Ухвала суду № 62703697, 14.11.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15901/16-к

Провадження № 1-кс/201/9508/2016

УХВАЛА

Іменем України

14 листопада 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого слідчого судді Наумової О.С., при секретарі Гоц Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2015 на грошові кошти у кримінальному провадженні №32015220000000194, внесеному до ЄРДР 05.10.2015, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_1, в якому заявник просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 03.11.2015 на грошові кошти в розмірі 210 000,00 гривень, які були вилучені 21.10.2015 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, в межах кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015 та зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області повернути дані грошові кошти, шляхом їх перерахування з рахунку зберігання на користь ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 03.11.2015 (справа №640/17308/15-к, провадження №1-кс/640/7852/15) задоволено клопотання заступника начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Підмогильного С.С. та серед іншого, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 210 000,00 гривень, які були вилучені в рамках кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015, в ході проведення обшуку 21.10.2015.

Згідно повідомлення начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Підмогильного С.С., вищевказане кримінальне провадження було передано до СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Арештовані грошові кошти є особистою власністю заявника та були набуті законним шляхом, у відповідності до ст.ст. 328, 1046 ЦК України, на підставі договору позики, укладеного між ним та громадянином ОСОБА_3, посвідченого 16.07.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С., реєстровий №2380.

Вказує, що вона є матір'ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 Грошові кошти були позичені нею особисто і витрачались для потреб дітей. Зокрема, частина позичених грошових коштів 210 000,00 грн. була відкладена на навчання старшого сина. Тому ці грошові кошти зберігались до вилучення саме за її місцем проживання і місцем проживання її дітей.

Крім того, заявник зазначає, що ні вона, ні члени її родини кримінальних правопорушень не вчиняли. На час вирішення питання про накладення арешту, а також станом на сьогодні ні вона, ні її чоловік ОСОБА_7, не є підозрюваними, обвинуваченими або цивільними відповідачами по даному кримінальному провадженню.

Також станом на сьогодні ні вона, ні члени її родини не має відношення до тих юридичних осіб, що фігурують у кримінальному провадженні, що виключає можливість бути суб'єктами злочину за ст. 212 КК України та повідомлення про підозру в майбутньому. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ні заявник, ні її чоловік ОСОБА_7 не є ні керівниками, ні засновниками будь-яких підприємств.

Заявник у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій подане клопотання підтримала та просила суд його задовольнити. Крім того, просила суд розглянути справу за її відсутності та відсутності її представника.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

05.10.2015 слідчим були внесені до ЄРДР відомості за №32015220000000194 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про те, що службові особи ТОВ «НВП «Сузір'я ПЕТ» в період 2012 - 2015 шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ, в результаті проведення безтоварних операцій з різними підприємствам, ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 3315017 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 03.11.2015 (справа №640/17308/15-к, провадження №1-кс/640/7852/15) було задоволено клопотання заступника начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Підмогильного С.С. та серед іншого, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 210000,00 гривень, які були вилучені в рамках кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015, в ході проведення обшуку 21.10.2015.

Згідно повідомлення начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Підмогильного С.С., вищевказане кримінальне провадження було передано до СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Вищевказані арештовані грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_1 та були отримані нею у відповідності до ст.ст. 328, 1046 ЦК України на підставі договору позики, укладеного між заявником та громадянином ОСОБА_3, посвідченим 16.07.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С., реєстровий №2380.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 не є ні керівником, ні засновником будь-якого підприємства.

Крім того судом встановлено, що в рамках кримінального провадження №32015220000000194 слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зайцевим В.А. було винесено постанову від 15.09.2016, згідно якої заявник та її чоловік ОСОБА_7 визнані свідками.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 4 ч 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Так, арешт може бути накладено виключно на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Заявник ОСОБА_1 не є у кримінальному провадженні №32015220000000194 підозрюваною, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Таким чином, судом встановлено, що заявник не входить до переліку, визначеного ч. 1 ст. 170 КПК України, осіб на майно яких під час досудового розслідування може бути накладено арешт.

Вирішуючи вимоги заявника у судовому засіданні, а також приймаючи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для подальшого арешту вищезазначеного майна, а також те, що як встановлено у ході розгляду клопотання про скасування арешту майна, ОСОБА_1, як власниця спірного майна, у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на грошові кошти, не є підозрюваною, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином, подальший арешт вилученого майна є необґрунтованим. Крім того, суду не надано доказів того, що у кримінальному провадженні встановлено осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а отже, не встановлено достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, у зв'язку із чим суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт грошових коштів за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належних їй грошових коштів, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Ураховуючи викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 03.11.2015 (справа №640/17308/15-к, провадження №1-кс/640/7852/15) на майно (грошові кошти) підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 170 - 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 32015220000000194, внесеному до ЄРДР 05.10.2015 - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 03.11.2015 на грошові кошти в розмірі 210 000,00 гривень (двісті десять тисяч грн. 00 коп.), які були вилучені 21.10.2015 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, в межах кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015 - скасувати.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області повернути грошові кошти в розмірі 210 000,00 гривень (двісті десять тисяч грн. 00 коп.), які були вилучені 21.10.2015 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 в межах кримінального провадження № 32015220000000194 від 05.10.2015, шляхом їх перерахування з рахунку зберігання на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) за наступними реквізитами: рахунок отримувача №2909590076601; найменування рахунку отримувача: ПАТ «Банк Кредит Дніпро»; код банку 305749; код ЄДРПОУ 14352406; призначення платежу: поповнення поточного рахунку №26255028039102 (ОСОБА_1).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.С. Наумова