Постанова № 62712857, 09.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2016 р. Справа № 802/1173/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

представника позивача: Жолудя І.О.,

представника відповідача: Огородника В.В.,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ТОВ "Курланд "

до: приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Андріїв Елеонори Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ФГ "Дзялів", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Курланд" (далі - ТОВ "Курланд") з адміністративним позовом до відповідача - приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Андріїв Елеонори Леонідівни про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 29.09.2016 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФГ "Дзялів", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Курланд" орендує земельні ділянки, що розташовані на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Северинівської сільської ради Жмеринського району на підставі договорів оренди, укладених між ТОВ "Курланд" та третіми особами (власниками земельних ділянок).

Однак, позивачу зі змісту Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що між власниками земельних ділянок та ФГ "Дзялів" укладено та зареєстровано інші договори оренди землі щодо земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Курланд".

Позивач зазначив, що права оренди земельних ділянок за ФГ "Дзялів" зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позовна вимога про визнання протиправними та скасування яких і стала предметом адміністративного позову у цій адміністративній справі.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень позивач вказав, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладеними між ФГ "Дзялів" та фізичними особами, належним чином не перевірив, чи зареєстроване право оренди на ці земельні ділянки за іншими особами, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні й ті ж самі земельні ділянки передано в оренду різним орендарям.

Разом з тим, позивач зазначив, що доказами, які підтверджують факт реєстрації договорів оренди землі є наявність реєстраційних написів на договорах оренди, укладених власниками земельних ділянок із ТОВ "Курланд", та відповідна інформація, що міститься у Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та посилаючись на те, що оскаржувані рішення спричинили одночасне існування подвійної державної реєстрації прав оренди на одні і ті ж земельні ділянки за різними особами, просив визнати такі рішення протиправним та скасувати їх.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Крім того, вказав, що перед прийняттям оскаржуваних рішень відповідач здійснив перевірку відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих заявниками документів. Оскільки будь-які відомості про реєстрацію спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі були відсутні, то підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій у нього не було. При цьому, зазначив, що обов'язок відповідача щодо направлення запиту органам влади виникає виключно за умови відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Однак, при поданні ФГ "Дзялів" заяв про державну реєстрацію речових прав надано витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, видані управлінням Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області, у яких відомості про обмеження у використанні земельних ділянок не зазначені та не зареєстровані. Відтак, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та зазначила, що земельні ділянки, державна реєстрації прав оренди на які проведена згідно оскаржуваних рішень, вважаються вільними, оскільки реєстрація первинних договорів не була проведена належним чином, а тому жодних перешкод для державної реєстрації прав за ФГ "Дзялів" у відповідача не існувало.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ФГ "Дзялів" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач, надавши оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову із наступних мотивів.

Судом встановлено, що 08.08.2008 року між ТОВ "Курланд" та ОСОБА_10 (спадкоємець - ОСОБА_5) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,8537 га, яка розташована на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_1), строком на 25 років, про реєстрацію якого вчинено запис від 25.12.2008 року за № 040885200043.

22.11.2006 року між ТОВ "Курланд" та ОСОБА_11 (спадкоємець - ОСОБА_7) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,7221га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_2), строком на 25 років, про реєстрацію якого вчинено запис від 30.01.2007 року за № 040786300208.

03.07.2007 року між ТОВ "Курланд" та ОСОБА_8 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,6185 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_3), строком на 25 років, про реєстрацію якого вчинено запис від 13.07.2007 року за № 040786300639.

13.08.2007 року між ТОВ "Курланд" та ОСОБА_12 (спадкоємець - ОСОБА_9) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,1406 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_4), строком на 25 років, про реєстрацію якого вчинено запис від 09.01.2008 року за № 040786300009.

31.03.2008 року між ТОВ "Курланд" та ОСОБА_13 (спадкоємець - ОСОБА_6) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,0574 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_5), строком на 25 років, про реєстрацію якого вчинено запис від 28.03.2008 року за № 040886300037.

Крім того, судом встановлено, що факт державної реєстрації підтверджується лише відповідними записами у вказаних вище договорах, а також витягом із Книги реєстрації державних актів на право власності на землю, користування та договорів оренди землі.

В подальшому, власниками земельних ділянок (в тому числі їх спадкоємцями) укладено нові договори оренди землі із ФГ "Дзялів".

Згідно із рішеннями приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Андріїв Елеонори Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, а саме:

- індексний номер 28469141від 26.02.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, зареєстрованого за ФГ "Дзялів" на підставі договору оренди землі № б/н від 26.05.2016 року, укладеного з орендодавцем ОСОБА_5;

- індексний номер 28428216 від 24.02.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2, зареєстрованого за ФГ "Дзялів" на підставі договору оренди землі № б/н від 01.02.2016 року, укладеного з орендодавцем ОСОБА_7;

- індексний номер 28296648 від 17.02.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_3, зареєстрованого за ФГ "Дзялів" на підставі договору оренди землі № б/н від 01.02.2016 року, укладеного з орендодавцем ОСОБА_8;

- індексний номер 28470804 від 26.02.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий НОМЕР_6, зареєстрованого за ФГ "Дзялів" на підставі договору оренди землі № б/н від 17.02.2016 року, укладеного з орендодавцем ОСОБА_9;

- індексний номер 28446447 від 25.02.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий НОМЕР_7, зареєстрованого за ФГ "Дзялів" на підставі договору оренди землі № б/н від 17.02.2016, укладеного з орендодавцем ОСОБА_6.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції закону, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав, представник позивача вказує, що при проведенні державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки, на підставі укладених договорів оренди між ФГ "Дзялів" та власниками земельних ділянок, державний реєстратор не вжив всіх заходів для перевірки факту наявності вже зареєстрованих прав на ці ж земельні ділянки за ТОВ "Курланд". На думку представника позивача, державний реєстратор повинен був звернутися до відповідних органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію права оренди до 01.01.2013 року та отримати інформацію (довідки, копії документів тощо) про відсутність вже зареєстрованих прав на ці земельні ділянки.

Однак, суд із вказаними доводами позивача не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

З аналізу вказаної норми видно, що на державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, покладається обов'язок щодо направлення запиту до відповідних органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав лише у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Разом з тим, як видно із реєстраційних справ, ФГ "Дзялів" подало нотаріусу - державному реєстратору повні пакети документів для державної реєстрації прав оренди разом із заявами, а також витяги з Державного земельного кадастру щодо кожної земельної ділянки, які не містять відомостей щодо наявності інших користувачів спірних земельних ділянок, право оренди яких було б зареєстровано, зокрема за іншими договорами.

Відтак, зважаючи на наведене та беручи до уваги, що разом із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки було подано повний пакет документів, а також витяги з Державного земельного кадастру, що підтверджували факт відсутності вже зареєстрованих прав на ці ж земельні ділянки, суд доходить висновку про відсутність обов'язку державного реєстратора вчиняти дії спрямовані для їх повторного отримання. Тому, суд наголошує, що вчиняючи реєстраційні дії на основі поданих ФГ "Дзялів" документів, реєстратор діяла правомірно, на підставі та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Щодо доводів позивача про протиправність оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав на земельні ділянки, якими зареєстровано право оренди за ФГ "Дзялів" в силу того, що вказаними рішеннями допущено існування подвійної реєстрації на одній й ті ж об'єкти прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Так, ситуація існування подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними орендарями може існували лише тоді, коли первинна реєстрація права оренди земельних ділянок була проведена відповідно до норм чинного законодавства. Разом з тим, незважаючи на факт існування вже зареєстрованих прав, державний реєстратор в силу різних обставин, приймає рішення про реєстрацію прав за іншим суб'єктом.

Перевіряючи чинність державної реєстрації на спірні земельні ділянки за ТОВ "Курланд", суд звертає увагу на наступне.

Статтею 202 Земельного кодексу України (у редакції на час укладення договорів оренди позивачем) визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Крім того, відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель та форму книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Тимчасовий порядок) (чинний на момент проведення ТОВ "Курланд" державної реєстрації спірних земельних ділянок).

Так, згідно п. 1.2. Тимчасового порядку, адміністратор державного реєстру земель (далі - адміністратор) - Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК.

Разом з тим, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

В силу наведеної норми, Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Водночас, поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Таким чином, суд звертає увагу, що згідно вимог ст. 202 Земельного кодексу України та Тимчасового порядку (чинних на момент проведення ТОВ "Курланд" державної реєстрації прав оренди земельних ділянок), договір оренди, укладений та зареєстрований до 01.01.2013 року може вважатися зареєстрованим у встановленому законом порядку лише за умови дотримання двох умов. Зокрема, відомості про об'єкт оренди за договором (земельну ділянку) внесено до Поземельної книги. Крім того, необхідною умовою є внесення до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідного запису про укладений договір оренди даної земельної ділянки. При цьому, суд наголошує, що законодавець у вказаних нормах не передбачив альтернативні варіанти для проведення реєстрації, а чітко визначив про необхідність існування двох умов одночасно в сукупності.

Отже, про факт проведення державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі, що укладені до 01.01.2013 року відповідно до чинного на той момент законодавства, може свідчити внесення всіх необхідних відомостей до державного реєстру земель. Зокрема, такі відомості повинні міститися в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та в поземельній книзі, оскільки такі є складовими елементами державного реєстру земель.

Так, управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області листом від 01.11.2016 №9-28-99.4-2087/2-16 надіслало до суду запитувані Поземельні книги (а.с.98-181, т.2).

Проаналізувавши зміст наданих управлінням Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області Поземельних книг суд зазначає, що такі не містять відомостей про реєстрацію спірних земельних ділянок за ТОВ "Курланд", що в свою чергу не заперечувалось представником позивача.

Відтак, зміст наданих Поземельних книг не дає підстав стверджувати, що реєстрація земельних ділянок мала місце у тому порядку, та у той спосіб, який був передбачений згідно чинного на момент реєстрації законодавства.

Тому, висновки позивача про те, що на спірні земельні ділянки одночасно у встановленому законодавством порядку виникли речові права як у ТОВ "Курланд", так і у інших орендарів є безпідставними.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача, що відмітки на договорах оренди землі, укладеними між ТОВ "Курланд" та власними земельних ділянок, разом із наявними записами у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (за винятком договорів оренди землі щодо яких записи відсутні) є достатніми та єдиними доказами того, що державна реєстрація прав оренди на земельні ділянки проведена відповідно до вимог чинного, на момент їх реєстрації, законодавства.

У спростування вказаного аргументу позивача, суд виходить із структури державного реєстру земель, який вівся до 01.01.2013 року. Разом з тим, зазначає, що договір оренди землі вважається зареєстрованим лише за умови проведення усієї визначеної законодавством процедури реєстрації, наслідками чого повинні бути записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та Поземельних книгах, а також проставлення відмітки на договорі оренди землі, яка носить інформаційний характер.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, суд доходить висновку, що державна реєстрація права оренди за ТОВ "Курланд" на підставі договорів оренди укладених із третіми особами (власниками земельних ділянок) не проведена у встановленому порядку.

Отже, доводи позивача про те, що оскаржуваними рішеннями про державну реєстрацію прав було допущено існування подвійної реєстрації на один і той же об'єкт є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо посилань представника позивача на постанову Верховного Суду України від 29.09.2015 року, в якій висвітлена правова позиція стосовно ситуації аналогічній, на думку представника, у цій справі, суд зазначає про наступне.

Із положень статті 244-2 КАС України випливає, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Разом з тим, слід зазначити, що обставини та підстави, що досліджувались у цій справі не є аналогічними тим, що досліджувались у справі, в якій винесено рішення Верховного Суду України 29.09.2015 року.

Зокрема, Верховним Судом України досліджувалось лише питання відповідності дій реєстратора вимогам закону щодо процедури другої реєстрації, в той час, як у даній справі досліджувалась наявність первинної державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки, якої, на думку відповідача та третіх осіб, не було проведено. Окрім того, у справі, що переглядалась Верховним Судом України реєстратор не володів відомостями, які б підтверджували відсутність зареєстрованих інших прав, тоді як у цій справі реєстратором від заявника були отримані відомості з ДЗК.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що здійснюючи державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки, на підставі договорів укладених між власниками земельних ділянок та ФГ "Дзялів" орган державної реєстрації діяв в порядку, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством. Відтак, підстави для визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відсутні.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Курланд" про визнання протиправними та скасування рішень, слід відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна