Постанова № 62704930, 09.11.2016, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1129/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С. С.,

при секретарі Кравченко А.Г.

за участі: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Нішту О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, комісії Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, третя особа Військова частина №3036 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє від свого імені та від імені малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 звернулись до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, комісії Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, третя особа військова частина №3036 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову зазначає, що вона, ОСОБА_1, перебувала у шлюбі з ОСОБА_8, який був зареєстрований 12 липня 2003 року. Від спільного шлюбу у них народились двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_8 Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 помер до виникнення спору ще ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_8 був військовозобов'язаним. З 01 квітня 2014 року ОСОБА_8 був призваний на військову службу на підставі наказу в.о. Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» до військової частини 3036 та проходив службу по ІНФОРМАЦІЯ_7.

В періоди часу з 16.07.2014 року по 14.08.2014 року, з 15.08.2014 року по 13.09.2014 року, з 14.09.2014 року по 18.09.2014 року, з 16.11.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Згідно Наказу командира військової частини 3036 Національної гвардії України, 16.11.2014 року ОСОБА_8 був відряджений в зону проведення антитерористичної операції для виконання бойових завдань.

Будучи мобілізованим ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції та загинув.

Внаслідок проведення Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України розслідування нещасного випаду, що стався з ОСОБА_8, складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12 лютого 2015 року за формою Н-5, в п.6 якого було зроблено висновок комісії і зазначено, що нещасний випадок з ОСОБА_8 стався в період проходження служби і непов'язаний з виконанням службових обов'язків. У зв'язку з таким висновком було складено Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 12 лютого 2015 року за формою НТ.

Не погодившись зі змістами цих актів щодо не встановлення комісією зв'язку смерті з виконанням ОСОБА_8 службових обов'язків, ОСОБА_1, звернулась з позовом до суду і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 року її позовні вимоги було задоволено, а саме:

1. Визнано протиправним та не чинним Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12.02.2015 року за формою Н-5 в частині визнання нещасного випадку, який стався 19.12.204 року з ОСОБА_8 у період проходження служби, як такого, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

2. Зобов'язано Центральне територіальне управління Національної гвардії України скласти Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 в період проходження служби, зазначивши, що цей випадок пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

3. Визнати протиправним та скасувати Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 12 лютого 2015 року за формою НТ, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби.

4. Зобов'язано Центральне територіальне управління Національної гвардії України за наслідками нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби скласти Акт про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків за формою Н-1.

З врахуванням цих судових рішень Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України 04.11.2015 року складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 в період проходження служби, в розділі 6 якого зроблено висновок, що цей випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

З врахуванням цих судових рішень Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України 13.11.2015 року складено Акт про нещасний випадок за формою Н-1, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 в період проходження служби, в розділі 14 якого зроблено висновок, що цей випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, що підтверджується доданою до позову копією цього Акту.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.3 Базового Закону дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

У зв'язку з поширенням на них дії Базового закону, після винесення рішень Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 25.05.2015 року та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 02.09.2015 року, після складання повторних Актів за формами Н-5 та Н-1 від 13 та 04.11.2015 року, та після винесення військово-лікарською комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровської області постанови від 10.12.2015 року про пов'язаність травми ОСОБА_8 з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулись до управління праці та соціального захисту населення, та отримали посвідчення члена сім'ї загиблого.

Крім отримання зазначених посвідчень для користування пільгами, вона та ОСОБА_2 також звернулись до відповідача для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, але, 09 серпня 2016 року отримали відмову.

З витягу з протоколу №115/975 вбачається, що єдиною підставою відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам померлого військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8 є посилання на п.1 ст.16-4 Базового Закону та п.19 Порядку, а саме:

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

б) вчинення ним ДІЙ у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

Вони не можуть погодитись зі змістом рішення відповідача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам померлого військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8, зазначеного у протоколі Відповідача №115/975, а саме:

Згідно первинних Актів за формами Н-5 та НТ від 12.02.2015 року, так і повторних Актів за формами Н-5 та Н-1 від 13 та 04.11.2015 року, складених з врахуванням рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 року, комісією не встановлено вчинення ОСОБА_8 будь-яких дій в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок яких настала його смерть.

Рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 року, встановлено, що ОСОБА_8 не вчиняв будь-яких дій в стані алкогольного сп'яніння, які призвели до його загибелі (смерті).

В тексті постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року чітко зазначено:

«Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що смерть ОСОБА_8 настала внаслідок отруєння шкідливою речовиною - окисом вуглецю, яке сталося внаслідок пожежі, в період перебування на місці служби протягом робочого часу, безпосередньо приймаючи участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Доводи апелянта про перебування в цей час потерпілого в стані алкогольного сп'яніння не можуть впливати на правомірність висновку суду, оскільки ці обставини виключають визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків, лише якщо останній стався внаслідок саме отруєння алкоголем, чого в даному випадку в результаті розслідування встановлено не було.

Проте, як в Акті Н-5, так і в Акті Н-1 зазначено, що смерть настала внаслідок гострого отруєння окисом вуглецю.

В ході розгляду справи також встановлено, що пожежа в бліндажі, де перебував потерпілий ОСОБА_8, сталася внаслідок просушки речей над званою «буржуйкою», яка використовувалась для обігріву приміщення. При цьому відповідачем не надано суду доказів, що вказана «буржуйка» виготовлена заводським способом, має сертифікат якості, відповідає вимогам протипожежної безпеки та у встановленому законом порядку оприбуткована у військовій частині. Фактично причиною пожежі стало не алкогольне сп'яніння потерпілого, а використання на блокпосту обігрівального засобу, який не відповідає вимогам протипожежної безпеки».

Згідно ч.2 ст.3 Базового Закону дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Саме тому, що ОСОБА_8 не вчиняв будь-яких дій в стані алкогольного сп'яніння, які призвели до його загибелі (смерті), положення ч.2 ст.3 Базового Закону не має відношення до них та дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як до сім'ї загиблого військовослужбовця), та на них та дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (сім'ю загиблого військовослужбовця) поширюється дія Базового закону згідно п.2 ч.1 ст.3 цього Закону.

Згідно п.1 ст.16 Базового Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп.1 п.2 ст.16 Базового Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно п.1 ст.16-1 Базового Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Саме з поширенням на них дії Базового Закону, після винесення рішень Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 25.05.2015 року та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 02.09.2015 року, після складання повторних Актів за формами Н-5 та Н-1 від 13 та 04.11.2015 року, та після винесення військово-лікарською комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровської області постанови від 10.12.2015 року про пов'язаність травми ОСОБА_8 з виконанням обов'язків військової служби, вони, а також діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулись до управління праці та соціального захисту населення, та отримали посвідчення члена сім'ї загиблого.

Згідно визначення Сімейного кодексу до членів сім'ї відносяться подружжя, батьки та діти, інші члени сім'ї.

У відповідності до п. б) ч. 4 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є інвалідами.

Між тим, згідно до п.п. а) п. 1 ст. 16-2 Базового Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктом 1 ч. 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно до п. 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів далі - уповноважений орган), заяви та встановлені у даному пункті документи.

Виходячи з викладеного відповідачем грубо порушено вимоги пп.1 п.2 ст.16, п.1 ст.16-1 Базового Закону та неправомірно прийнято рішення, зазначене в протоколі №115/975, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам померлого військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8 - дружині ОСОБА_1 та дітям ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також матері ОСОБА_2, що змушує їх звернутись з цим позовом до суду.

Просять суд визнати протиправним та скасувати протокол №115/975 засідання комісії Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги родині померлого військовослужбовця ОСОБА_8, зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити їй ОСОБА_1 та дітям ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як членам сім'ї, матері померлого військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8, та стягнути з відповідача на користь їх користь судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник за дорученням ОСОБА_3, та позивач ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та прохали суд задовольнити позов.

Представник відповідача Головного управління Національної гвардії України позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких, Головне управління Національної гвардії України не згодне з вимогами позивачів з наступних підстав:

1. Комісія Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не є суб'єктом владних повноважень та її протоколи носять лише рекомендаційний характер. Остаточне рішення приймає лише командування Національної гвардії України.

Протоколи Комісії Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби фіксують тільки сам факт проведення розгляду питання щодо виплати одноразової грошової допомоги та його результати, а тому не підпадають під ознаки рішення (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-владних відносин у розумінні КАС України і не можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Таким чином Комісія Головного управління Національної гвардії України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не може виступати відповідачем.

2. Що стосується питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги, то відповідно до п. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 19 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.13 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння (дія- це життєві обставини, що відбуваються по волі людей. До них відносяться різні вчинки людей, що мають правову значимість).

Також згідно пункту 2 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

При проведенні судово-токсикологічного дослідження крові старшого сержанта ОСОБА_8, було виявлено спирт етиловий у кількості 2,86 г/л, що стосовно живих осіб відноситься до алкогольного сп'яніння сильного ступеню (підставою для визнання даної причини є довідка Маріупольського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31 грудня 2014 року № 4433).

З вищевикладеного витікає, що адміністративний позов поданий Позивачами є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не потребує подальшого розгляду так як, громадянці ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до рекомендацій Комісії Головного управління Національної гвардії України та на підставі протоколу № 115/975. Зазначене рішення приймалось виключно на законних підставах, а саме: п. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 19 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.13 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Крім того представник відповідача пояснив, що в даному випадку протокол засідання комісії Головного управління Національної гвардії України №115/975, є саме рішенням Головного управління Національної гвардії про відмову в призначення та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї ОСОБА_8, так як затверджений командувачем Національної гвардії України.

Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в ході судового розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог. У судове засідання 09 листопада 2016 року не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що адміністративна позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Так, згідно до ст.1 даного Закону - соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 1-2 Закону №2011 військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (п.п. 1 п. 1 ст. 3 закону №2011).

Згідно п. 2 ст. 3 Закону №2011 дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно до п.п. 1 п. 2 ст. 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Нормою ст. 16-1 Закону №2011 передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (ч. 1).

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ч. 2).

Згідно визначення Сімейного кодексу до членів сім'ї відносяться подружжя, батьки, діти та інші члени сім'ї.

У відповідності до п. б) ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або є інвалідами.

Між тим, згідно до п.п. а) п. 1 ст. 16-2 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

В той же час постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктом 1 ч. 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно до п. 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), заяви та встановлені у даному пункті документи.

Зауважень щодо повноти поданих позивачами документів при зверненні із відповідною заявою не здійснено, що свідчить про відповідність такого комплекту документів п. 10 Порядку №975.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області 12 липня 2003 року, позивач ОСОБА_1 перебувала з 12 липня 2003 року у шлюбі з ОСОБА_8.

Від спільного життя подружжя має двох малолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з позивачкою ОСОБА_1

Родинні відносини позивача ОСОБА_2 з ОСОБА_8, підтверджуються свідоцтвом про народження останнього, НОМЕР_2, виданого міськбюро ЗАГС м.Першотравенська Дніпропетровської області 12 листопада 1980 року, згідно якого матір'ю ОСОБА_8 зазначено ОСОБА_2, яка в подальшому 25 вересня 1987 року уклала шлюб з ОСОБА_11, змінивши прізвище на ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого виконкомом Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, 10 червня 1998 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу ОСОБА_2.

На виконання наказу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» з 01 квітня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 старший сержант ОСОБА_8, як військовозобов'язаний був призваний на військову службу до військової частини 3036.

ОСОБА_8 був відряджений в зону проведення антитерористичної операції для виконання бойових завдань та в періоди часу з 16.07.2014 року по 14.08.2014 року, з 15.08.2014 року по 13.09.2014 року, з 14.09.2014 року по 18.09.2014 року, з 16.11.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_7, де безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 24 грудня 2014 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у Донецькій області.

З огляду на вищезазначене, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8, будучи мобілізованим та безпосередньо беручи участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, загинув.

Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України було проведено розслідування нещасного випаду, що стався з ОСОБА_8, про що було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12 лютого 2015 року за формою Н-5.

Відповідно п.3 зазначеного акту форми Н-5 вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 близько 23 год. 00 хв. в бліндажі на блокпосту № 13-А неподалік від м. Маріуполь Донецької області внаслідок пожежі помер від отруєння чадним газом.

У п. 4 акту форми Н-5 зазначено, що причиною нещасного випадку є психофізіологічна причина - гостре отруєння окислом вуглецю.

П. 6 зазначеного акту форми Н-5 містить висновок комісії відповідно до якого нещасний випадок з ОСОБА_8 стався в період проходження служби і непов'язаний з виконанням службових обов'язків. У зв'язку з таким висновком Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України було складено Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 12 лютого 2015 року за формою НТ.

Не погодившись з таким висновком, позивач ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та нечинним акту, зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково, та встановлено факт, що нещасний випадок, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що спричинив його смерть у період проходження служби, пов'язаний з виконанням службових обов'язків; визнано протиправним та нечинним Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12 лютого 2015 року за формою Н-5 в частині визнання нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби, як такого, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; зобов'язано Центральне територіальне управління Національної гвардії України скласти Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби, зазначивши, що цей випадок пов'язаний з виконанням службових обов'язків; визнано протиправним та скасовано Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 12 лютого 2015 року за формою НТ, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби; зобов'язано Центральне територіальне управління Національної гвардії України за наслідками нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_8 у період проходження служби скласти Акт про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків за формою Н-1; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року апеляційну скаргу Центрального територіального управління Національної гвардії України задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року змінено, виключено з резолютивної частини постанови абзац другий, в іншій частині постанову залишено без змін.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року встановлено, що перебування померлого ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння не може впливати на правомірність висновку суду, оскільки ці обставини виключають визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків, лише якщо останній стався внаслідок саме отруєння алкоголем, чого в даному випадку в результаті розслідування встановлено не було.

На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України було повторно проведено розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, про що було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 04 листопада 2015 року за формою Н-5.

Відповідно до п.3 вищезазначеного акту форми Н-5 вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 23 години 00 хвилин в бліндажі на блокпосту №13-А неподалік від міста Маріуполь Донецької області внаслідок пожежі помер від отруєння чадним газом.

У пункті 4 акту форми Н-5 зазначено, що причиною нещасного випадку є психофізіологічна причина - гостре отруєння окислом вуглецю.

Пункт 6 зазначеного акту форми Н-5 містить висновок комісії відповідно до якого, нещасний випадок з ОСОБА_8 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

На підставі акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_7 за формою Н-5, Центральним територіальним управління Національної гвардії України 12 листопада 2015 року складено акт №24 про нещасний випадок (у тому числі порання) за формою Н-1.

Тобто, явним є та обставина, що смерть військовослужбовця настала внаслідок проходження ним військової служби на Сході України, між іншим, доказом зазначеного є постанова військово-лікарської комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 10 грудня 2015 року №72, щодо старшого сержанта в/ч 3036 ОСОБА_8, 1980 року народження по встановленню причинного зв'язку смерті, згідно якого саме гостре отруєння оксидом вуглецю старшого сержанта ОСОБА_8, 1980 року народження, стало причиною його смерті, травма ТАК пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Управлінням праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради від 07 квітня 2016 року було видано посвідчення ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як членам сім'ї загиблого ветерана війни.

ОСОБА_2, аналогічне посвідчення було видане 11 квітня 2016 року Петропавлівським районним управлінням соціального захисту населення.

Отже, позивачі є особами які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок).

Позивачі звернулися до військової частини №3036 з пакетом документів для виплати їм одноразової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_8

Згідно п.п.12, 13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали відмову в призначенні та виплаті одноразової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_8, яка була оформлена протоколом №115/975 комісії Головного управління Національної гвардії України, який був затверджений 16 червня 2016 року командувачем Національної гвардії України генерал-лейтенантом Ю.В.Аллеровим, з посиланням на п.1 ст.16-4 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункт 19 Порядку.

Згідно п. 19 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З огляду на наведене, на переконання суду, обставини, що склались, у повній мірі є достатніми для призначення та виплати згідно до п.п. 1 п. 2 ст. 16 Закону №2011 одноразової грошової допомоги позивачам, так як смерть ОСОБА_8 настала внаслідок гострого отруєння оксидом вуглецю, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

А відтак, проаналізувавши наведені вище положення законодавства, що регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, дослідивши наявні у справі документи, враховуючи проведення в Україні антитерористичної операції, а також виникнення необхідності надання як основних, так і додаткових соціальних гарантій учасникам АТО та членам їх сімей, пораненим військовослужбовцям, а також сім'ям, члени яких загинули (померли) з огляду проведення АТО, підтримання їх морально - психологічного стану, поліпшення фінансово - матеріального стану зазначених категорій осіб, а також вшанування пам'яті героїв АТО, суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивачів щодо існування у них права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку №975 з урахуванням при цьому п. 5 даного Порядку, згідно якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_2, визнавши протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України оформлене протоколом від 16.06.2016 № 115/975 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам померлого військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8, зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975, з урахуванням п. 5 цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача Головного управління Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий бір в розмірі по 551,20 гривні кожній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України оформлене протоколом від 16.06.2016 № 115/975 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам померлого військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації старшого сержанта ОСОБА_8.

Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975, з урахуванням п. 5 цього Порядку.

Стягнути з Головного управління Національної гвардії України, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по справі по 551 (п'ятсот п'ятдесят одній) гривні 20 копійок кожній.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду виготовлено 14 листопада 2016 року.

Суддя: Кривошея С.С.