Рішення № 62702647, 10.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/10996/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Комаревцева Л.В.

справа №753/3632/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника відповідача Білоуса А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», поданою представником за довіреністю Крапівцевою Оленою Олександрівною, на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року у справі за позовом Дарницького районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» 38809 доларів США суми вкладу, 11674,07 доларів США процентів за вкладом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 грудня 2012 року у Керченському відділенні філії «Кримське регіональне управління» сторони уклали договір «Заява №SAMDN80000731074092» вклад «Універсальний», відповідно до якого позивач розмістив у банку вклад, остаточний залишок якого становить 38809 доларів США, під 9,5% річних.

04 грудня 2013 року строк розміщення вкладу закінчився і банк повинен був виплати його розмір та нараховані проценти у сумі 3686 доларів США, проте вклад та відсотки не повернув.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просить стягнути суму вкладу та відсотки за ним станом на 10 лютого 2016 року.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 38809 доларів США суми вкладу, 11674,07 доларів США процентів за вкладом. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не доведено факт виникнення між сторонами правовідносин, оскільки не надано оригіналу договору та квитанції, яка також не містить відбитку мокрої печатки банку.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини. Просив скаргу задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов»язковості виконання договірних зобов»язань, уважав установленим факт укладення між сторонами договору банківського вкладу, відкриття відповідного рахунку та зарахування грошових коштів.

Проте, погодитись з висновками суду першої інстанції колегія не може, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду, позивач мотивує вимоги тим, що 03 грудня 2012 року у Керченському відділенні філії «Кримське регіональне управління» сторони уклали договір «Заява №SAMDN80000731074092» вклад «Універсальний», відповідно до якого позивач розмістив у банку на умовах вкладу 2000 доларів США строком на 1 рік під 9,5% річних. В січні 2013 року позивач поповнив суму вкладу, який загалом склав 38809 доларів США.

На підтвердження внесення зазначених грошових коштів на депозитний рахунок позивач долучив до позовної заяви ксерокопію заяви на оформлення депозитного вкладу від 03 грудня 2012 року, а також ксерокопії двох квитанцій, з яких неможливо установити найменування касової операції, дату її здійснення та інші обов»язкові реквізити. Долучені позивачем до матеріалів справи ксерокопії документів не містять відмітки про їх посвідчення.

Відповідно до частин першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад) , що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України від 7 грудня 2000 року №1112121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і уважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція №492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п.1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п.1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п.1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції №492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

При укладенні договору банківського вкладу та на підтвердження додержання його письмової форми видається касовий документ, який відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція №174).

Пунктом 2.9 глави 2 розділу ІУ Інструкції №174 передбачено, що банк ( філія, відділення) зобов»язаний після завершення приймання готівки видати клієнту квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Результат аналізу зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року (справа № 6-118цс14), а також від 21 вересня 2016 року (справа №6-997цс16).

В цій справі установлено, що позивачем на підтвердження укладення договорів банківських вкладів надано ксерокопію заяви та квитанції, які не містить необхідних реквізитів, передбачених Положенням та Інструкцією, а також не надано доказів, які підтверджують наявність грошових коштів на рахунку, відкритому на підставі заяв про укладення договорів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.309 ЦПК України неповне з»ясування обставин,що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», подану представником за довіреністю Крапівцевою Оленою Олександрівною, задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов