Постанова № 62708501, 09.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1135/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Ждановій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 06.07.2016, а саме: чорного металобрухту від списання обладнання та запасних частин, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - Відповідач), в якому просила надати дозвіл ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108), що перебуває у податковій заставі, з урахуванням акту опису майна від 06 липня 2016 року, обґрунтувавши свої вимоги таким.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі №812/998/15 позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкової заборгованості в сумі 3837852,67 грн. задоволено повністю.

У судовому засіданні 14 травня 2015 року по справі № 812/998/15 встановлено наступні обставини:

1. У відповідача утворився податковий борг (узгоджене податкове зобов'язання) з екологічного податку та рентної плати за користування надр 3837852,67 грн. (1408053,06 грн. - екологічний податок, 2429799,61 грн рентна плата за користування надрами).

2. Згідно з п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент направлення податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання вищезазначеного відповідачеві виставлена перша податкова вимога № 1/54/4491/24-06 від 06.06.2003, яка була направлена 09.06.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.06.2003. Друга податкова вимога № 2/79/6808 від 05.08.2003, яка була направлена 08.08.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003. Зазначені вимоги у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржені.

У відповідності до положень ст.ст. 87, 95 ПКУ та на виконання вищевказаної постанови Луганського окружного адміністративного суду ДПІ у м. Лисичанську надіслано до обслуговуючого відповідача банку інкасові доручення № 245 від 30.08.2016 року, №247 від 30.08.2015 року, №248 від 30.08.2016 року. У зв'язку з відсутністю обігових коштів на рахунках відповідача по всіх інкасових дорученнях банком надано повідомлення про повернення доручень без виконання. Таким чином, беззаперечним і факт неможливості погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків відповідача.

Керуючись нормами статей 88 та 89 ПКУ, на підставі Рішення про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2016 року № 4, актом опису майна від 06 липня 2016 року було описано майно ПАТ «Лисичанськвугілля» на загальну суму 100000,00 грн., а саме: - чорний металобрухт у кількості 50,0 тон вартістю 2000,0 грн. за одиницю виміру, загальною вартістю 100000,00 грн.

Зазначене майно зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №50170504 від 22.08.2016 року.

Станом на теперішній час від відповідача не надходила інформація щодо наявності майна, яке може бути включено до податкової застави.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача зазначив, що у зв'язку з тяжким фінансово-економічним станом товариство не має можливості своєчасно сплачувати обов'язкові платежі в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі № 812/998/15 встановлено, що за період з 01.04.2015 по 30.06.2015 за ПАТ «Лисичанськвугілля» утворився податковий борг з екологічного податку та з плати за користування надрами у загальній сумі 3837852,67 грн., який є основним боргом (а.с.13-15).

Відповідно до корінця першої податкової вимоги форми «Ю1» від 06.06.2003 № 1/54/4491/20-06 вбачається, що зазначена податкова вимога була виставлена Позивачем Відповідачеві за погодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 156937,25 грн. та направлена на адресу Відповідача, яку останній отримав 11.06.2003, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.11).

Відповідно до корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» від 05.08.2003 № 2/79/6808 вбачається, що зазначена податкова вимога була виставлена Позивачем Відповідачеві за погодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 1215388,30 грн. та направлена на адресу Відповідача, яку останній отримав 11.08.2003, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.12).

Відповідно до Акту опису майна від 06.07.2016 податковий керуючий провів опис такого майна: «Чорний металобрухт від списання обладнання та запасних частин, який знаходиться ш. ім. Мельнікова, вул. Первомайська, д. 217.

Кількість - 50,0. Одиниця виміру - ТН. Вартість одиниці - 2000 грн., усього - 100000,00 грн.

Акт підписаний податковим керуючим В.Ю.Некриловим, представником платника податків - Сохненко Е.В., залученою особою - ОСОБА_3 (а.с.20).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до цього реєстру внесений реєстраційний запис, параметрами якого є: № витягу - 50170504; дата видачі - 22.08.2016, вид обтяження - публічне обтяження, тип обтяження - податкова застава, підстава обтяження - ст. 88, 89 Податкового кодексу України, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно акту опису майна від 06.07.2016; відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем, обтяжувач - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, боржник - ПАТ «Лисичанськвугілля»; дата та час реєстрації - 22.08.2016 11:50:17 (а.с.21).

Відповідно до інформації за підписом в.о. директора ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» станом на 06 липня 2016 року у бухгалтерському обліку від списання обладнання та заміни запасних частин та деталей числиться 50,0 (п'ятдесят) тон чорного металобрухту (а.с. 71).

Відповідно до інформації за підписом в.о. директора ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» згідно акту ДПІ у м. Лисичанську від 06.07.2016 було описано 50,0 тон чорного металобрухту по ціні 2000,00 гривень за 1 тону (усього на суму 100000,00 гривень), який рахується у бухгалтерському обліку ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» від списання обладнання та заміни запасних частин (а.с. 72).

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 7 КАС України одними з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 8 КАС України (Верховенство права) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Чинною постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 812/998/15 (а.с.13-15) дійсно встановлені наступні обставини:

1. У відповідача утворився податковий борг (узгоджене податкове зобов'язання) з екологічного податку та рентної плати за користування надр 3837852,67 грн. (1408053,06 грн. - екологічний податок, 2429799,61 грн рентна плата за користування надрами) за період з 01.04.2015 по 30.06.2015.

2. Згідно з п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент направлення податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання вищезазначеного відповідачеві виставлена перша податкова вимога № 1/54/4491/24-06 від 06.06.2003, яка була направлена 09.06.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.06.2003. Друга податкова вимога № 2/79/6808 від 05.08.2003, яка була направлена 08.08.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003. Зазначені вимоги у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржені.

Однак в зазначеній постанові від 14.09.2015 судом зовсім не надавалася оцінка не оскарженим податковим вимогам від 06.06.2003 та від 05.08.2003 на предмет їх відповідності положенням Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, та можливості застосування вказаних податкових вимог, які були прийняті відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в контексті положень п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України. Як наслідок, з урахуванням положень ст. 129 Конституції України, ст. ст. 7-9 КАС України у суду відсутні підстави використовувати положення ст. 72 КАС України стосовно можливості застосування при даних правовідносинах податкових вимог від 06.06.2003 та від 05.08.2003. З цього приводу суд зазначає таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, виникли після набрання чинності Податковим Кодексом України - 01.01.2011, а Позивач як на одну з підстав для задоволення позовних вимог посилається на податкові вимоги, які були винесені в порядку Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також аналізувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003);

д) податковий борг визнається безнадійним.

Згідно відомостей корінця першої податкової вимоги від 06.06.2003 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 06.06.2003 року становила 156937,25 грн., код платежу 14010100. Згідно відомостей корінця другої податкової вимоги від 05.08.2003 року загальна сума податкового боргу відповідача станом на 05.08.2003 року становила 1215388,11 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога винесена станом на 06.06.2003 року та становила 156937,25 грн., друга податкова вимога винесена станом на 05.08.2003 року та становила 1215388,11 грн.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 01.04.2015 по 30.06.2015. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.

При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

При цьому в Законі України № 2181 була зовсім відсутня така норма, як п. 59.5 ст. 59 ПК України, а саме:

«У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).»

В прикінцевих та перехідних положеннях Податкового кодексу України з цього питання також відсутні будь-які роз'яснення та відповідні положення.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом відносно Відповідача не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу як за період з 01.04.2015 по 30.06.2015 в сумі 3837852,67 грн., так і не надсилалися інші податкові вимоги після набрання чинності Податкового кодексу України після 01.01.2011. Внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 3837852,67 за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що перебуває у податковій заставі.

Щодо наданих Позивачем таких доказів як Акт опису майна від 06.07.2016 та Витяг про реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна суд зазначає таке.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 за № 572, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1841/24373, був затверджений Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів (далі - Порядок № 572).

Відповідно до пункту 2.2. Порядку № 572 визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

В додатку 2 до Порядку № 572 в змісті Акту обов'язково повинно зазначатися найменування майна (з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо).

Пунктами 3.1.-3.2 Порядку № 572 визначено, що орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Така реєстрація здійснюється:

щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 „Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541.

Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830, (далі - Порядок № 830), визначені наступні положення.

Пункт 6. Відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) підписує обтяжувач. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. У разі коли заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Підпунктом 3 пункту 7 визначено, що у заяві зазначається опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації

Підпунктом 3 пункту 8 визначено, що у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вноситься опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Як встановлено судом з наданої Позивачем копії Акту опису майна від 06.07.2016, опису підлягав чорний металобрухт від списання обладнання та заміни запасних частин. Вказане майно рахується у бухгалтерському обліку ВП «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова». При складанні акту опису були присутні представники платника податків: Сохненко Е.В. та головний бухгалтер ОСОБА_3

Таким чином, якщо це майно було списане та рахувалося у бухгалтерському обліку підприємства, то в наявності повинні бути акти списання такого майна, підписані повноважними особами, з детальною характеристикою кожного предмета: ваги, виду, кольору, виробничої марки, дати випуску, ступеню зносу тощо.

При наявності повноважних представників платника податків та реальної можливості встановити кількісні та якісні показники майна, яке підлягало опису, податковим керуючим в порушення абз. 4 п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України та пункту 2.2. Порядку № 572 не зазначені обов'язкові до опису характеристики кожного предмета: їх кількість, вага, вид, колір, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо. В акті опису майна зазначена лише загальна вага - 50 тон, що суперечить визначеному порядку та формі, які затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У зв'язку з встановленими обставинами Акт опису майна від 06.07.2016 судом визнається по справі неналежним доказом.

Як встановлено судом з наданої Позивачем копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, до цього реєстру внесений реєстраційний запис, яким визначені такі параметри: вид обтяження - публічне обтяження, тип обтяження - податкова застава, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно акту опису майна від 06.07.2016; обтяжувач - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, боржник - ПАТ «Лисичанськвугілля»; дата та час реєстрації - 22.08.2016 11:50:17.

Таким чином, Позивач в порушення положень п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України та підпункту 3 пункту 7 Порядку № 830 належним чином не зареєстрував рухоме майно, що є предметом обтяження згідно Акту опису майна від 06.07.2016.

У Державний реєстр обтяжень рухомого майна як об'єкт обтяження були внесені відомості лише про активи платника податків згідно з актом опису майна від 06.07.2016.

З такого запису зовсім неможливо ідентифікувати предмет обтяження, оскільки активами платника податків може бути будь-яке рухоме майно.

В даному випадку навіть загальні назви описаного актом від 06.07.2016 майна - «чорний металобрухт від списання обладнання та запасних частин», не були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Тобто, мета реєстрації обтяження рухомого майна за актом опису майна від 06.07.2016 зовсім не була реалізована.

Також в порушення пункту 3.1. Порядку № 572 Позивач зареєстрував податкову заставу у відповідному державному реєстрі не у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна - з 07.07.2016 по 11.07.2016, а лише 22.08.2016, тобто через 1 місяць та 11 днів після кінцевої дати для реєстрації податкової застави.

У зв'язку з встановленими порушеннями Витяг про реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту опису майна від 06.07.2016 судом визнається по справі неналежним доказом.

Таким чином, Позивач не надав належних доказів, які б свідчили про наявність законних підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 06.07.2016, а саме: чорного металобрухту від списання обладнання та запасних частин, що є підставами для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 06.07.2016, а саме: чорного металобрухту від списання обладнання та запасних частин, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця