Ухвала суду № 62699599, 09.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/2718/14-ц 09.11.2016

Провадження №22-ц/784/2230/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 488/2718/14-ц Головуючий І інстанції Безпрозванний В.В.

Провадження № 22-ц/784/2230/16 Доповідач Темнікова В.І.

Категорія 7

У Х В А Л А

09 листопада 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Данилової О.О., Прокопчук Л.М.,

за участю секретаря Богуславської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, Державного підприємства (далі ДП) «Миколаївське лісове господарство» до Миколаївської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі Миколаївська ОДА) та державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» з зазначеним позовом, в обгрунтування якого заначив, що пунктом 26 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 23/39 від 25 квітня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. за рахунок земель ДП «Миколаївське лісове господарство» з метою передачі її у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 1/40 у м. Миколаєві. Пунктом 12 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 33/48 від 25 березня 2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1000 кв.м для будівництва житлового будинку по пров. Менделєєва, 1/40. 15 травня 2009 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 865755 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047. 29 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі продажу зазначеної земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 869928 від 26.06.2009р. У подальшому ОСОБА_1 продав дану земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 16.04.2013р. після чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 678160 про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Посилаючись на порушення вимог земельного законодавства щодо передачі земельної ділянки неповноважним органом, без попереднього її вилучення у попереднього землекористувача ДП «Миколаївське лісове господарство», порушення встановленої процедури зміни цільового призначення землі, непогодження проекту відведення з органом виконавчої влади з питань лісового господарства та за відсутності державної експертизи проекту землеустрою, прокурор просив поновити строк позовної давності, визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської міської ради у вказаній вище частині, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку, скасувати у Державному реєстрі речових прав запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та витребувати у останнього із незаконного володіння спірну земельну ділянку у власність держави в особі ДП «Миколаївське лісове господарство».

В подальшому прокурор уточнив свої позовні вимоги і просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити строк позовної давності. Визнати незаконними та скасувати п. 26 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 23/39 від 25 квітня 2008 року, п. 12 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 33/48 від 25 березня 2009 року, визнати недійсними договір купівлі продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та виданий ОСОБА_3 державний акт на спірну земельну ділянку, скасувати у Державному реєстрі речових прав запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та витребувати у останнього із незаконного володіння спірну земельну ділянку у власність держави в особі ДП «Миколаївське лісове господарство».

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких відповідач ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а відповідач ОСОБА_2 просив скасувати рішення в частині витребування у нього земельної ділянки у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею її у постійне користування ДП «Миколаївське лісове господарство» та постановити в цій частині позовних вимог нове рішення про відмову у їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення земельно технічної експертизи. На вирішення експертів відповідач просив поставити наступне питання:

1.Чи має місце порушення землекористування ДП «Миколаївське лісове господарство», зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок (таксаційних виділів) державного лісового фонду урощича «Жовтневого» квартал 43 та земельної ділянки площею 1000 кв. м кадастровий номер 4810136600:05:001:0047 по пров. Менделєєва,1/40 у м. Миколаєві відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки?

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України експертиза може бути призначена судом за заявою осіб, які беруть участь у справі, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

Як убачається з тексту заяви відповідача ОСОБА_1 про призначення експертизи, вона містить аналіз доказів, які є в справі, стосовно доведеності перебування спірної земельної ділянки в складі земель ДП «Миколаївське лісове господарство» до прийняття рішень Миколаївською міською радою в 2008 та 2009роках про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки і фактично відповідач виражає свою незгоду з тим, як суд першої інстанції оцінив ці докази.

Встановлення того, яка саме земельна ділянка ( площа та межі) урочища «Жовтневе» (квартал 43) була надана ДП «Миколаївське лісове господарство» для ведення лісового господарства не потребує спеціальних знань у галузі землеустрою, так як відноситься суто до правового аналізу правовстановлюючих документів, що належить до компетенції суду при прийнятті рішення по справі.

Отже, порушені в заяві питання стосуються встановлення обставин по справі, які потребують не спеціальних знань у галузі землеустрою, а оцінки доказів, яка має грунтуватися на досліджених в ході розгляду справи матеріалів справи.

Таким чином, правові підстави для призначення по справі земельно технічної експертизи відсутні.

Керуючись ст. 143 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення земельно технічної експертизи відмовити.

Головуючий

Судді