Ухвала суду № 62713476, 10.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

10 листопада 2016 року Справа № 808/6589/13-ам. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, які порушують права позивача, підтверджені постановою суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни, реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивачі звернулися до суду із вказаним позовом. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014, позов задоволено частково: визнано протиправним й скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Д.О. №1725049 від 17.04.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язано реєстраційну службу Запорізького МУЮ Запорізької області розглянути заяву позивачів від 02.04.2013 за реєстраційним № 674784 з урахуванням вимог постанови суду по даній справі; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2016 задоволено подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного теруправління юстиції у Запорізькій області й замінено сторону виконавчого провадження №48831248 з виконання виконавчого листа №808/6589/13-а, виданого 22.09.2015 вказаним судом, а саме замінено боржника з реєстраційної служби Запорізького МУЮ на Запорізьке міське управління юстиції.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2016 задоволено подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області й замінено сторону виконавчого провадження №48831304 з виконання виконавчого листа №808/6589/13-а, виданого 18.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом, а саме: замінено боржника з реєстраційної служби Запорізького МУЮ на Запорізьке міське управління юстиції.

Ухвалою вказаного суду від 21.07.2016 задоволено заяву ОСОБА_1 та прийнято додаткове судове рішення, а саме: прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2016 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зміну сторони виконавчого провадження з Запорізького міського управління юстиції на Запорізьку міську раду.

10.11.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суд із заявою про визнання протиправними дій, які порушують права позивача, підтверджені постановою суду.

В обґрунтування заяви зазначають, що 19.10.2016 державний реєстратор Бачурин О.В. прийняв рішення №31925081, яким відмовив у державній реєстрації права власності. Позивачі вважають, що дане рішення порушує їх права, оскільки фактично реєстратор не виконує судове рішення. Державний реєстратор, приймаючи вищенаведене рішення, посилався на нечинну Інструкцію Держбуду, яка діяла в 1999 році. Позивачі просять визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у державній реєстрації права власності, яке оформлено рішенням №31925081 від 19.10.2016; зобов'язати здійснити на підставі заяви позивачів від 02.04.2013 за реєстраційним №674784 державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна, загальною площею 968,7 кв.м, що знаходиться за адресою: будинок №15 по Південному шосе в м. Запоріжжі.

Відповідно до ст. 15-1 КАС України, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи було визначено суддю Максименко Л.Я., а для розгляду даної заяви - суддю Матяш О.В.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень- відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Згідно з п. 9 абз. 2 ч. 9 ст. 267 КАС України, до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою, суду додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Виходячи із вищенаведеного, заява не відповідає вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України, а саме: до заяви не додано документу про сплату судового збору.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивачів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2016 у справі №805/2135/16-а як на підставу звільнення позивачів від сплати судового збору та зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Тобто, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Одночасно цей Закон визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Виходячи зі змісту ч. 9 ст. 267 КАС України, така заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням позивачів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.

Суд звертає увагу позивачів на те, що таку заяву не визначено у ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а позивачі не мають пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 цього Закону. З таких підстав вони зобов'язані додати до цієї заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір». При цьому суд зауважує, що, відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до абз. 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становить 1378 гривень. Таким чином, станом на дату звернення до суду із даною заявою ставка судового збору за подання заяви з немайновими вимогами фізичною особою складає 551,2 гривень (1378 : 100 х 40 = 551,2).

В ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. В заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, тому сума судового збору за подання даної заяви має складати 1102,4 (551,2 х 2 = 1102,4) гривень.

При цьому суд зазначає, що, відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 6 вищевказаного Закону, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Враховуючи, що дану заяву з двома вимогами немайнового характеру подано двома позивачами, то до позову належить додати 2 окремих документи про сплату судового збору в розмірі 1102,4 гривень кожний. Всупереч вимогам ч.9 ст.267 КАС України позивачами до заяви не додано документів про сплату судового збору в зазначеному розмірі.

Також заява не відповідає вимогам абз. 4 ч. 9 ст. 267 КАС України, відповідно до якої до заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

До заяви додано доказ надіслання її копії на адресу Запорізької міської ради, проте остання не є стороною у даній справі, більш того, як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 03.11.2016 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження з Запорізького МУЮ на Запорізьку міську раду.

Також суд не приймає до уваги посилання позивачів на те, що їм відомо про звільнення держреєстратора Рощіної Д.О з реєстраційної служби, тому їй заява не надсилалася. Проте держреєстратор Рощіна Д.О є стороною у даній справі, а абз.4 ч.9 ст. 267 КАС України містить імперативний припис щодо надіслання на адресу усіх без виключення відповідачів копії такої заяви, невиконання якого тягне за собою невідповідність заяви вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України. Зазначені приписи КАС України не містять положень щодо надіслання копії цієї заяви на розсуд позивачів. Відповідачами у даній справі є держреєстратор реєстраційної служби Запорізького МУЮ Запорізької області Рощіна Д.О. та реєстраційна служба Запорізького МУЮ Запорізької області, тому саме на їх адреси слід було надіслати копії цієї заяви.

Крім того, відповідно до абз. 5 ч. 9 ст. 267 КАС України, заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Судом встановлено, що заяву підписано ОСОБА_1 й ОСОБА_2, проте до заяви не додано копій їх паспортів, матеріали справи також їх не містять. Більш того, додаток до заяви завірено ОСОБА_5, проте до заяви не додано довіреності на представника, а матеріали справи, в свою чергу, містять дві довіреності, строк дії яких сплив, та довіреність від 15.07.2016, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 58 КАС України, адже посвідчена вона посадовою особою підприємства, на якому працює довіритель - ОСОБА_1. Проте, згідно з ч. 4 ст. 58 КАС України, довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Під посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, законодавець мав на увазі консульські установи України, начальників та їх заступників з медичної частини, старших або чергових лікарів госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів, командирів(начальників) військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, посадових осіб органу місцевого самоврядування в населених пунктах, де не має нотаріусів (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII від 02.09.1993), а не посадову особу підприємства, на якому працює довіритель.

Окрім того, згідно з абз. 6 ч.9 ст. 267 КАС України, таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Але в заяві не зазначено, коли позивачі дізналися про винесення державним реєстратором рішення №31925081 від 19.10.2016, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення дня, коли позивачі дізналися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому суд виходить із того, що позивачі повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 19.10.2016 - в день винесення оскаржуваного рішення, а отже заява не відповідає вимогам абз. 6 ч.9 ст. 267 КАС України.

Абзацом 8 частини 9 статті 267 КАС України встановлено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи вищенаведені положення КАС України та те, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, які порушують права позивача, підтверджені постановою суду, не відповідає вимогами абз. 2 ч. 9 ст. 267 КАС України, суд вважає за необхідне повернути заяву позивачам.

Керуючись абз.абз. 2, 8 ч. 9 ст. 267 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, які порушують права позивача, підтверджені постановою суду, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни, реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,- повернути позивачам.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш