Ухвала суду № 62704448, 15.11.2016, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1393/16-а

2-а/152/37/16

У Х В А Л А

15 листопада 2016 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

позивача ОСОБА_1

міського голови ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача

відділу примусового виконання

рішень УДВС ГТУЮ у

Вінницькій області ОСОБА_4,

представника третіх осіб

ОСОБА_5, ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді Вінницької області в залі суду заяву позивача ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про відвід судді Славінської Н.Л. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання рішень посадових осіб державної виконавчої служби протиправними та їх скасування,

встановив:

21.09.2016 року ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 звернувся до Шаргородського районного суду з вказаним позовом.

Відповідно до автоматичного розподілу адміністративна справа передана в провадження судді Шаргородського районного суду Славінської Н.Л.

27.09.2016 року провадження у справі відкрито суддею Шаргородського районного суду Славінською Н.Л. і розгляд справи в попередньому судовому засіданні призначено на 12.10.2016 року (а.с.40), яке відкладено у звязку із неявкою сторін на 28.10.2016 року.

28.10.2016 року у справі проведено попереднє судове засідання та призначено судовий розгляд справи на 15.11.2016 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 подали заяву про відвід головуючому у справі судді Славінській Н.Л. Заяву про відвід ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 мотивують тим, що наявні інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді, відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України, а саме, чоловік судді Славінської Н.Л. Китасюк О.І. приймав участь у виборах ОСОБА_1 міського голови як один із кандидатів на цю посаду, проте, вибори не виграв, а виграв позивач, у звязку із чим у них є сумніви щодо неупередженості судді.

В судовому засіданні ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 усно доповнив свою заяву тим, що чоловік судді Китасюк О.І. та батько судді Славінський Л.Ф. мають відношення до ТОВ «Шаргородрайагробуд», якому належить гуртожиток, щодо якого виник спір, що викликає сумнів у неупередженості судді.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення заяви про відвід, зсилаючись на те, що предметом даного адміністративного позову є оспорювання рішень державного виконавця, тому заява про відвід з заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Представник третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення заяви про відвід як безпідставної, заявленої з мотивів, що не стосуються предмету позову.

Відповідно до ч.1 ст.31 КАС України, у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Славінська Н.Л. пояснила, що її чоловік ОСОБА_8 дійсно приймав участь у виборах ОСОБА_1 міського голови як один із кандидатів на посаду міського голови. ОСОБА_1 міським головою дійсно було обрано позивача ОСОБА_2

Крім того, батько судді Славінський Л.Ф. протягом кількох місяців 2010 року входив до складу учасників товариства «Шаргородрайагробуд», якому належить приміщення гуртожитку, щодо якого виник спір між мешканцями гуртожитку та ОСОБА_1 міською радою і міським головою, з приводу якого 22.09.2015 року Шаргородським районним судом ухвалено судове рішення у справі №152/804/15-а, в порядку виконання якого оскаржуються Шаргородским міським головою дії державного виконавця у означеній адміністративній справі, головуючим суддею у якій є суддя Славінська Н.Л.

Розглянувши заяву про відвід, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Статтею 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч.1 ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»)

Згідно із ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

В заяві позивача та його представника про відвід судді заявлено підставу для відводу інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Проте, доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть свідчити про неупередженість головуючого судді Славінської Н.Л. у цій справі позивач та його представник не навели.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.п.103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_9 проти України» від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року), «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінніпункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу…на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного…Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необєктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілейпункту 1 статті 6 Конвенціїповинно встановлюватися згідно з: (1) субєктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він обєктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності… Проте між субєктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати обєктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (обєктивний критерій), а й може бути повязана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції субєктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога обєктивної безсторонності…».

З висновку Європейського суду з прав людини у справі «Хаусшильд проти Данії» вбачається, що будь-який суддя, щодо безсторонності якого є підстави для побоювань, повинен дати відвід.

Враховуючи, що позивач та його представник, заявляючи про відвід судді Славінської Н.Л., не навели належних та допустимих доказів обґрунтованості сумнівів у неупередженості судді, проте, зсилаються на те, що у них виникли сумніви у неупередженості судді, враховуючи засади здійснення судочинства в Україні, визначені Конституцією України, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимоги ст.27 КАС України, приходжу до висновку, що заява позивача та його представника про відвід судді Славінської Н.Л. підлягає задоволенню з метою уникнення в подальшому стверджень позивача про неупередженість судді при ухваленні судового рішення у цій адміністративній справі.

При цьому, права позивача, відповідача та третіх осіб не порушуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30-32 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про відвід судді Славінської Н.Л. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання рішень посадових осіб державної виконавчої служби протиправними та їх скасування задовольнити.

Передати справу за позовом ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання рішень посадових осіб державної виконавчої служби протиправними та їх скасування в канцелярію Шаргородського районного суду для проведення повторного автоматичного розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.15-1 КАС України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: