Постанова № 62713030, 10.11.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 803/1523/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Киричук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу №155 від 15.09.2016,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу №155 від 15.09.2016 в сумі 43 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної позапланової перевірки додержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог законодавства про працю, Управлінням Держпраці у Волинській області було встановлено порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме: не було укладено трудовий договір з ОСОБА_6 За результатом проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Волинській області складено акт №04-0090/272 від 25.08.2016.

На підставі вказаного акту перевірки начальником Управління Держпраці у Волинській області 15.09.2016 було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №155, якою на ФОП ОСОБА_4 на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 43500,00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною, оскільки ОСОБА_6 в нього продавцем взагалі не працювала, фактично допущена до роботи не була. Вона знаходилась на робочому місці з метою ознайомлення з роботою менеджера по реалізації продукції з вільним графіком відвідування, тобто трудових обов'язків продавця не виконувала.

Крім того, позивач вказує на порушення начальником Управління Держпраці у Волинській області пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509, так як оскаржувана постанова про накладення штрафу №155 від 15.09.2016 прийнята з порушенням строків, встановлених чинним законодавством.

На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову від 15.09.2016 №155 про накладення штрафу в сумі 43500,00 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята у повній відповідності до норм чинного законодавства України та просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_6, листом №1558/01-02 Управління Держпраці у Волинській області 26.07.2016 звернулося до Державної служби України з питань праці про надання погодження щодо проведених заходів державного нагляду за зверненням громадян, в тому числі ФОП ОСОБА_4

Листом №1880723/4/4.2-ДП-16 від 27.07.2016 Державна служба України з питань праці надала згоду Управлінню Держпраці у Волинській області на проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Волинській області на підставі наказу №116-р від 22.08.2016 та направлення на проведення перевірок №473 від 22.08.2016 в період з 23.08.2016 по 26.08.2016 була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, за результатом якої встановлено порушення ОСОБА_4 вимог статті 24 КЗпП України, а саме: не було укладено трудовий договір з ОСОБА_6, яка працювала у позивача з 17.05.2016 по 14.07.2016.

За результатом проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Волинській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області №04-0090/272 від 25.08.2016 (а. с. 7- 16).

На підставі вищевказаного порушення та акту перевірки №04-0090/272 начальником Управління Держпраці у Волинській області 15.09.2016 винесено постанову №155 про накладення штрафу, якою на ФОП ОСОБА_4 на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 43 500,00 грн. (а. с. 5)

Крім того, на підставі акта перевірки дотримання норм чинного законодавства про працю №04-0090/272 Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів по даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ФОП ОСОБА_4 за частиною третьою статті 41 КУпАП від 25.08.2016 №04-0090/136 (а. с. 17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено утворити Міністерство соціальної політики України, Державну інспекцію України з питань праці, реорганізувавши Міністерство праці та соціальної політики України.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011 (далі - Положення №386), Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна інспекція України з питань праці у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Державна інспекція України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура проведення відповідачем перевірок встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (надалі - Порядок № 390).

Пунктом 2 Порядку №390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Державна інспекція України з питань праці та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Згідно статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Приписи статей 3, 7, 8, 10, 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлюють певні права і обов'язки, дотримання яких є обов'язковими як для суб'єктів господарювання так і для посадових осіб органу державного нагляду (контролю), що здійснюють заходи з перевірки, в тому числі, законодавства про працю.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

У відповідності з частинами першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

При цьому, частиною 5 цієї ж статті визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Волинській області за зверненням фізичної особи ОСОБА_6 про порушення суб'єктом господарювання її законних прав було призначено проведення позапланової перевірки додержання суб'єктам господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_4, що відповідає вимогам частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачений вичерпний перелік підстав для проведення перевірки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування №04-0090/272, під час позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4 було встановлено факт порушення ним частини третьої статті 24 КЗпП України - допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Штрафи, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та одним із завдань є: здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №55 від 03.02.2016 штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, на адресу позивача Управлінням Держпраці у Волинській області за вих. №125 від 09.09.2016 надсилалось повідомлення про розгляд 15.09.2016 справи про накладення штрафу у відповідності до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яке було отримано ФОП ОСОБА_4 поштою 14.09.2016, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №4302512499768 та не заперечується позивачем та його представником в судовому засіданні. Крім того, про розгляд справи про накладення штрафу позивача було повідомлено в телефонному режимі.

За результатом розгляду матеріалів Управління Держпраці у Волинській області постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.10.2016 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 КУпАП, а саме: позивачем, як приватним підприємцем не було укладено трудовий договір з ОСОБА_6 Однак, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, щиро розкаявся, його звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Постанова набрала законної сили 08.11.2016.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме - не укладення трудового договору з ОСОБА_6

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність накладення штрафу на ФОП ОСОБА_4 в сумі 43500,00 грн., а тому підстав для скасування постанови начальника Управління Держпраці у Волинській області від 15.09.2016 №155 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 43500,00 грн. немає.

Крім того, судом не береться до уваги посилання позивача та його представника як на підставу для скасування оскаржуваної постанови ту обставину, що позивача вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Луцького міськрайонного суду від 27.10.2016, а тому не може бути накладено штраф за одне і теж правопорушення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області Федорчук Л. В. 25.08.2016 по даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ФОП ОСОБА_4 за частиною третьою статті 41 КУпАП. За результатом розгляду вказаного протоколу, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.10.2016 ФОП ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежено усним зауваженням, оскільки ОСОБА_4 вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю.

При цьому, суд зазначає, що вчинення правопорушення тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді застосування до правопорушника заходів державного примусу. В залежності від характеристики видів правопорушень розрізняються і види юридичної відповідальності, а саме: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна та ін. В основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності (так як, за порушення законодавства про працю винна особа може бути притягнута до адміністративної та окремого виду відповідальності, яка не є адміністративною, господарською тощо).

Принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і ін.

Відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України є окремим видом відповідальності, яка не належить ні до адміністративної, ні до фінансово-господарської. А тому особа може притягатися до різних видів відповідальності за одне й те саме порушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідач в ході судового розгляду довів правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу від 15.09.2016 №155, відтак в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу №155 від 15.09.2016 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 15 листопада 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О. А. Лозовський