Ухвала суду № 62713502, 10.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

10 листопада 2016 року Справа № 808/2360/16 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - ТОВ «Кей-Колект» - Бабіч А.О.,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_4

до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м. Києва Кобелєвої Алли Михайлівни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3, ОСОБА_6

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_4 (далі - позивач) до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м. Києва Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_3, ОСОБА_6, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення відповідача, як державного реєстратора, №13135905 від 30.01.2016 про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1;

- вилучити реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 жовтня 2016 року від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, отже справа має вирішуватись за правилами ЦПК України. В обґрунтування своєї позиції посилається на практику Верховного Суду України.

Представник позивача та третя особа - ОСОБА_3 проти заявленого клопотання заперечили та зазначили, що предметом розгляду даної адміністративної справи є виключно дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при виконання повноважень щодо вчинення реєстраційних дій, зокрема Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Зазначають, що позивачем не порушується питання щодо неналежного виконання умов цивільно-правових угод між позивачем та АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», у зв'язку з чим підстави для розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства відсутні.

Представник третьої особи - ТОВ «Кей-Колект» вирішення клопотання відповідача про закриття провадження у справі залишив на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та третіх осіб, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно абзацу 7 частин 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктом 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

На підставі викладеного, спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що наведена редакція норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідає редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, спори стосовно дій або бездіяльності нотаріуса у правовідносинах щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№21-41а16), суд звертає увагу на таке.

У вказаному рішенні Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди.

Поряд із цим, у рамках даної справи, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є підставою для звернення до адміністративного суду. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідачем під час прийняття рішення не враховано запровадження мораторію на примусове відчуження, у тому числі, спірного майна.

Отже обставини, на які посилається позивач в даній справі, відрізняються від обставин справи №21-41а16, у зв'язку з чим правова позиція Верховного Суду України у цій справі не може бути застосована.

Таким чином, в даній справі відсутній спір про право, яке виникає на підставі цивільно-правової угоди, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв'язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м.Києва Кобелєвої Алли Михайлівни про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду.

Суддя М.О. Семененко