Рішення № 62702031, 08.11.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5658/16-ц

Провадження №2/442/1989/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судових засідань - Олійник О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Довжанської Гірської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 км., житловою площею 43,2 кв.м..

В обґрунтування позову покликається на те, що вона народилася, виросла та зареєстрована в будинку АДРЕСА_2. В даному будинку проживали її батьки, сестра ОСОБА_3 з сім»єю, брат ОСОБА_4, хворий брат ОСОБА_5 і вона. В 1991 році вона вийшла заміж, і оскільки разом проживати в вищезазначеному будинку в такій кількості осіб, стало некомфортно, то з жовтня 1992 року вони переїхали з сім'єю у будинок АДРЕСА_1. На той час будинок не був заселений. Вказана обставина підтверджується довідкою Довжанської Гірської сільської ради від 03.08.2016 року №828.

Згідно записів погосподарських книг за 1974-1976 рр. будинок АДРЕСА_1 збудований в 1918 році, його забудовником було ОСОБА_6. До 1976 року (тобто до дня своєї смерті ) вона проживала у цьому житловому будинку, що підтверджується довідкою від 03.08.2016 року №830. Її син, ОСОБА_7, з 1960 року переїхав жити в м. Стебник. Відтак, статус будинку на час їхнього заселення в нього їй точно невідомий, адже з 1976 року в ньому ніхто не проживав та не доглядав за ним.

Оскільки вищезазначений будинок був у дуже поганому стані, після заселення вони відремонтували його (поставили двері, підлогу, відновили стелю, яка впала тощо) провели в ньому світло і почали постійно в ньому проживати. Відтак, загальна площа будинку становить 51,8 кв.м., а житлова -43,2 кв.м. згідно технічного паспорту.

Упродовж всього часу володіння та користування будинком АДРЕСА_1, тобто з 1992 року, вона як законний володілець, протягом всього часу була переконана, що отримала майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього та, що отримала на це майно, не претендують інші особи. За весь період проживання у спірному будинку до неї ніхто не ставив будь-яких умов та претензій.

На сьогоднішній день вона разом з сім'єю продовжує проживати у вказаному житловому будинку ( довідка від 03.08.2016 року №82). Вона добросовісно безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає з будинком та утримує його, систематично робить в ньому поточний та капітальний ремонт, сплачує усі необхідні платежі.

У 2000 році помер її чоловік ОСОБА_5.

Позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві яку, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не заперечив.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Умовою володіння з метою набуття права власності на нерухоме майно є безтитульність такого володіння. Вказана умова прямо випливає зі змісту ст.344 ЦК України. Тобто, за набувальною давністю може бути набуто право власності лише на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від свого права на належне йому нерухоме майно, та на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК можливе за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю..

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та з 1992 року проживає в АДРЕСА_2 та має такий склад сім»ї : дочка ОСОБА_8, 1992 року народження, син ОСОБА_9, 1994 року народження, син ОСОБА_10, 1997 року народження (довідка Довжанської гірської сільської ради від 03.08.2016 року №827, №828).

Згідно записів по господарських книг Довжанської гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області житловий будинок АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області збудований у 1918 року, забудовником була ОСОБА_6 (а.с. 7 - довідка Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 23.08.2016 р. №829).

Разом з тим, ОСОБА_6 до дня смерті, яка настала в січня 1976 року, проживала в АДРЕСА_1, Дрогобицького району (а.с. 8 - довідка Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 23.08.2016 р. №830).

Згідно записів погосподарських книг Довжанської гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області за 1983-1985 роки ОСОБА_7 був зареєстрований АДРЕСА_1. У графі 21 «відмітка про тимчасову відсутність» зроблено запис, що ОСОБА_7 вибув у м. Стебник з 1960 року (а.с. 9 - довідка Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 23.08.2016 р. №831).

Відповідно до довідки КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 29.12.2015 року №1850, станом на 31.12.2012 року дані про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області відсутні. Такий побудований в 1930 році і його загальна площа складає 51,8 кв.м., житлова -43,2 кв.м. (а.с. 12-16 технічний паспорт КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 23.12.2015 року).

Квитанції про оплату комунальних послуг ( зокрема ВАТ «Львівобленерго» з 2005 року), земельного податку, зокрема з 1994 року, за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 17- 62); свідчать відкрите, безперервне, добросовісне володіння спірним майном, в якого фактично відсутній власник, власність якого в свою чергу є формальною.

Також, суд бере до уваги покази свідків : ОСОБА_3, ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_11 про те, що вони є сусідами для позивача, яка проживає у будинку, що по АДРЕСА_1 понад п'ятнадцять років, дбає про такий. Вселилась в нього, оскільки не мала іншого житла. Такий будинок перед її заселенням стояв пустий, попередній власник ОСОБА_7 померла.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми права та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність позивачем того, що остання заволоділа спірним майном на законних підставах, позивач відкрито та безперервно володіє спірним майном з 1992 року, власник якого відсутня, тобто більше 10 років, тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 Львівської області, загальною площею 51,8 кв.м., житловою площею 43,2 кв.м..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Нагірна О.Б.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2016 року.