монтажні, інші (поточний аварійний ремонт ливневої каналізації з заміною вузлів та внутрішніх мереж холодного водопостачання) у підвальному приміщенні гімназії № 267 на вул. Вербицького, 7-А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду кошториси, акти приймання виконаних робіт (а.с. 116-121 том 1).

4) № 02/06/14-02 від 02.06.2014 р., укладений із ТОВ «ВДК і Ко» на виконання робіт з технічного обслуговування інженерних систем спортивного комплексу за адресою: м.Київ, вул. Драгомірова, буд. 9-А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду додаткові угоди, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури (а.с. 139-152 том 1).

5) № 08/13 с від 19.08.2013 р., укладений з ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Голографія» на виконання комплексу робіт з технічного обслуговування котельні ТОВ «СП «Голографія», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Леніна, 64.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду перелік устаткування та робіт для виконання технічного обслуговування котельні, акт здачі-прийняття робіт (а.с.158-159 том 1).

6) № 38 від 04.08.2014 р., укладений позивачем із Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» (благодійник). Відповідно до Благодійної програми «Благодійник», затвердженої засіданням Правління (протокол № 42 від 24.01.2014 р.) та Договору про надання благодійного гранту № 148-В7 між ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та «Благодійником» від 02.12.2013 р., на підставі ст. 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійник оплачує вартість робіт та майна, які має поставити бенефіціару виконавець для реалізації проекту з підвищення енергоефективності у спеціалізованій школі № 113 Дарницького району м.Києва - учасника конкурсу енергоефективних проектів в рамках проекту «Енергоефективні школи» у м.Києві, а саме: заміну запорної арматури на опалювальній системі за умови заміни ламп розжарення на енергоефективні.

7) № 2207 від 22.07.2014 р., укладений із ПАТ «Будінженермережа-5» (замовник) на виконання будівельних робіт в котельні ПАТ «БІМ-5» по вул. Малинській, 22Б.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду акт приймання виконаних робіт, договірну ціну, довідку про вартість робіт (а.с.173-183 том 1).

8) № 1403 від 04.03.2014 р., укладений із ТОВ «БМК-Альпі» (замовник), відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами за замовленням замовника виконати улаштування внутрішнього зливного стоку на об'єкті «Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-офісного комплексу біля депо станція метро «Лісова» у Деснянському районі м.Києва», відповідно до проектно-кошторисної документації та виконати інші роботи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, додаткову угоду, кошторис, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 193-203 том 1).

9) Договір на надання послуг з обслуговування нежитлового приміщення № 01/04 від 01.04.2014 р., укладений із ТОВ «Глорія Джинс» (замовник), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець проводить роботи з обслуговування нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Боровинська, буд. 224.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано кошториси, акти здачі-прийняття робіт (а.с. 212-219 том 1).

Як вже зазначалось на виконання умов вищенаведених договорів позивачем було залучено субпідрядника ТОВ «Оптима Трейд ЛТД», про що між ТОВ «Будівельно-інжиніринговою компанією «Велес» (замовник) та ТОВ «Оптима Трейд ЛТД» (виконавець) було укладено договори підряду:

- № 050814 від 05.08.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по заміні запірної арматури на опалювальній системі у СШ № 113 по вул. Вакаленчука, 50 у Дарницькому районі м.Києва.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт № 140814 від 04.08.2014 р., податкові накладні від 08.08.2014 р. № 34, від 14.08.2014 р. № 63.

- № 240714 від 24.07.2014 р. на виконання будівельно-монтажних робіт у підвальному приміщенні школи № 160 по вул. Російська, 45.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт № 150814 від 15.08.2014 р., податкову накладну від 15.08.2014 р. № 68.

- № 230714 від 23.07.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи в котельні ПАТ «БІМ-5» по вул. Малиновській, 22Б.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт № 290814 від 29.08.2014 р., податкові накладні: від 30.07.2014 р. № 153, від 27.08.2014 р. № 123, від 29.08.2014 р. № 153.

- № 160714 від 16.07.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи у підвальному приміщенні гімназії № 267 на вул. Вербицького, 7а.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акт № 310714/1 від 31.07.2014 р. здачі-прийняття робіт, податкову накладну від 31.07.2014 р. № 163.

- № 010714 від 01.07.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (поточний аварійний ремонт внутрішніх мереж холодного водопостачання та системи ЦО) у приміщенні теплиці гімназії № 267, по вул. Вербицького, 7-А.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду податкову накладну від 29.07.2014 р. № 144.

- № 260614 від 26.06.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по технічному обслуговуванню, експлуатації інженерних систем та майна за адресою: м.Київ, вул. Михайла Драгомірова, 9А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду акти здачі-прийнятті робіт: № 260614 від 26.06.2014 р., № 27614/1 від 27.06.2014 р., № 230714 від 23.07.2014 р., № 300714 від 30.07.2014 р., № 270814/1 від 27.08.2014 р., податкові накладні: від 26.06.2014 р. № 141, від 27.06.2014 р. № 154, від 23.07.2014 р. № 116, від 30.07.2014 р. № 154, від 27.08.2014 р. № 124.

- № 300414 від 30.04.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати комплекс робіт з технічного обслуговування котельні ТОВ «СП «Голографія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 64.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт: № 270514 від 27.05.2014 р., № 250614 від 25.06.2014 р., № 280714 від 28.07.2014 р., № 270814 від 27.08.2014 р., податкові накладні: від 27.05.2014 р. № 120, від 25.06.2014 р. № 135, від 28.07.2014 р. № 136, від 27.08.2014 р. № 122.

- № 290414 від 29.04.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по обслуговуванню приміщення за адресою: м.Київ, вул. Боровинська, буд. 224, а саме: обслуговування систем опалення; систем водопостачання та водовідведення; систем вентиляції та електричних мереж.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду акти здачі - прийняття робіт: № 300514/1 від 30.05.2014 р., № 270614/2 від 27.06.2014 р., № 310714 від 31.07.2014 р., № 280814 від 28.08.2014 р., податкові накладні: від 30.05.2014 р. № 154, від 27.06.2014 р. № 155, від 31.07.2014 р. № 162, № 28.08.2014 р. № 150.

- № 280414 від 28.04.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню внутрішнього ливнестоку на об'єкті: «Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-офісного комплексу біля станція метро «Лісова у Деснянському районі міста Києва».

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт № 300514/2 від 30.05.2014 р., № 270614 від 27.06.2014 р., № 190514 від 19.05.2014 р., податкові накладні: від 30.05.2014 р. № 162, від 27.06.2014 р. № 149, від 19.05.2014 р. № 79.

- договір № 020414 від 02.04.2014 р., відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по вимірюванню рівнів води в свердловинах за адресою: м.Київ, вул. Леніна, 64.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт від 12.06.2014 р., податкову накладну від 12.06.2014 р. № 67.

- № 010414 від 01.04.2014 р. на виконання робіт по обслуговуванню системи загазованості котельні ТОВ «СП «Голографія», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Леніна, 64.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акт здачі-прийняття робіт № 240614 від 24.06.2014 р., податкову накладну від 24.06.2014 р. № 128.

Окрім того, позивачем надано суду податкові накладні до договорів № 030714 від 03.07.2014 р., № 010714 від 01.07.2014 р., № 070714 від 07.07.2014 р., рахунки фактури до вказаних договорів та видаткові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на те, що ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» має стан « 7- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей». Інформація про основні засоби та кількість працюючих в АІС «Податковий блок» відсутня. Основним видом діяльності є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД», не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих засобів, виконував різноманітний комплекс робіт і послуг.

Обсяг виконаних робіт свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявних допоміжних послуг, таких як ремонті роботи без залучення субпідрядних організацій.

Враховуючи відсутність у ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» основних фондів, кваліфікованих трудових ресурсів, відповідач вважає, що господарська діяльність останнього відбувалась виключно на паперах та не має матеріального наслідку.

Окрім того, позивач в порушення вимог договорів, укладав договори субпідряду без погодження із замовниками будівельно-монтажних робіт.

Відповідачем було отримано постанову слідчого СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 27.02.2015 р. про призначення позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» за весь період фінансово-господарської діяльності згідно якої встановлено наступне: «У провадженні слідчого управління ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014110200000023 від 15.04.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Комплекс Агромарс» в особливо великих розмірах.

Проведеним аналізом матеріалів, зібраних оперативними працівниками в ході виконання доручення від 17.04.2014 р. встановлено, що в злочинній схемі, направленій на мінімізацію податкових зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс», задіяне ТОВ «Сімплторг». При цьому, ТОВ «Комплекс Агромарс» є основним постачальником вказаного підприємства.

Відповідно до Додатку № 5 до декларації з ПДВ ТОВ «Сімплторг» покупцем продукції є ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» однак відповідно до аналізу ветеринарних свідоцтв ТОВ «Сімплторг» не відвантажувало продукції ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

З Томашпільського РС УЖМС України у Вінницькій області отримано копію заяви про втрату паспорта громадянина України ОСОБА_1, який є директором та засновником ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

Ткача Д.А. допитано в якості свідка по даному кримінальному провадженню. В ході допиту останній повідомив, що до реєстрації ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» не має жодного відношення, в січні 2014 року втратив паспорт.

Проведено обстеження податкової адреси ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД»: Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 35-А. За результатами виїзду встановлено відсутність підприємства за адресою реєстрації.

Зважаючи на викладене вище, а також те, що у ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» не має офісних, виробничих, складських приміщень та автотранспорту, відповідач дійшов висновку, що підприємство не здійснювало реальну господарську діяльність.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Диспозиція ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України на відміну від норми частини першої цієї статті, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Втім, доказів, які б свідчили про винесення вироку у кримінальній справі матеріали справи не містять. Окрім того, в ході кримінального провадження не досліджувалися господарські операції між позивачем та ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД».

Дослідивши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема:

- Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

- Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для з'ясування зазначених обставин суду необхідно перевірити доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування валових витрат.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на наступне.

Згідно із позицією висловленою Верховним Судом України в постанові від 22.09.2015 р. № 21-887а15 «… податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт та послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним…».

Таким чином, беручи до уваги покази директора та засновника ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» Ткача Д.А. про те, що він не мав жодного відношення до господарської діяльності вказаного товариства, слід дійти висновку, що первинні документи, виписані ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що встановлено також рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 р. по справі № 826/9892/15.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, встановлено, що ТОВ «Оптіма Трейд ЛТД» за період з 01.06.2014 р. по 31.08.2014 р. придбавало наступний товар: побутова техніка, лінолеуми, олива, м'ясо куряче, взуття та одяг, що був у використанні, корми для тварин, труби, хомути та реалізувало: автозапчастини, транспортно-експедиторське обслуговування, будівельні роботи, сухофрукти, відеореєстратори, контролери, охоронно-пожежні прилади.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій не надано суду доказів розрахунків за виконані роботи, обумовлені укладеними договорами, що безпосередньо вказує на безтоварність господарських операцій та безпідставне завищення витрат за вказаними операціями. Також в матеріалах справи відсутні докази формування основних фондів, отримання майнової вигоди, тобто не вбачається отримання позивачем економічного ефекту від здійснюваних господарських операцій, що, зокрема, свідчить про штучне формування податкового кредиту та валових витрат.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а, відтак, позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

З наданих позивачем первинних та бухгалтерських документів вбачається лише формальне документування господарських операцій на папері.

Оцінюючі надані позивачем первинні документи, суд вважає їх недостатніми та такими, що не можуть бути достовірними та належними доказами для встановлення товарності господарських операцій.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

Тобто господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження. Відповідно, операція, яка збільшує витрати платника податків за наявності об'єктивної можливості для їх скорочення, має кваліфікуватися як така, що позбавлена розумної економічної причини.

При цьому при визначенні податкових наслідків господарських операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Сукупність установлених судом фактичних даних зі спору свідчить про те, що позивачем оформлювалися операції з надання послуг лише з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без їх реального отримання.

На підставі цього суд приходить до висновку про відсутність у спірних операцій ділової мети, що виключає можливість їх відображення у податковому обліку товариства та зумовлює правомірність оспорюваного нарахування.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, актів виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Під час розгляду справи позивачем не доведено реальне виконання спірних господарських операцій, реальна мета укладення договорів. При цьому наведений аналіз копій первинних документів, досліджених у судовому засіданні не дозволяє зробити висновок про реальність оформлених, відповідно до наданих документів господарських відносин.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 70 340,00 грн., у тому числі по періодам: за 2014 рік на суму 70 340,00 грн. та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 78 156,00 грн., у т.ч. по періодам: травень 2014 р. - 16 077,00 грн.; червень 2014 р. - 14 627,00 грн.; липень 2014 р. -24 425,00 грн.; серпень 2014 р. - 23 027,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 р. № 0002432204, № 0002422204, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Велес» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук