Справа № 753/17125/16-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
підготовчого судового засідання
"27" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Гончаренко М.Р.,
за участю прокурора: Сибірякова О.О.,
захисника: Гуріча О.В.
провівши в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2016 року за №22016101110000080 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Умань Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, ч.2 ст.305, ч.1 ст.309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2016 року в провадження Дніпровського районного суду м.Києва з Апеляційного суду м.Києва за підсудністю на підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва від 03 жовтня 2016 року надійшло кримінальне провадження, внесене 10 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016101110000080 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, ч.2 ст.305, ч.1 ст.309 КК України.
Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Гуріч О.В. отримали 05 серпня 2016 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2016 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні призначений до підготовчого судового засідання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того посилається на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту, в тому числі посилається на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, який підлягає продовженню на два місяці, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані слідчим суддею при застосуванні щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під вартою, наявність яких продовжує існувати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Гуріч О.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування прокурору, у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Кримінального процесуального закону України та порушенням в ході досудового розслідування норм кримінального процесуального закону. Так, обгрунтовуючи клопотання, захисник послався на те, що обвинувальний акт не містить у собі формулювання обвинувачення, оскільки у обвинувальному акті міститься лише виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, що повністю ідентичний з формулюванням обвинувачення, що не дає можливості встановити, в чому саме обвинувачується ОСОБА_2 Крім того, мотивуючи клопотання захисник зазначив, що в частині обвинувального акту, вказаній слідчим як «формулювання обвинувачення», міститься виклад фактичних обставин, які на думку сторони обвинувачення вчинив ОСОБА_2, з правовою кваліфікацією таких дій, разом з тим з обвинувального акту неможливо встановити, що ОСОБА_2 обвинувачується саме у вчиненні цих кримінальних правопорушень. Також, згідно доводів клопотання вказав на неприпустимість посилання у змісті обвинувального акту, як на доказ винуватості ОСОБА_2, на висновок Київського обласного НДЕКЦ МВС України №19/7-02/786 від 04 серпня 2016 року та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №99/8 від 25 червня 2016 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.291 КПК України. Крім того, мотивуючи клопотання, захисник також послався на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємною частиною обвинувального акту, вимогам КПК України, оскільки в реєстрі не в повній мірі відображені відомості про окремі процесуальні дії та рішення, прийняті під час досудового розслідування, зокрема відсутні відомості про внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні відомості про повідомлення сторони захисту про можливість відкриття матеріалів, не вказано час повідомлення ОСОБА_2 про підозру, а також дані про таке процесуальне рішення як обвинувальний акт та проведення такої процесуальної дії як надання підозрюваному та його захиснику копії обвинувального акта, як це передбачено ст.293 КПК України. Натомість, вказав, що реєстр містить посилання на рапорти, що не є процесуальною дією та містить в собі інформацію про можливі докази, зокрема вилучені предмети та документи, їх місцезнаходження, чим на думку захисника слідчим та прокурором здійснюється вплив на суд з метою переконання про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Поряд з цим, захисник зазначив, що у випадку повернення обвинувального акта прокурору, в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд не може вирішувати будь-яких питань, пов'язаних із запобіжними заходами, відповідно до вимог ст.315 КПК України, що вирішуються судом лише в порядку підготовки до судового розгляду.
Обговоривши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника Гуріча О.В. про повернення прокурору обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування, у зв'язку з їх невідповідністю вимогам КПК України, вислухавши, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав клопотання свого захисника, вислухавши думку прокурора з приводу заявленого захисником клопотання, який заперечив проти повернення обвинувального акту, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам КПК України, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення особі відповідно до обвинувального акта, що є межами судового розгляду.
Обвинувальний акт повинен містити відомості, зазначені в ч.2 ст.291 КПК України, зокрема:
1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4)прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6)обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9)дату та місце його складення та затвердження.
Так, згідно даних обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (спосіб, місце, час) на початку 2016 року придбав у невстановлених органом досудового розслідування осіб, які знаходились на території Королівства Нідерландів, особливо небезпечну психотропну речовину - МДМА у великих розмірах - вагою 9,6831г, з метою її подальшого збуту на території України, крім того, за тих же невстановленим органом досудового розслідування обставин (спосіб, місце, час), за попередньою змовою групою осіб, вчинив незаконне переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, особливо небезпечної психотропної речовини - МДМА у великих розмірах - вагою 9,6831г, також, згідно даних обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (спосіб, місце, час) умисно вчинив незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини - амфетаміну (вагою 0,4147г), яку перевіз 30 травня 2016 року на своєму автомобілі «Форд» д/н НОМЕР_1 до ВПЗ «Укрпошта» за адресою: м.Київ, вулиця Дарницький бульвар, 23, після чого, приблизно о 20 годині 37 хвилин, у вказаному приміщенні за вищезазначеною адресою під час проведення огляду особистих речей ОСОБА_2 було виявлено та вилучено із сумки останнього портмоне, в якому знаходився поліетиленовий пакет із застібкою з порошкоподібною речовиною білого кольору, а також у боковому відділенні вказаної сумки прозорий поліетиленовий пакет із застібкою, всередині якого на стінках були наявні залишки порошкоподібної речовини білого кольору.
Тобто, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15ч.2, 307ч.2, 305ч.2, 309ч.1 КК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У ньому підводяться підсумки розслідування і формулюється обвинувачення, на підставі якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого направляється до суду і визначається коло обставин, що підлягають дослідженню під час судового розгляду. Обвинувальний акт є необхідним також для того, щоб обвинувачений міг підготуватися до захисту.
Разом з тим, в обвинувальному акті, як при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, так і при формулюванні обвинувачення, при зазначенні події злочину, обставин вчинення кримінального правопорушення, часу, місця, способу їх вчинення, відсутній виклад вказаних обставин, в тому числі щодо мотивів, якими керувавався ОСОБА_2 при придбанні, незаконному переміщенні через митний кордон України психотропної речовини - амфетаміну (вагою 0,4147г), крім того, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та при формулюванні обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.2, 307ч.2 КК України, наявні суперечності щодо вчинення таких дій на виконання раніше досягнутої домовленості з невстановленими досудовим розслідуванням особами, що не знайшло свого відображення при викладенні та зазначенні правової кваліфікації вказаного кримінального правопорушення.
Разом з тим, в обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин кримінальних правопорушень та при формулюванні обвинувачення ОСОБА_2 наявні суперечності в частині кількості придбання таблеток амфетаміну у кількості 268 штук та в частині кількості 265 штук, що були представлені для проведення судово-хімічної експертизи, як придбані та в подальшому вилучені в ході огляду місця події.
Також, в обвинувальному акті не в повній мірі зазначені дані про особу обвинуваченого, зокрема відомості про освіту, місце роботи, сімейний стан, відомості щодо наявності неповнолітніх дітей, пільги, які є важливими при вирішенні питання про призначення покарання, у випадку доведеності його вини.
Поряд з цим, слід зазначити, що в змісті обвинувального акту, міститься посилання, як на доказ винуватості ОСОБА_2, на висновок Київського обласного НДЕКЦ МВС України №19/7-02/786 від 04 серпня 2016 року та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №99/8 від 25 червня 2016 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.291 КПК України.
Відповідно до вимог ст.ст.91, 374 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення) є предметом обов'язкового доказування у кримінальному провадженні та у разі визнання особи винуватою підлягають зазначенню у мотивувальній частині вироку.
Вищезазначені суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення, на підставі якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні направляється до суду, свідчить про те, що органом досудового розслідування не в повній мірі визначено коло обставин, що підлягають дослідженню під час судового розгляду та впливають на визначення правової кваліфікації даного кримінального правопорушення, що перешкоджає призначенню судового розгляду, під час якого передбачено оголошення обвинувального акту та роз'яснення суті обвинувачення, яке в такому формулюванні не може бути зрозумілим обвинуваченій особі, що тягне за собою порушення права на захист, оскільки обвинувальний акт є необхідним для підготовки до захисту.
Крім того, наведені суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення позбавляє суд визначити межі судового розгляду щодо обвинуваченого з огляду на положення ч.1 ст.337 КПК України.
Поряд з цим, слід зазначити, що при зверненні до суду з обвинувальним актом до обвинувального акту додаються документи, зазначені в ч.4 ст.291 КПК України, зокрема реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Однак, як вбачається з даних реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, в ньому не містяться, викладені в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, зокрема не міститься повідомлення про внесення відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15ч.2, 307ч.2, 305ч.2, 309ч.1 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початок досудового розслідування.
Крім того, з даних обвинувального акту вбачається, що слідчим у даному кримінальному провадженні є старший слідчий 1 відділення слідчого відділу Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області Баценко І.С., при цьому процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює прокурор відділу прокуратури м.Києва Сибіряков О.О.
Разом з тим, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про те, що у кримінальному провадженні приймались відповідні процесуальні рішення про створення групи слідчих та прокурів, які б вказували на те, що слідчий Баценко І.С. та прокурор Сибіряков О.О. мали відповідні повноваження на здійснення процесуальних дій та прийняття відповідних процесуальних рішень в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Поряд з цим, також до обвинувального акту не долучено витяг з кримінального провадження №22016101110000080 із зазначенням групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні на підтвердження повноважень слідчого Баценко І.С., який проводив досудове розслідування та прокурора Сибірякова О.О., який здійснював процесуальне керівництво.
Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про залучення до участі у кримінальному провадженні захисника, в той час, як наявні дані про ознайомлення захисника з матеріалами досудового розслідування.
Також, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про те, що стороні захисту, у відповідності до вимог процесуального закону, було повідомлено про можливість відкриття матеріалів сторони захисту.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Однак, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про те, що приймалось таке процесуальне рішення як обвинувальний акт із зазначенням відповідних реквізитів даного процесуального рішення.
Вищенаведене свідчить про порушення вимог кримінального процесуального кодексу України, а тому суд приходить до висновку про необхідність повернення прокурору на підставі ч.3 ст.314 КПК України обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, що є невід'ємною частиною обвинувального акту, як таких, що не відповідають вимогам закону.
Відповідно до вимог ст.315ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Щодо заявленого клопотання прокурора в частині необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з даних обвинувального акту ОСОБА_2, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15ч.2, 307ч.2, 305ч.2, 309ч.1 КК України, два з яких, передбачені ст.ст.15ч.2, 307ч.2, 305ч.2 КК України за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, за вчинення яких передбачене покарання лише у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна.
Враховуючи ступінь тяжкості вищезазначених злочинів, два з яких відносяться до тяжких злочинів, суворість, передбаченого законом покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини у великому розмірі, може продовжити злочинну діяльність, суд приходить до висновку, що наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, продовжує існувати, а тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_2 ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на свідків, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважає за доцільне збереження обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, та вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 на 2 місяця.
З урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_2, заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі двісті мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 275 600 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним (обвинуваченим), так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - №37318001003058).
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатись з м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Що стосується тверджень захисника про те, що у випадку повернення обвинувального акта прокурору, в порядку п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд не може вирішувати будь-яких питань, пов'язаних із запобіжними заходами, відповідно до вимог ст.315 КПК України, то такі твердження є надуманими та такими, що суперечать положенням глави 27 КПК України, які визначають порядок підготовчого провадження.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.109, 110, 290, 291, 293, 182, 183, 314, 315, 372, 376, КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Гуріча Олега Вікторовича захисника обвинуваченого - ОСОБА_2 - задовольнити.
Повернути прокурору обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за №22016101110000080 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, ч.2 ст.305, ч.1 ст.309 КК України, для усунення недоліків та виконання вимог кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін та продовжити на два місяці, тобто до 27.12.2016 року (включно).
Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі двісті мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 275 600 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - №37318001003058).
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатись з м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Повний текст ухвали буде проголошено 01.11.2016 року о 16 годині 20 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя:
Судове рішення № 62713941, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/17125/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: