Постанова № 62713013, 08.11.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 803/1258/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача Федорчук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП, СПД ОСОБА_3.) звернувся з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304 прийняте на підставі матеріалів документальної перевірки - акта від 19.01.2016 року № 106/17-01/НОМЕР_1. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме - заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 145 845 грн. 04 коп., з яких 36 415 грн. 57 коп. за 2012 рік, 44 577 грн. за 2013 рік, 64 852 грн. 47 коп. за 2014 рік є необґрунтованими. Обставини щодо заниження валових витрат підприємцем були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 803/517/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000941304 від 12.02.2016 року, за результатами якого оскаржуване податкове повідомлення рішення скасоване. Отже, оскільки обставини щодо безпідставності висновків контролюючого органу про заниження СПД ОСОБА_3 валових витрат за перевірений період встановлені судовим рішенням в адміністративній, тому оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304 є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що судове рішення в адміністративній справі № 803/517/16 від 31.05.2016 року набрало законної сили 10.10.2016 року.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову від 30 серпня 2016 року і в судовому засіданні представник відповідача його вимог не визнав. Зазначав, що судове рішення в адміністративній справі № 803/517/16 від 31.05.2016 року Луцькою ОДПІ оскаржено в апеляційному порядку. Донарахування фіскальним органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 145 845 грн. і застосування до ФОП штрафних санкцій у зв'язку із таким донарахуванням є правомірним, а тому оскаржуване рішення є законним і зв'язку з цим в позові просив відмовити. Додаткових письмових пояснень і доказів відповідач суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 1047 від 15.05.2016 року, направлення № 002453 від 21.12.2015 року Луцькою ОДПІ в період з 21.12.2015 року по 13.01.2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період за цей же період.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.01.2016 року №106/17-01/НОМЕР_1 (а. с. 12-38), згідно із висновками якого контролюючим органом виявлено порушення пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування", внаслідок чого підприємцем занижено єдиний соціальний внесок на загальну суму 145 845 грн. 04 коп., в тому числі за 2012 рік на 36 415 грн. 57 коп., за 2013 рік на 44 577 грн., за 2014 рік на 64 852 грн. 47 коп.; пункту 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4 статті 177, пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 343 213 грн. 14 коп., з яких: 20 136 грн. 23 коп. за 2013 рік, 323 076 грн. 91 коп. за 2014 рік.

На підставі акта перевірки №106/17-01/НОМЕР_1 від 19.01.2016 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення № 0000971304 від 12.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу донараховано 145845 грн. єдиного внеску та застосовано штрафні санкції в розмірі 20 454 грн. 91 коп. (а. с. 9).

Також Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000941304 від 12 лютого 2016 року, яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 343 213 грн. 10 коп. за основним платежем, на 85 803 грн. 29 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 11).

Вказане податкове повідомлення-рішення підприємцем оскаржене в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року в адміністративній справі № 803/517/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000941304 від 12.02.2016 року адміністративний позов задоволено повністю, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнане протиправним і скасоване. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 року рішення суду першої інстанції у вказаній справі залишене без змін (а. с. 69-72, 97-101).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом судового розгляду в адміністративній справі № 803/517/16 було встановлення правомірності донарахування контролюючим органом підприємцю грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 429 016 грн. 39 коп. (343 213 грн. 10 коп. за основним платежем, 85 803 грн. 29 коп. за штрафними санкціями). Як вбачається з акту перевірки від 19.01.2016 року №106/17-01/НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ донарахування вказаного грошового зобов'язання було здійснено за 2013-2014 роки у зв'язку із неможливістю підтвердження позивачем використання у своїй господарській діяльності товарів (запчастин), суми на придбання яких ним було віднесено до валових витрат.

Таким чином, рішенням суду в адміністративній справі № 803/517/16, яке набрало законної сили, встановлено безпідставність і протиправність висновків контролюючого органу щодо заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 343 213 грн. 10 коп., з яких: 20 136 грн. 23 коп. за 2013 рік і 323 076 грн. 91 коп. за 2014 рік.

Як вбачається з рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304 контролюючим органом за результатами перевірки донараховано 145 845 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 454 грн. 91 коп.

При цьому, з акта перевірки від 19.01.2016 року вбачається, що донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування контролюючим органом проведено за 2012 рік в розмірі 36 415 грн. 57 коп., за 2013 рік в розмірі 44 577 грн., за 2014 рік в розмірі 64 852 грн. 47 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 4 частини першої статті 4 цього Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 7 цього ж Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

З акту перевірки вбачається, що СПД ОСОБА_3 занижено дохід, на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 420302,72 грн., що призвело до заниження нарахування єдиного соціального внеску на загальну суму 145 845 грн. 04 коп., з яких 36 415 грн. 57 коп. за 2012 рік, 44 577 грн. за 2013 рік, 64 852 грн. 47 коп. за 2014 рік.

Разом з тим, судовими рішеннями у справі № 803/517/16 підтверджено правомірність формування позивачем валових витрат у 2013-2014 роках та констатовано хибність висновків Луцької ОДПІ щодо заниження доходу у вказаний період.

Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням донараховано підприємцю ОСОБА_3 44 577 грн. єдиного внеску за 2013 рік, 64 852 грн. 47 коп. за 2014 рік внаслідок встановлення заниження доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 420302,72 грн., а дане порушення не знайшло підтвердження при розгляді судами справи № 803/517/16, суд дійшов висновку про те, що Луцькою ОДПІ неправомірно донараховано позивачу єдиний внесок за 2013 та 2014 рік, а тому рішення від 12.02.2016 року № 0000971304 в частині донарахування 109429,42 грн. єдиного внеску підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення в частині донарахування 36 415 грн. 57 коп. єдиного внеску за 2012 рік, судом встановлено наступне.

Пунктом 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 7 вказаного закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Згідно з ч. 3 цієї статті нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Актом перевірки встановлено, що у 2012 році позивачем було визначено базу нарахування єдиного внеску без урахування вищевказаних вимог Закону, що стало підставою для донарахування єдиного внеску за 2012 рік у розмірі 36415,57 грн.

Позивачем ні у позовній заяві, ні в засіданні суду не надано жодного доказу на підтвердження неправомірного нарахування Луцькою ОДПІ єдиного внеску за 2012 рік та не доведено правильності самостійного нарахування внеску за вказаний період.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304 в частині донарахування 109 429 грн. 42 коп. єдиного соціального внеску.

Згідно із частинами першою, третьою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення від 12.02.2016 року № 0000971304 в частині донарахування 109 429 грн. 42 коп. єдиного соціального внеску, тому на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 1 254 грн. 17 коп.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.02.2016 року № 0000971304 в частині донарахування 109 429 грн. 42 коп. єдиного соціального внеску.

У задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39497665) судовий збір у розмірі 1 254 грн. 17 коп. (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири грн. 17 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 14 листопада 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко